Розділи
Матеріали

Мріяв 10 років: історія мобілізованого ексв'язня, якого відправили воювати у Вовчанськ

Тетяна Вишневська
Фото: Фокус | Ілюстративне фото

Колишній засуджений вже два місяці служить командиром відділення і переконаний, що нарешті "знайшов себе". Він розповів, чи відчував до себе особливе ставлення, як поранений подолав відстань у майже три кілометри та чому хотів опинитись на війні 10 років.

Колишній ув'язнений та боєць спецпідрозділу "Шквал" 46-річний "Змій" розповів, як наважився відправитись на фронт. Про це йдеться у матеріалі "Суспільного" від 1 серпня.

"Змій" родом з Дніпропетровської області, і провів чотири роки за ґратами за умисне тяжке тілесне ушкодження. У 2024 році після того, як з’явилась така можливість, він ухвалив рішення про мобілізацію у ЗСУ.

"Два п’яних причепилися до мене, обидва дістали по шиї. Відбув чотири роки. Я міг би цей рік досидіти й не йти воювати, але мій вибір, я зробив так", — розповів українець.

У підрозділі він вже два місяці обіймає посаду командира відділення. Військовий розповів, що думав про службу ще з 2014 року, але на той час вже перебував за ґратами.

"У 2018 звільнився — у мене не вийшло: уже війна перейшла в іншу фазу, засуджених не брали. А тут у 2022 сів і у 2022 знову війна почалася. Писав листи до президента і ніхто не реагував, в Офіс президента писав — ніхто не реагував. А тепер прийшла й наша черга воювати. Тому я в перших рядах і пішов. Щойно підписали закон, і на другий день у мене вже всі документи були оформлені в ТЦК", — зазначив "Змій".

Фото "Змія"
Фото: Суспільне Харків

Мобілізований ексв’язень потрапив на Вовчанський напрямок, де мав два "виходи". З його слів, штурмував разом з побратимами будівлі та відрізав дорогу до лікарні у місті. Під час одного з завдань у Вовчанську воїн отримав поранення.

"Я був командиром групи. Група пройшла вперед, а я замикав. Скид дрона поряд зі мною — поранило ногу. Штанина і повний берець крові було. Скотився з моста, сховався під нього. По рації сказав, що я поранений, чекав на евакуацію. Але був сильний мінометний обстріл — або покласти хлопців, або відходити самому. Я відходив сам. До евакуації з перев’язаною ногою пройшов кілометрів півтора, але оскільки там мене не змогли забрати, пройшов ще близько кілометра назад до своїх", — описав військовий.

Він поділився, що особливого ставлення до себе через судимості не відчуває.

"Це інше місце, тут не як у тюрмі", — підкреслив "Змій".

Брат його дівчини зник безвісти під Куп’янськом пів року тому. Окрім того, зі слів колишнього засудженого, багато його друзів вже воюють.

"Хотів би, як і всі ми, щоб найскоріше закінчилася війна. У цивільному житті я себе не бачу. Я довго у своєму житті шукав себе і думаю, що в армії я себе знайшов", — додав він.

Нагадаємо, розслідувачі повідомили, що за два місяці в Україні мобілізувались 13% в’язнів. Більшість з них були засуджені за крадіжки.

Нардеп Олексій Гончаренко повідомив, що Міноборони підтримало законопроєкт про надання відстрочки ще одній категорії українців. Він підкреслив, що йдеться "в першу чергу про справедливість".