Розділи
Матеріали

"Роса смерті": ЗС РФ застосували в Україні хімічну зброю на основі речовини люїзит (відео)

Фото: Відкриті джерела | Ілюстративне фото

Бойова отруйна речовина здатна проникати через матеріали захисних костюмів і протигазу. В разі вдихання великої концентрації люїзиту настає смерть від набряку легенів або пізніше від некротичної пневмонії.

Речник Сил оборони Таврійського напрямку Олексій Дмитрашківський 4 липня повідомив, що на Бахмутському напрямку російські загарбники застосували проти українських бійців хімічну зброю на основі елементу люїзит, який у середовищі військових називають "роса смерті". Фокус з'ясував, наскільки небезпечна ця речовина та як вона діє на людський організм.

Люїзит — бойова отруйна речовина, яку отримують із ацетилену та трихлористого миш'яку. Вперше її синтезував американський хімік Вінфорд Лі Льюїс у першій половині ХХ століття, який у результаті експериментів отримав, по сутіл один із найсильніших отруйних газів свого часу.

Речовина люїзит — це рідина темно-коричневого кольору із запахом герані. Під час її створення виявилося, що рідина має властивість швидко випаровуватися й так само легко конденсуватися, тому люїзит прозвали ще й "росою смерті". Річ у тім, що внаслідок вдихання високої концентрації або проникнення отруйної речовини через шкіру людина неминуче гине. Водночас речовина здатна проникати через матеріали захисних костюмів і протигаза.

Токсичність

Токсичність люїзиту така, що він уражає серцево-судинну, периферичну та центральну нервові системи, органи дихання, шлунково-кишковий тракт. Бойова отруйна речовина (БОР) майже не має періоду прихованої дії — ознаки ураження проявляються вже через 3-5 хвилин після потрапляння її на шкіру або в організм.

Під час вдихання парів або аерозолю люїзиту насамперед уражаються верхні дихальні шляхи, що проявляється після короткого періоду прихованої дії у вигляді кашлю, чхання, виділень із носа.

Важкі отруєння супроводжуються нудотою, головним болем, втратою голосу, блювотою, загальним нездужанням. Перебування протягом 15 хвилин в атмосфері, що містить люїзит у концентрації 0,01 мг на літр повітря, призводить до почервоніння слизових очей і набряку повік. За вищих концентрацій відчувається печіння в очах, сльозотеча, спазми повік.

Тяжке ураження органів дихання люїзитом спричиняє набряк легень, якщо ж людина не загинула найближчої доби, то згодом виникає некротична пневмонія.

Потрапляння люїзиту на шкіру призводить до почервоніння, набряків, за більш високих концентрацій на шкірі з'являються пухирі. Смертельна доза для людського організму становить 20 мг на 1 кг ваги.

Потрапляння до шлунково-кишкового тракту спричиняє рясну слинотечу та блювоту, що супроводжується гострим болем, падінням кров'яного тиску, ураженням внутрішніх органів. Смертельна доза люїзиту під час потрапляння його всередину організму становить 5-10 мг на 1 кг ваги.

Наявність люїзиту в ЗС РФ

Російські військові ще 2017 року відзвітували про те, що останні запаси БОР люїзиту нібито було знищено.

"На останньому російському об'єкті зі зберігання та знищення хімічної зброї "Кизнер" сьогодні завершено знищення хімічних боєприпасів, споряджених отруйною речовиною люїзит", — заявив тоді генерал-полковник Валерій Капашин.

Однак, на думку професора інституту хімії Саратовського державного університету Володимира Севостьянова, знищити люїзіт набагато складніше, ніж виробити, оскільки його знищення загрожує вибухо- та пожежонебезпекою. Через це, зазначив експерт, речовину можуть знищувати в лабораторіях і незначними порціями.

Нагадаємо, речник Сил оборони Таврійського напрямку Валерій Шершень 25 червня заявив, що ЗС РФ на Авдіївському та Мар'їнському напрямку застосували проти українських військових хімічні боєприпаси задушливої дії.