Розділи
Матеріали

В Україні відмовляють у виплатах при загибелі працівників критичної інфраструктури, — ЗМІ

Олексій Руденко
Фото: Слово і діло | Працівники ДТЕК (ілюстративне фото)

Органи Пенсійного фонду Україн відмовляють у здійсненні виплат, посилаючись на невключення підприємств до Реєстру об’єктів критичної інфраструктури.

У березні минулого року Верховна Рада ухвалила закон "Про одноразову грошову допомогу за шкоду життю та здоров’ю, завдану працівникам об’єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України", який дозволяє працівникам об’єктів критичної інфраструктури, що постраждали на роботі від російських атак, отримати значні компенсації. Однак, як розповідає на "Соцпорталі" кандидат юридичних наук Віталій Дудін, на практиці Пенсійний фонд, який відповідає за ці виплати, відмовляє постраждалим, користуючись недосконалим регулюванням.

Метою закону № 2980-IX щодо "захист цивільних героїв цієї війни" є підтримка осіб, які отримали інвалідність у зв’язку з пораненням, каліцтвом, контузією або внаслідок захворювання, пов’язаних з виконанням професійних обов’язків у період військової агресії РФ, а у разі загибелі — їхні родини.

За шкоду життю та здоров’ю передбачається одноразова грошова допомога :

  • особам з інвалідністю I групи – 800 тисяч гривень;
  • особам з інвалідністю II групи – 500 тисяч гривень;
  • особам з інвалідністю III групи – 200 тисяч гривень;
  • у разі загибелі (смерті) – 1 мільйон гривень на користь родини.

Чи вдалося отримати виплати?

Зазвичай, у разі смерті працівників внаслідок обстрілів при виконанні трудових обов’язків їх рідні отримують страхову виплату на загальних підставах, тобто відповідно до норм ст. 36 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування" № 1105-XIV. Але, як зазначається, ця норма передбачає значно нижчі розміри виплат.

Органи Пенсійного фонду України, як уповноважені органи у цій сфері, почали відмовляти у здійсненні виплат, посилаючись на невключення підприємств до Реєстру об’єктів критичної інфраструктури, пише Віталій Дудін.

Порядок ведення цього Реєстру було затверджено постановою КМУ від 28.04.2023 № 415 й Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації України почала наповнювати його відносно недавно.

"Співрозмовники у Держспецзв’язку визнають, що процес внесення даних до Реєстру непередбачуваний і залежний від людського фактору: через неякісну підготовку документів вони можуть повертатися так званим секторальним органам на доопрацювання. Тому доволі знакові підприємства там або відсутні, або внесені із запізненням", — пише Віталій Дудін, наголошуючи, що тяганина дозволила органам ПФУ позбавити виплат далеко не одну родину загиблого робітника.

Тобто, підприємство може і належати до критично-важливих галузей, але до Реєстру його внести забули з суто суб'єктивних причин.

Для поширення Закону на певне підприємство треба, щоб воно потрапило до Реєстру, а дані про включення його до Реєстру може отримати лише орган ПФУ, подавши письмовий запит до Держспецзв’язку. Й тривалість процедури розтягується на місяці.

Отже, лише з моменту затвердження Порядку № 1396 виникла гіпотетична можливість призначення гарантованих законом виплат. При цьому в розумінні Положення № 1396 орган ПФУ мав звертатися до Держспецзв’язку, а не до КМУ, який в силу норм ст. 6 Закону міг визначати перелік об’єктів критичної інфраструктури, на працівників яких поширюється дія цього Закону.

Однак, наголошує автор, органи ПФУ схильні ще суворіше трактувати наявні правила, щоб взагалі звести шанси на отримання допомоги до мінімуму.

Скажімо, вони з'ясовують, чи було включено певний обʼєкт до Реєстру саме на момент настання трагедії, а не станом на момент надіслання запиту до Держспецзв’язку. До того ж органи ПФУ на своїх сайтах не згадують, що передумовою здійснення виплати є наявність об’єкта в Реєстрі, що могло породити серед населення завищені очікування.

