"З технічного погляду можна уявити собі майбутнє, в якому машина або робот, керований ШІ, зможе самостійно ухвалювати рішення. Чи хоче цього світ?" — розмірковує відставний генерал армії США Марк Міллі.
За прогнозами відставного генерала армії США Марка Міллі, до 2039 року роботи й автономні системи становитимуть до третини американських Збройних сил, а керувати ними буде штучний інтелект (ШІ).
Фокус переклав статтю Пітера Сучіу про те, як роботи з'являться на службі армії США.
- Сучасна політика передбачає контроль людини над летальними озброєннями, але розвиток ШІ може змінити цю ситуацію. Боротьба за поповнення лав Збройних сил триває, а автономні системи дедалі частіше розглядаються як вирішення проблеми.
- Армія, ВПС і ВМС США впроваджують ШІ та робототехніку у свої операції. Однак етичні наслідки ухвалення штучним інтелектом рішень, пов'язаних із життям і смертю, як і раніше, спричиняють занепокоєння. Інші країни, включно з Китаєм і Росією, також розробляють автономні військові платформи, що підвищує глобальні ставки.
Колишній голова Об'єднаного комітету начальників штабів США заявив, що до кінця 2039 року третину Збройних сил США становитимуть роботи та інші автономні системи.
Вмикайте тему з "Термінатора" і готуйтеся до повстання машин!
"За 10-15 років близько третини або й, можливо, чверті Збройних сил США будуть роботизовані", — пояснив генерал армії США у відставці Марк Міллі на початку цього місяця на заході Axios, присвяченому випуску бюлетеня "Future of Defence".
Це будуть не дистанційно керовані системи, як більшість сучасних безпілотних літальних апаратів, а роботизовані платформи, контрольовані або й навіть безпосередньо керовані системами штучного інтелекту (ШІ). Однак Міллі визнав, що ці технології несумісні з летальними озброєннями. Поточна політика США, як і раніше, передбачає, що під час використання летальних озброєнь контроль здійснює людина-оператор, відповідальна за етичні рамки під час ухвалення будь-яких рішень.
Звісно, пояснив Міллі, у міру розвитку ШІ може виникнути ситуація, коли штучному інтелекту буде дозволено визначати, чи вступати в бій із супротивником.
"З технічного погляду можна уявити собі майбутнє, в якому машина або робот, керований ШІ, зможе самостійно ухвалювати рішення, — зазначив Міллі. — Чи хоче цього світ?".
Роботи необхідні дрібним відомствам
Ініціативи з рекрутингу до Збройних сил США так і не змогли задовольнити попит, тож Пентагон відповів на це впровадженням автономних систем — від невеликих безпілотних дронів до систем на атомних суперавіаносцях класу Gerald R. Ford. Оскільки відомства стикаються з проблемами набору й утримання особового складу, системи, керовані штучним інтелектом, можуть допомогти їм поповнити свої лави.
Згідно з доповіддю Axios, армія США розглядає можливість створення людино-машинних інтегрованих формувань, ВПС розробляють спільний бойовий літак (CCA), який стане "вірним підпорядкованим" для пілотованого винищувача, а "гібридний флот" ВМС США майбутнього може складатися з безекіпажних надводних і підводних апаратів, що служитимуть разом із екіпажними бойовими суднами.
Однак технологічні експерти вже багато років попереджають, що ШІ не варто довіряти ухвалення рішень, пов'язаних із життям і смертю. Ці побоювання можуть посилитися з роботизацією збройних сил, яка може призвести до скорочення кількості людей у командуванні.
Сполучені Штати не самотні в інтересі до машин
Поки Сполучені Штати розвивають цю технологію, проявляючи обережність у використанні ШІ, інші країни також впроваджують роботизовані платформи. Найближчі противники — Росія і Китай — почали створювати власні автономні збройні платформи.
Як повідомляє Defense Post, ВМС Народно-визвольної армії Китаю (НВАК) стали розробляти власні безекіпажні підводні апарати, а минулого місяця Пекін представив собаку-робота, озброєного кулеметом, встановленим на спині! Китайські чиновники припускають, що робота-собаку використовуватимуть для розвідки, ідентифікації супротивника і подальшого "удару по цілі".
Можливо, у майбутньому конфлікті роботи битимуться з роботами, але цілком імовірно, що вони дійдуть логічного висновку: справжній ворог — це їхній творець!
Про автора
Пітер Сучіу — журналіст із Мічигану. За свою двадцятирічну журналістську кар'єру він брав участь у роботі більш ніж чотирьох десятків журналів, газет і вебсайтів, опублікувавши понад 3 200 матеріалів. Регулярно пише про військову техніку, історію вогнепальної зброї, кібербезпеку, політику та міжнародні справи. Пітер також є автором статей для Forbes і Clearance Jobs. Ви можете стежити за ним у Twitter: @PeterSuciu. Напишіть автору на електронну пошту: Editor@nationalinterest.org.