П'ять ліній траншей, мінні поля і "зуби дракона": ЗСУ готуються до наступу ЗС РФ, — ЗМІ

Уздовж лінії фронту бійці Сил оборони України зводять протитанкові рови, лінії оборони і встановлюють "зуби дракона", щоб не пропустити російських окупантів далі в Україну. Про це пише в матеріалі The Sunday Times військова кореспондентка Кетрін Філп, яка побувала в Куп'янську.

Як зазначає журналістка, керовані російські бомби спустошують фронт і завдають непоправної шкоди ЗСУ.

"Українські солдати зіткнулися з новою небезпечною загрозою: так званими керованими бомбами — модифікованими бомбами радянських часів, оснащеними "розумними крилами", які перетворюють їх на керовані ракети. Скинуті з літаків, що літають над територією, контрольованою Росією, вони являють собою нову смертельну загрозу, для боротьби з якою Україна погано оснащена, хоч би як сильно або повільно вона зміцнювала свої фронти", — зауважує кореспондентка.

Вона посилається на слова Максима Жоріна, заступника командира 3-ї Окремої штурмової бригади, який у своєму телеграм-каналі описав вплив цих боєприпасів таким чином: щодня 60-80 фугасних бомб врізаються в українські позиції в Авдіївці.

"Ці бомби повністю знищують будь-яку позицію. Усі будівлі та споруди просто перетворюються на котлован після потрапляння лише однієї", — розповідає Жорін.

Нові оборонні лінії

Разом з тим, зауважує Філп, українські військові все одно не втрачають надії, що нова мережа оборони запобіжить будь-якому наступу ворога. Не зумівши під час минулорічного контрнаступу прорвати сильно укріплену оборону Росії, Україна тепер будує власні довгі лінії глибоких траншей, мінних полів і "зубів дракона", щоб заманити в пастку російські танки, які можуть спробувати прорватися і повернути захоплену територію, яку утримували в перший рік повномасштабної війни.

"Куп'янськ, який був окупований росіянами понад шість місяців 2022 року, — одне з таких місць. П'ять ліній траншей, мінних полів і "зубів дракона" простяглися на дві милі за лінією фронту, де українські солдати протистоять своїм російським супротивникам", — нагадує журналістка.

Однак, хоча українці й повинні забезпечити нові бойові позиції та оборону, якщо вони відступлять, пише Філп, вони все одно не зрівняються з 1500-кілограмовими авіабомбами, що знищують фронтові війська з моменту їхньої першої появи близько трьох місяців тому.

"Масштаби їх руйнівної сили були переконливо продемонстровані в боях за Авдіївку", — констатує кореспондент.

За межами Вовчанська, на північному кордоні України з Росією, будівництво нових ліній оборони інспектує голова Харківської ОВА Олег Синєгубов. Хоча президент України Володимир Зеленський високо оцінив зусилля Харкова, спільних ресурсів зі зміцнення фронту в такий спосіб все одно замало.

"Частково це пов'язано з політичними причинами: будівництво оборонних споруд за такими прифронтовими містами, як Часів Яр, що розташовані неподалік Бахмута, рівнозначне оголошенню про їхню втрату. Уже зараз є побоювання, що російські оборонні споруди, які зупинили спробу контрнаступу України 2023 року, можуть перетворитися на фактичні кордони, якщо підтримка України з боку Заходу ослабне або її армія не знайде способу відтіснити їх назад", — нагадує колумністка.

Голод не тільки снарядний

На всій лінії східного фронту, від Харкова на півночі до Донецька на півдні, командири скаржаться на брак живої сили на противагу удаваній нескінченній здатності Росії перекидати війська. Попри загибель ПВК "Вагнер", Росія, як і раніше, використовує полонених як першу лінію фронтових бійців, зазнаючи величезних втрат, але, схоже, без особливого політичного резонансу.

"Ми воюємо не так. Моє завдання — повернути своїх солдатів живими, а не по частинах і не в трунах", — каже Ілля, командир піхоти на Куп'янському фронті.

Костянтин Вахрамєєв, командир харківського батальйону Національної гвардії, зазначає, що в лісистій місцевості Харківщини найнадійніша зброя — безпілотники.

"Українські війська навчилися використовувати безпілотники, керовані з-за лінії фронту, для спостереження й атаки російських позицій. Але ми не зможемо виграти цю війну тільки з їх допомогою", — попереджає він.

Російська сторона не тільки почала власне масове виробництво безпілотників на додачу до десятків тисяч, що поставляються Китаєм, а й користується послугами Starlink Ілона Маска, направляючи імпорт терміналів через такі місця, як Казахстан, щоб обійти санкції.

Вахрамєєв менше стурбований захопленням Росією кількох миль відкритих сільськогосподарських угідь, ніж падінням таких міст, як Авдіївка.

"Відбити місто набагато складніше. Там є будівлі, є підвали, з яких можна битися. А нападати набагато складніше, ніж оборонятися", — упевнений він.

Росія сьогодні звернула свій погляд на Часів Яр — наступне місто на заході, яке відкриває шлях до Краматорська і далі.

"Ситуація там дуже погана і погіршується з кожним днем. Єдина відповідь — це бойові літаки, які можуть самі завдавати ударів по російських апаратах", — каже Віталій Овчаренко, офіцер спецпризначенців, розквартированих там.

Філп зауважує, що втративши перевагу в повітрі на самому початку вторгнення, Росія відвойовує її за допомогою згаданих уже численних модифікованих бомб, що скидаються літаками, яким не потрібно входити в повітряний простір, контрольований Україною.

"При цьому українські системи ППО налаштовані на виявлення характерної траєкторії ракет і реактивних снарядів, а не важких залізних авіабомб, які практично неможливо збити", — розповідає кореспондент.

І хоча 2023 року Сполучені Штати нарешті ухвалили рішення про надання Україні літаків F-16, навчання та логістика сповільнили терміни їх розгортання.

"У першому транші, який надійде наприкінці цього року, ймовірно, будуть готові до розгортання тільки шість пілотованих літаків. І це не може статися досить швидко", — каже Вахрамєєв.

Нагадаємо, що, за словами Джона Кірбі, координатора стратегічних комунікацій у Раді нацбезпеки США, ЗСУ змушені відступати на другу і третю лінії оборони, оскільки закінчуються боєприпаси.

Також у Запорізькій області поблизу села Роботине Сили оборони ліквідували майже 300 псковських десантників ЗС РФ.