"Битися за кожен дюйм": як війна в Україні змусила НАТО змінити підхід оборони
З початком російсько-української у 2014 році НАТО почало адаптуватися до нових викликів. Тепер в Альянсі не стоїть питання, чи не спровокують вони Москву військами, питання стоїть в тому, скільки сил і засобів треба зосередити для захисту союзників.
Після російських звірств в Україн НАТО стає військовим альянсом, який зобовʼязується захищати "кожен дюйм" своєї території з першого дня потенційного конфлікту. Фокус розбирався, що зміниться у стратегії оборони Альянсу.
Повномасштабне вторгнення РФ в Україну вже стало найдорожчим конфліктом у Європі з часів Другої світової війни, тому НАТО трансформує свої підходити до оборони, щоб виконувати ті функції, для якої створювали Альянс — захист своїх учасників з першого дня війни.
Воєнна доктрина НАТО — якою була оборонна стратегія
До початку повномасштабної війни в НАТО діяла стратегія відплати. Вона передбачала, що у разі нападу на країну-член НАТО в Альянсу є 90 днів на консультації для реакції. Передбачалося, що на початковому етапі агресії країна може бути частково чи повністю окупована. Союзні сили накопичать засоби для відплати, щоб деокупувати або відкинути ворога з територій.
Широкий підхід до безпеки був прийнятий після холодної війни. Як пишуть в Центрі стратегічних та міжнародних досліджень (CSIS), це означало, що стримування перестало бути обовʼязковою метою та стратегією НАТО. Акцент робився на співпрацю, консультації, колективну оборону та запобігання конфліктам.
"Передова оборона", яка утворювала щит НАТО, і доктрина "масованої відплати" та "гнучкого реагування", які були мечем НАТО, майже зникли або принаймні скоротилися за масштабами та амбіціями до точки, коли вони суттєво відрізнялися", — пишуть аналітики.
Тому вся надія була на підкріплення та поповнення запасів у Європі і Північній Америці. Після холодної війни НАТО вже не мало найпотужніший набір сил, навпаки, Альянс роззброювався.
Стратегія скасування — чому змінюється доктрина НАТО
Ще у 2014 році після анексії Криму та початку вторгнення РФ на Донбасі в НАТО заговорили про виклик європейській безпеці. Щоб посилити захист кордонів посилювалися східні кордони НАТО. У 2016 році було прийнято рішення посилити передову присутність в країнах Балтії та Польщі додатковими батальйонами швидкого реагування.
Вже після початку повномасштабної війни й російських звірств у Бучі, Маріуполі, Херсоні країни на східному флангу НАТО зрозуміли, що вони не мають бути окуповані й піддаватись ризику. В перші дні повномасштабного вторгнення ЗС РФ окупували території більше, ніж деякі країни Балтії.
Тому НАТО прийняло історичне рішення — повернутись до стратегії скасування. Це означає:
- більша кількість військ буде базуватись у союзних країнах вздовж російських кордонах;
- більша інтеграція з США;
- більше грошей на оборону;
- детальніші вимоги для союзників, щоб країни мали сили і техніку для ведення боїв.
Ключовим елементом тепер стане нарощування міці армій, щоб бути більш помітними для РФ. Побоювань "засмутити" Кремль більше немає, пишуть в The New York Times. Також Альянс передасть більше військ під безпосередній контроль вищого військового керівництва НАТО в Європі генералу Крістоферу Каволі, який також командує американськими військами в Європі.
Повернення США у Європу
Також великою зміною є те, що Америка повертається в центр оборони Європи, щоб спільно з НАТО планувати оборонні дії. Один з високопоставлених чиновників НАТО каже, що США обʼєднує свої плани ведення війни разом з союзниками — це вперше з часів холодної війни.
Країни на східному фланзі НАТО тепер будуть захищені. Планування та вимоги Альянсу стануть конкретнішими. Країнам не вийде відмовлятись від потреб армій, вони мають повернути Альянсу змогу вести бойові дії в Європі. З 2014 року загальні витрати на оборону в НАТО збільшились на 350 млрд доларів — попри те, що лише 8 з 31 країн-членів вийшли на показник, коли 2% від ВВП мають йти на армію.
Воєнна доктрина НАТО — Альянс посилить найвразливіше місце
Одне з найвразливіших місць в НАТО — протиповітряна оборона. За останні 30 років країни урізали не тільки фінансові можливості армій, але й власні сили ППО. В Європі мало хто міг уявити, що може розпочатись масштабний конфлікт, який вимагатиме сотні зенітних ракет. Росія випустила по Україні понад 1000 крилатих, балістичних та зенітних ракет, що завдало шкоді близько 50% всієї енергетичної системи.
Нова доктрина НАТО — що кажуть експерти
Ізраїльский офіцер та редактор воєнної рубрики Фокусу Ігаль Левін каже, що нова стратегія означає, що навіть маленькі країни як Естонія (1,3 млн), Латвія (1,8 млн) та Литва (2,8 млн) можуть бути захищені. В іншому випадку російський десант може захопити країни за добу, в аналогічній операції з висадкою десанту на аеропорти, як це було в Гостомелі. При старій стратегії НАТО б постало перед питанням, як реагувати на швидку окупації країн Балтії.
Саме тому Естонія та Литва з Латвією настільки сильно допомагають Україні, бо розуміють, що якщо впаде Україна, то вони можуть бути наступними.
Експерти CSIS зі свого боку пишуть, що НАТО залишається найбільшим, найпотужнішим та найуспішнішим військовим альянсом у світі. Це вдається запобігти завдяки постійній адаптації відповідно до викликів часу.
"Нова концепція НАТО керуватиме його останньою еволюцією, коли Альянс перезавантажиться, щоб вирішувати ситуацію, з якою він ніколи не стикався у своїй історії: повномасштабну сухопутну війну в Європі", — резюмують аналітики.