Катер "Буча" проєкту "Гюрза-М": як ВМС України отримали восьмий МБАК для операцій на воді

Із початку повномасштабного вторгнення РФ Україна отримала разючу допомогу від західних союзників, у тому числі у вигляді сучасних видів озброєння, а також зразків, які мають репутацію надійної та перевіреної роками зброї. Водночас Україна має в арсеналі й вітчизняні зразки, які в нинішній війні можуть зробити свій внесок у перемогу над російськими загарбниками. Одним із таких зразків є малий броньований артилерійський катер (МБАК), який має символічну назву "Буча". Фокус зібрав матеріал про те, як створювали катер, як він надійшов на озброєння ЗСУ та як на практиці українські військові можуть його застосувати в контексті контрнаступу.

Історія проєкту 58150 "Гюрза"

Після закінчення Другої світової війни на території України дві корабельні в Миколаєві та Керчі розробляли проєкти броньованих артилерійських катерів, які ще називали "радянські річкові танки". Вже до 1967 року вони випустили 120 одиниць такої техніки проєкту 1204 "Шмель", але, крім них, роботи також велися над проєктами 1208 "Слепень" і 1248 "Москіт".

Уже в роки незалежності України на миколаївському державному підприємстві "Дослідно-проєктний центр кораблебудування" під керівництвом головного конструктора Сергія Кривка почали працювати над проєктом канонерського човна "Гюрза". У лютому 2004 року на приватному суднобудівному підприємстві "Кузня на Рибальському" було закладено два головні артилерійські катери проєкту 58150, які отримали назви "Джайхун" та "Сайхун", і були спущені на воду в жовтні-грудні того ж року.

Оригінальні імена катера отримали через те, що їхнім замовником виступав уряд Узбекистану, який прагнув зміцнення охорони державних кордонів. Водночас фінансування будівництва здійснив Держдепартамент США в межах Міжнародної програми боротьби з тероризмом, незаконним транспортуванням зброї та наркотичних засобів. Кораблі були поставлені на службу на річці Амудар'я в районі міста Термез, де необхідно було боротися з контрабандою зброї та наркотиків на понад 150 км ділянці кордону з Афганістаном.

Через вісім років на "Кузниці на Рибальському" відбулася урочиста церемонія закладання двох артилерійських річкових бронекатерів "Гюрза-М" для Військово-морських сил України, проте вже у 2013 році з'явилася інформація, що робота над проєктами припинилася.

16 листопада 2014 року командувач ВМС України Сергій Гайдук офіційно заявив, що Міноборони відновило будівництво катерів проєкту 58155 "Гюрза-М", а 11 листопада 2015 року на воду вже були спущені два катери БК-01 і БК-02, які потім вирушили на випробування.

Загалом із 2016 до 2020 року було випущено сім катерів цього проєкту: БК-01 "Акерман", БК-02 "Бердянськ", БК-03 "Нікополь", БК-04 "Кременчук", БК-05 "Лубни", БК- 06 "Вишгород" і БК-07 "Костопіль".

МБАК "Буча"

Катер заклали у 2019 році на замовлення Міністерства оборони України. Розробку передбачалося завершити через чотири місяці, проте вже в грудні 2020 року роботу припинили. Для майбутнього катера сформували корпус, але далі збирання не продовжили.

Через сім місяців будівництво катера все ж таки продовжилося, і вже 30 вересня 2021 року "Кузня на Рибальському" спустила бойовий катер на воду. Спочатку він мав надійти на службу до ВМС, але початок повномасштабного вторгнення РФ внесло коригування в ці плани.

Водночас уже влітку 2022 року у ВМС України заявили про створення річкової флотилії з кількох дивізіонів річкових бойових катерів. Командувач ВМС віцеадмірал Олексій Неїжпапа з цієї нагоди заявив, що її було створено з ініціативи та підтримки командування Сухопутних військ, для чого дообладнали катерний склад і підготували людей за підтримки іноземних партнерів.

26 травня 2023 року МБАК "Буча" попри активну фазу російсько-української війни було урочисто введено до складу Військово-морських сил ЗСУ. На церемонії був присутній особисто Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний, а також командувач ВМС України Олексій Неїжпапа, який повідомив, що катер входитиме до складу річкової флотилії, створеної минулого року на Київщині.

Характеристики МБАК "Буча"

Конструкція

Катери проєкту "Гюрза-М" сконструйовані з використанням елементів стелс-технології — машина має сильний нахил надбудови та стін із обох боків, а в поперечному перерізі корпусу вона має форму плоского шестикутника. Так конструкція значно знижує здатність радіолокаційного відбиття. Також катер має систему захисту від наведення ворожої зброї — для цього є автоматична система створення димових і теплових завіс.

Катер виконаний із кількох основних матеріалів:

• із суднової сталі — днище катера, транець, переборки та частково обидва борти;
• із броньованої сталі — башти катера;
• із легкого алюмінієвого сплаву — мачти й дрібні предмети обладнання на борту;
• із багатошарової, композиційної сталі й алюмінієвої броні — стіни, надбудови та борти на висоті бойового та машинного відділень.

