Битва за Донбас: аналітики окреслили ключові аспекти оборони Авдіївки (карта)
Запеклі бої та спроби ЗС РФ попри великі втрати оточити українські сили в районі Авдіївки свідчать про важливість цієї ділянки фронту для російського командування. На думку експертів, Авдіївка — це ворота в Донецьк і важливий оперативний та політичний пункт.
Українські захисники продовжують утримувати позиції в Авдіївці, відбиваючи атаки російських загарбників, які намагаються домогтися оперативного оточення на цій ділянці фронту. У зв'язку з цим польські військові експерти з Defence 24 проаналізували ситуацію на Авдіївському напрямку та оцінили перспективи воюючих сторін на найближчий час.
Початок наступу
10 жовтня, після кількох днів розвідки боєм, російські війська розпочали наступ на Донецькому напрямку в районі Авдіївки. Після ураганного артилерійського вогню в атаку перейшли бронетанкові колони у складі кількох батальйонних тактичних груп з великою кількістю бронетехніки. На першому етапі наступу 10–14 жовтня, для якого були характерні удари механізованих частин, за деякими оцінками, наступали не менше трьох бригад військ 8-ї армії. Водночас із повітря сухопутні війська підтримували літаки Су-34 з бомбами УМПК, штурмовики Су-25, а також ударні вертольоти.
Перебіг бойових дій
Наступ вівся на північному і південному флангах з метою взяти українські підрозділи в котел. На північному фланзі наступ вівся на захід і північний захід із району села Красногорівка на Степове і Бердичі.
Запеклі бої точилися в районі так званого Авдіївського терикону — штучного пагорба з відходів прилеглого коксохімічного заводу, що має важливе тактичне значення через вигідне місце для спостереження та обстрілів.
На півдні атаки велися з району Водяне, північно-західніше, між селищами Первомайськ, Північне і Тоненьке. Оборону на цій ділянці фронту організовували 110-та механізована бригада, на яку лягла основна тяжкість боїв, а також посилений 2-й батальйон президентської бригади і частини сил спеціального призначення.
Також на Авдіївському напрямку оборону тримали бійці 129-ї та 116-ї бригад тероборони, 31-ї механізованої бригади, 52-го окремого стрілецького батальйону, 105-го прикордонного загону Держприкордонслужби та спецпідрозділ СБУ.
"Немає жодних слів, щоб описати героїзм воїнів 110-ї бригади. Вона обороняє Авдіївку без будь-яких ротацій взагалі півтора року! Значна кількість підрозділів постійно живе на своїх позиціях — без виходів з Авдіївки, яка прострілюється всіма видами зброї", — розповів про ситуацію на передовій український військкор Юрій Бутусов.
Зі свого боку аналітики зазначили, що початок наступу 10 жовтня не став несподіванкою для українських бійців, оскільки на цій ділянці вже багато днів тривали бої, які характеризувалися як розвідка боєм.
Війська на передовій очікували наступу, тому поповнювалися запаси води і боєприпасів, зміцнювалися і без того потужні вузли оборони, мінувалися шляхи підходу. У результаті атаки росіян, своєчасно виявлені безпілотниками, відбивалися артилерійським вогнем та іншими вогневими засобами.
"Штурми закінчувалися невдачею атакуючих бойових груп і великими втратами в бойовій техніці та піхоті. Захоплені пункти опору або були відбиті під час українських контратак, або по них було відкрито такий сильний мінометний і артилерійський вогонь, що утримати їх не вдалося", — підкреслили аналітики.
У наступні дні на цій ділянці відбулося перегрупування сил противника, і після активності штурмових груп піхоти в атаку знову перейшли бойові групи бронетехніки. Наступ тривав на обох флангах з метою відрізати шляхи постачання міста або принаймні взяти їх під вогневий контроль. Масштаби атаки на північному фланзі 19–20 жовтня можна було порівняти з масштабами початкової атаки 10 жовтня, зазначили експерти.
Незважаючи на застосування масованих бронетанкових колон, перевага російських військ була незначною, а втрати в бронетехніці та людях — серйозними. Тільки за чотири дні боїв на передньому краї було знищено або пошкоджено приблизно 135 одиниць бронетехніки ЗС РФ різних типів, що свідчить про масштаби атаки й зазнані втрати.
Аналіз ситуації
Після масованих, але безуспішних атак 19 і 20 жовтня, настала чергова оперативна пауза, але були й повідомлення про підкріплення сил противника.
Проте ситуація для українського боку оцінюється як складна і потенційно небезпечна, оскільки до Авдіївки залишається майже 8 км. Крім того, росіянам на деякий час вдалося зайняти важливий Авдіївський терикон, за який точаться досі бої, тому він фактично перебуває в сірій зоні.
"Серія боїв і атак з обох боків показує переважання оборони над наступом, у якому ключовим чинником є далека і ближня розвідка з безпілотників, що робить несподіванку практично неможливою навіть у тактичному масштабі", — підкреслюють аналітики.
У висновку вони написали, що концентрація нових підрозділів на Авдіївському напрямку свідчить про важливість цієї ділянки фронту для російського командування. Авдіївка — це ворота в Донецьк, важливий оперативний і водночас політичний пункт — укріплений район Донецької області, який утримують українці протягом дев'яти років.
Раніше український військовий експерт Петро Черник висловив думку щодо ситуації в Авдіївці. За його словами, цей населений пункт необхідний противнику для реалізації надважливого стратегічного завдання в політичному контексті, оскільки окупанти хочуть виконати програму "мінімум" і вийти на кордони Луганської та Донецької областей.