Влада Китаю могла підштовхнути Росію до повномасштабного вторгнення в Україну, — Sky News
Китай отримав нескінченні запаси дешевих енергоносіїв і російський ринок без конкурентів для своїх товарів. Війна в Україні — цінне джерело даних, на яких вчаться китайські військові планувальники.
Можливо, влада Китаю підштовхнула Росію до повномасштабного вторгнення в Україну, знаючи, наскільки це дестабілізує західну економіку і водночас послабить режим президента Володимира Путіна. Зрештою, від розв'язаної в Україні війни в геополітичному сенсі виграє саме Пекін. Про це повідомляє Sky News.
Домінік Вагхорн, редактор британського видання, що спеціалізується на міжнародних питаннях, вважає, що війна в Україні, дійсно, в інтересах Піднебесної, а РФ стала багато в чому від неї залежною.
"Як сказав мені один росіянин минулого року в Москві, Росія тепер — китайська шл***", — пояснив він.
Китай отримав нескінченні запаси дешевих російських енергоносіїв і закритий для конкурентів ринок своїх товарів. Поле бою в Україні — це цінне джерело нових даних, на яких вчаться китайські військові планувальники.
Водночас китайське керівництво вкрай прагматичне і діє обережно. Тому не в їхньому дусі заохочувати щось настільки непередбачуване, як військове вторгнення. Пекін міг побоюватися загального впливу війни в Україні на світову економіку, особливо з огляду на свою ослабленість після пандемії COVID.
Війна в Україні згуртувала конкурентів КНР на Заході, оскільки після потрясінь у роки перебування при владі експрезидента США Дональда Трампа з'явилися реальні сумніви щодо єдності західного альянсу. Війна все це змінила, зокрема створила перешкоди в планах Китаю щодо захоплення Тайваню.
"Що ясно, так це те, що або Володимир Путін обдурив Сі Цзіньпіна, або Сі не робив достатньо, щоб стримати Путіна. Можливо, йому було цікаво подивитися, чим обернеться конфлікт", — пояснив експерт, додавши, що припущення, ніби Сі активно опрацьовував таку ідею, видається вже дуже малоймовірною конспірологічною теорією.
Нагадаємо, що Джо Байден назвав Сі Цзіньпіна диктатором, у відповідь на що Пекін виступив із нотою протесту. Глава Білого дому згадав у своїй промові про китайську повітряну кулю, що виконувала розвідувальну місію. У китайському МЗС заяви Вашингтона визнали обурливими.
Також повідомлялося, що Китай несподівано втратив зацікавленість у постачанні нафти з РФ. У червні попит на російські нафтопродукти впав через те, що незалежним китайським НПЗ запропонували іранське паливо за ще більш значною знижкою.