Особливістю катера є наявність фільтрувальної системи вентиляції, що дає змогу проводити операції на заражених хімічною зброєю територіях.

Силова установка

Спочатку проєкт "Гюрза" припускав встановлення двох дизельних двигунів українського виробництва моделі 459K (морська версія двигуна 6ТД, що використовується на танках Т-80УД), які розвивають потужність 735 кВт кожен. Обидва двигуни мають дистанційне керування безпосередньо з кермової рубки. Пізніше було ухвалене рішення встановити два дизельні двигуни "САТ 3406Е" компанії Caterpillar загальною потужністю 2 000 к.с. Ця силова установка добре заявила про себе під час випробувань. У 2017 році катер пройшов 3000 морських миль, вимагаючи водночас лише штатного техогляду.

Двигуни дозволяють розвивати швидкість 28 вузлів (52 км/год), але на спокійній воді його миттєва швидкість може досягати 30 вузлів (55 км/год).

Баки розраховані на 5000 кг палива, що дозволяє проходити до 1000 км зі швидкістю 11 вузлів. Залежно від навантаження та наявності запасів автономне плавання може становити від 5 до 7 днів.

Навігація

"Буча" оснащений спеціально розробленою оптико-електронною системою виявлення цілей Sarmat, частина якої встановлена на даху рубки, датчиками виявлення лазерного випромінювання, а також приладами спостереження та прицілювання в нічний час доби. Потужну систему радіозв'язку забезпечують чотири радіостанції з дальністю дії до 500 км.

В умовах відсутності берегових орієнтирів катер визначає місце розташування та прокладає курс завдяки системам супутникової навігації, ехолоту й навігаційній РЛС "Дельта-М".

Озброєння

Озброєння катера складають два дистанційно керовані морські бойові модулі БМ-5М.01 "Катран-М" виробництва ДП "Миколаївський ремонтно-механічний завод" (варіант БМ-3 "Штурм" для бронетехніки). До стандартної комплектації одного такого модуля входить 30-мм автоматична гармата ЗТМ1, 30-мм автоматичний гранатомет КБА-117, 7,62-мм кулемет ПКТ і протитанковий ракетний комплекс "Бар'єр". Катер також оснащений універсальним комплексом керування вогнем "Тріада" й має комплект переносного ЗРК.

ТТХ МБАК проекту 58150 "Гюрза-М"

• Довжина — 23 м;
• Ширина — 4,8 м;
• Осадка — 1,0 м;
• Водотоннажність — 54 тонни;
• Економічна швидкість ходу — 12 вузлів;
• Максимальна швидкість ходу — 28 вузлів;
• Дальність плавання — 1000 км;
• Автономність — 5-7 діб;
• Екіпаж — 5 осіб;

Озброєння:

• два морські бойові модулі БМ-5М.01 "Катран-М";
• універсальний комплекс управління вогнем "Тріада".

Перспективи бойового застосування

Слід звернути увагу, що річкові флотилії, які брали участь у реальних бойових діях, мають небагату історію, але їхній внесок в успішне проведення військових операцій не можна недооцінювати. Зокрема, під час Другої світової війни бойові катери брали активну участь у так званому Дунайському десанті, коли тактичний десант, висаджений 24 червня 1941 радянською Дунайською військовою флотилією на румунському березі Дунаю, повинен був захопити плацдарм на землі противника.

Також річковий флот брав участь у 1941 році в обороні Пінська, а влітку 1944 року Дніпровська військова флотилія брала участь у бойових діях на річках Прип'ять, Березина та Птич у межах операції "Багратіон".

Загалом річкові флотилії того часу мали сприяти сухопутним військам у наступі й обороні, а також вести боротьбу з артилерією, танками та піхотою противника під час десантних операцій.

Найтиповішими завданнями, які вирішували флотилії за сприяння військам, були:

• артилерійська підтримка флангу військ в обороні та наступі вздовж річкових рубежів;;
• висадка десанту;
• забезпечення переправ військ і техніки через водні рубежі;
• боротьба з переправами супротивника;
• забезпечення поздовжніх військових річкових комунікацій.

Крім того, катери забезпечували охорону під час перевезення річками стратегічних вантажів, бувши фактично важливою складовою логістичних ланцюжків.

Що стосується застосування катерів в умовах сучасної війни, то ефективність МБАК ще належить з'ясувати. Є велика ймовірність того, що українські бронекатери візьмуть участь в операціях із захоплення плацдармів на окупованій території, забезпечуючи вогневу підтримку під час висадки десанту. Крім того, катери можуть контролювати водойми, перешкоджаючи проникненню диверсійно-розвідувальних груп противника.

Отже, основне завдання бронекатерів полягає в патрулюванні річок, лиманів, ближніх морських зон, а також у захисті важливих об'єктів на воді й у прибережній зоні України.