Розділи
Матеріали

В Україні може зʼявитися "економічна мобілізація": як це вплине на процес бронювання

Діана Бондаренко
Фото: Facebook | Ілюстративне фото ТЦК та СП

У Раді працюють, щоб втілити концепцію "економічної мобілізації" в законопроєкті про економічне бронювання. За словами нардепа Дмитра Наталухи, це потрібно для того, аби ефективно залучити ресурси на користь ЗСУ.

У законопроєкті про економічне бронювання може зʼявитися категорія "економічної мобілізації". За словами нардепа Дмитра Наталухи, це дасть змогу підприємствам бронювати працівників, надаючи безкоштовні послуги військовослужбовцям. Про це він повідомив у коментарі "Суспільному".

Він наголосив, що ухвалення закону про економічне бронювання є критичним для України під час воєнного стану, зокрема, він підтримує бізнес.

"У нас є звернення, напевно, всіх найбільших бізнес-асоціацій, починаючи від Європейської асоціації, спілки українських підприємців, фірми, які в тій чи іншій формі висловлюють підтримку цьому проєкту закону. Тому казати, що ми не підтримуємо, це все одно ще казати бізнесу, що ми не підтримуємо вас", — сказав Дмитро Наталуха.

Нардеп зауважив, що українські підприємства без регулювання системи бронювання і її прозорості будуть неефективними. За його словами, ця неефективність тільки зростатиме.

"Ми хотіли б, звісно, щоб мова йшла про модель, яка виглядає таким чином, що підприємство бронює працівника, сплачуючи за нього 20 тисяч гривень на місяць", — розповів він.

"Економічна мобілізація": що це таке

Наталуха повідомив, що побував у прифронтових містах на СТО, де ремонтують військові машини. Він вважає, що для таких підприємств можна застосувати "економічну мобілізацію". Так, наприклад, СТО, яка не має фінансової можливості сплатити 20 тисяч гривень за працівника для бронювання, але має попит серед військових. Тоді компанію відносять до категорії "економічної мобілізації".

"Це означає, що на суму вартості бронювання, наприклад, щоб забронювати чотирьох працівників СТО укладає контракт з якоюсь бригадою на безкоштовні послуги в межах 80 тис. грн на місяць і за це отримує право броні чотирьох працівників", — пояснив він.

Наразі нардепи працюють, аби втілити цю концепцію в законопроєкті. Так, аби збалансувати, щоб не виглядало, що бронювати працівників можуть ті, хто має гроші.

"Ми хочемо залучити максимально ефективно економічні ресурси на користь війська і саме таким чином розв'язати цю проблему", — додав Дмитро Наталуха.

Нагадаємо, на початку липня на розгляд Ради було внесено два законопроєкти щодо економічного бронювання. Документи дають змогу забронювати до 50% військовозобовʼязаних працівників за певних умов.

28 червня голова Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) Руслан Магомедов повідомив, що механізм економічного бронювання повинен бути не фіксованим, а гнучким. За його словами, це не повинен бути волюнтаристський метод.