Контрнаступ ЗСУ у 2023 році: у WP проаналізували, чому він приніс скромні результати (карта)
Згідно з планом західних військових, в одній точці фронту ЗСУ повинні були зробити прорив до Азовського моря. Утім, пишуть журналісти, було ухвалено рішення діяти інакше.
Військові США, ЄС та України провели вісім "імітаційних ігор", в яких розглядали різні варіанти перебігу подій під час контрнаступу ЗСУ у 2023 році. Частина учасників цих ігор припускали, що наступальні дії будуть успішними і хотіли бачити просування вперед, як під час Харківської операції. Однак очікуваного прориву до Азовського моря не відбулось. Як відбувалась підготовка до бойових дій 2023 року і як оцінюють результати, ідеться у статті видання The Washington Post.
Журналісти вказали, що поспілкувались із 30 військовими та політиками з США, ЄС та України й склали загальну картину контрнаступу ЗСУ у 2023 році. Вони розпочали свою розповідь із заяви головнокомандувача ЗСУ генерала Валерія Залужного. Восени 2022 року генерал повідомив про ресурси, потрібні для прориву до берегів Азовського моря і здобуття перемоги. Завершується розповідь описом наради у кабінеті міністра оборони США Ллойда Остіна у серпні 2023 року. Учасники наради почули від тодішнього міністра оборони України Олексія Резнікова, що проблеми наступу — через замалу кількість техніки, зброї, снарядів: їх мали поставити партнери, але поставили надто мало та надто довго.
Контрнаступ ЗСУ 2023: деталі
Згідно з концепціями військових США, Україна повинна була б максимально натиснути на одному відрізку фронту. Водночас була впевненість, що буде успіх протягом контрнаступу, тривалістю 60–90 днів. Також припускали, що можливий розмір українських втрат, якби реалізували саме цей план, складали б 30–40%.
Тим часом український наступ відбувався на трьох напрямках — Мелітопольському, Бердянську та Бахмутському, написали журналісти WP на основі розмов з військовими. Також опублікували карту: на карті вказано, що американці пропонували вдарити по ЗС РФ під Мелітополем — це мав бути єдиний та основний напрямок наступу.
Рішення про те, у який спосіб відбуватимуться наступальні дії, ухвалювало самостійно військово-політичне командування України, ідеться у статті. Під час підготовки орієнтувались на заяву генерала Валерія Залужного, який перелічив, що саме йому потрібно для бойових дій. В лютому 2023 року стало зрозуміло, що західна зброя не буде постачатись у потрібному темпі. Крім того, зауважили інші проблеми: занизький рівень підготовки українських військових, які не уміли діяти за західними правилами, та відсутність підтримки з повітря. До всього журналісти розповіли про категоричну відмову надавати ЗСУ касетні боєприпаси (протестував Держсекретар США Ентоні Блінкен, а рішення ухвалили лише влітку 2023 року), та про відмову надавати далекобійні ракети ATACMS (їх надали лише восени 2023 року).
Пентагон був більш переконаний у можливості успіху, ніж західні розвідки, написали журналісти. Зокрема, розвідка припускала, що успіх на перемогу — "50 на 50". Цю позицію оцінили критично: по-перше, у перші дні війни розвідка сильно помилась з шансами України втриматись і, по-друге, визнавали вплив на шанси України прагнення українців відстояти незалежність і вибити російських окупантів. Вказували, що "в українців просто немає вибору".
Журналісти WP підсумували, що "не так" з контрнаступом ЗСУ у 2023 році. По-перше, Пентагон та Україна мали розходження у точці зору на наступ, але у США були впевнені, що наявних ресурсів могло бути достатньо за правильного плану. По-друге, на Заході недооцінили здатність Росії жертвувати великою кількістю росіян для досягнення військових цілей. По-третє, Україна намагалась вберегти життя своїх військових, а західні чиновники мали інші думку: "вважали, що втрати зрештою будуть вищими без вирішального нападу".
Зазначимо, у листопаді 2023 року генерал Валерій Залужний опублікував колонку, у якій аналізував поточний стан війни в Україні. Військовий вказав, що потрібно, щоб бойові дії не стали позиційними. Після цього президент України Володимир Зеленський заявив, що не бачить глухого кута у війні, а пізніше визнав, що попереду в України важкі роки війни.
Видання The Economist своєю чергою опублікувало ще дві статті на тему російсько-української війни. У одній статті зауважили суперечності серед військово-політичного керівництва України. У другій написали про можливість перемоги РФ внаслідок слабкості країн Заходу, які не поставились до війни з усією серйозністю.