Рейди РДК та ЛСР: на Бєлгородщині утворилася сіра зона у 10 кв. км (мапа)
Аналітики DeepStateMAP вважають, що відсутність управління та невдалі спроби армії РФ відбити атаку, спровокувало втрату значної території поблизу кордону з Україною.
Бійці легіону "Свобода Росії" та "Російського добровольчого корпусу" (РДК) й надалі здійснюють успішні рейди, за результатами яких могли зайняти вже території у майже 10 квадратних кілометрів у Бєлгородській області. Про це свідчать дані інтерактивної мапи DeepStateMAP.
Згідно інформації ресурсу, у цьому регіоні Росії "умовна сіра" станом на 5 червня займає територію площею 9,77 квадратних кілометрів. Війська РФ не контролюють пункт пропуску, а в прикордонній області фіксується активна діяльність сил проукраїнських формувань у Новій Таволжанці.
Передислокація додаткових російських підрозділів у Бєлгородську область не дала результату для Кремля. Аналітики вважають, що відсутність управління та невдалі спроби відбити атаку, спровокувало втрату території. Російські повстанці й надалі організовують рейди в прикордонній території, а також фіксуються взаємні обстріли з федеральними силами.
Ситуація у Бєлгородській області
У "Російському добровольчому корпусі" 3 червня розповіли, що мають намір знову організувати відповідні рейди у глиб території РФ. Вони намагатимуться закріпитися в районах, де місцева влада втекла, а люди покинули свої будинки.
Також російські повстанці розповіли, що тепер зроблять зі взятими в полон військовими ЗС РФ. Вони вирішили передати їх в український обмінний фонд, оскільки губернатор В'ячеслав Гладков не приїхав на раніше озвучену зустріч, щоб забрати армійців.
Армія Росії на початку червня завдала хаотичних ударів по населених пунктах Бєлгородської області, сподіваючись уразити супротивника. Згідно інформації бійців легіону "Свобода Росії" та "Російського добровольчого батальйону", війська Росії не зважають на втрати серед цивільного населення.
Нагадаємо, 4 червня в Офісі Президента прокоментували події в Бєлгородській області. За словами радника голови ОП Михайла Подоляка, це можна розглядати, як кінець епохи "путінської стабільності".