Розділи
Матеріали

З перших днів вторгнення захищав Київ: у бою загинув прикордонник "Водолій" (фото)

У бою загинув прикордонник Олександр Єрмоленко "Водолій"

На захист України воїн став із перших днів повномасштабного російського вторгнення. Останні три місяці протистояв окупантам на фронті в Луганській області.

Унаслідок жорсткого протистояння російському агресору загинув сміливий 31-річний солдат, прикордонник Олександр Єрмоленко "Водолій". Мешкаючи на території Сумщини, він спочатку вступив у бій на широкому фронті, захищаючи підступи до Києва від противника, а потім на передовій брав командування реагуванням групи. У захисника, нагородженого орденом "За мужність", залишилися дружина і троє неповнолітніх дітей. Про гірку втрату 9 липня сповістила Глухівська міська рада у Facebook.

Олександр Павлович Єрмоленко, який народився 15 лютого 1992 року в Глухові Сумської області, мав великі професійні навички. Він успішно закінчив Національну академію сухопутних військ імені Гетьмана Петра Сагайдачного і присвятив себе службі в Державній прикордонній службі. Завдяки своєму досвіду і знанням, Олександр також займався викладанням артилерійської справи, допомагаючи іншим співробітникам підвищувати свою кваліфікацію.

Загинув прикордонник Олександр Єрмоленко "Водолій"

Старший лейтенант Єрмоленко був широко визнаний досвідченим професіоналом військової сфери, який володіє всіма необхідними сучасними знаннями та навичками. Він прагнув подальшого розвитку своєї кар'єри, тому прийняв рішення вступити до магістратури Національного аерокосмічного університету імені М.Є. Жуковського "Харківський авіаційний інститут". Жуковського "Харківський авіаційний інститут".

"Цілеспрямований, розумний, відповідальний, товариський — таким його характеризували побратими. У Глухові в нього залишилося багато друзів, знайомих по навчанню в ЗОШ №4, вищому професійному училищу та ППК ДНПУ. Олександр займався біатлоном і кікбоксингом, виступав на змаганнях різного рівня, тож його знає спортивна спільнота України", — йдеться в повідомленні.

З перших днів російського повномасштабного вторгнення, цей воїн невпинно захищав Україну. Разом зі своїми бойовими товаришами з Житомирського прикордонного загону, він стояв на захисті підступів до Києва. За свою сміливість і героїзм у бою, йому було присуджено високу відзнаку — орден "За мужність". В останні три місяці він стійко протистояв окупантам на фронті в Луганській області.

Олександр Єрмоленко у своїй військовій кар'єрі обіймав посаду начальника мінометного прикордонного заставу і командував групою реагування. Його запам'ятали як компетентного і надійного командира. Він бився за свою Батьківщину, за майбутнє своїх дітей, і мстився за всіх загиблих побратимів по зброї, не шкодуючи сил у боротьбі проти найманців російського диктатора. Він завдавав точних ударів, знищуючи противника прицільним вогнем. "Водолій" нещасливо загинув 5 липня від отриманих смертельних поранень.

У мирному житті Олександр Єрмоленко мав чудову родину. Разом зі своєю дружиною Оленою вони виховували двох синів віком семи та чотирьох років.

"Це страшна інформація, яку відмовляється сприймати розум, вона відгукується болем і жалем у кожному серці. Але ми всі знаємо, що мужній син глухівської землі, нащадок волелюбних козаків Олександр Єрмоленко навічно став великим Героєм, прийнявши смерть у бою. Він захищав фортецю українських цінностей" давав відсіч раш*стам, які хочуть втопити нашу державу в кривавому болоті російського рабства. Схиляємо голови перед світлою пам'яттю захисника. Висловлюємо співчуття родині та близьким Героя. Поділяємо біль втрати з його батьками, дружиною, трьома дітьми", — зазначили в міськраді.

Про дату похорону земляка глухівцям пообіцяли повідомити пізніше.

Нагадаємо, що в районі Кремінної на Луганщині внаслідок танкового обстрілу загинув 36-річний стрілець-снайпер 2-го десантно-штурмового батальйону, житель селища Стара Ушиця Хмельницької області Володимир Ткаченко.

А 29 червня стало відомо про загибель у боях на Донеччині командира підрозділу "Вовча зграя" Олександра Філона. Міський голова рідного міста воїна Ковеля зізнався, що до останнього не вірив у трагічну звістку і чекав на офіційну інформацію.