Відмови Пенсійного фонду

Перший відомий автору випадок відмови у призначенні одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров’ю став дружині та дітям вбитого російською ракетою 29.12.2023 слюсаря Державного підприємства "Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О. Морозова", що підпорядковане АТ "Українська оборонна промисловість".

17.04.2024 жінка звернулася з заявою до Головного управління ПФУ у Харківській області після завершення спеціального розслідування смертельного нещасного випадку і наприкінці липня 2024 року отримала відмову органу ПФУ у призначенні виплати. Підстава відмови сформульована так: згідно з відповіддю Держспецзв’язку, ДП станом на 07:10, 29.12.2023 до Реєстру об’єктів критичної інфраструктури не було внесене.

"Уявіть: підприємство працює на зміцнення обороноздатності, але якщо воно не пройшло "реєстрацію", то норма про підвищені виплати у зв’язку з обстрілами на його персонал не поширюється!, — наголошує Віталій Дудін.

Окрім того, з судового реєстру відомо про відмову у виплаті дружині загиблого співробітника ДП "Морський торгівельний порт "Південний" (Одеська обл.). Відомо про оскарження рішень органів ПФУ в справах, де потерпілі робітники працювали на АТ "Сумиобленерго" чи ПрАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго"". Як припускає автор, причиною подачі цих позовів стали сумніви у приналежності даних компаній до критичної інфраструктури.

Як випливає з відповіді Держспецзв’язку на запит про публічну інформацію, станом на 13.08.2024 було направлено 41 письмовий запит від ПФУ щодо приналежності об’єкта до критичної інфраструктури. Кількість випадків, коли було не підтверджено відповідний статус, невідома.

Як повідомив Пенсійний фонд України у відповіді на запит, станом на 12.08.2024 Пенсійним фондом України виплата одноразових грошових допомог за шкоду життю та здоров’ю, передбачених Законом № 2980, не здійснювалась. Тобто, наголошує Віталій Дюдін, отримувачів таких виплат просто не існує.

Маючи очікування щодо отримання законної виплати, особи, які претендують на неї, до кінця процедури перевірки не знатимуть, чи вони отримають її. Адже лише після їх заяви ПФУ звернеться із запитом до Держспецзв’язку і визначить, чи поширюється закон на цю ситуацію. Протягом періоду очікування, який може тривати місяцями, родина не оформлятиме виплату.

Перевірити самостійно наявність об’єкта у Реєстрі потерпілі особи не можуть. Під час дії воєнного стану, а також протягом 12 місяців після його припинення чи скасування відомості в Реєстрі є конфіденційними.

Закон № 2980, як підкреслює юрист, не містить такої підстави відмови у виплаті, як відсутність в об’єкта, де сталося ушкодження здоров’я або смерть, правового статусу об’єкта критичної інфраструктури. Стаття 4 Закону № 2980 перелічує випадки, коли виплата не здійснюється або у її призначенні та виплаті може бути відмовлено, але згаданої підстави відмови там немає.

"Таку підставу для відмови співробітники ПФУ вивели, на свій лад потрактувавши правові норми", — вважає він.

При цьому фактично було порушено приписи ст. 19 Конституції України про те, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Невирішення наявних проблем може обернутися зверненнями до Європейського суду з прав людини через невиправдану різницю у поводженні (дискримінацію) або втручання у право на володіння майном.

У 2024 році Уряд має поінформувати Верховну Раду України про стан виконання цього Закону. Але без змін, які б доповнили "благі наміри" передбачуваним механізмом реалізації, звітувати про що не буде, резюмує Віталій Дюдін.

Нагадаємо, у червні 2023 року війська РФ обстріляли комунальне транспортне підприємство у Херсоні. Тоді 55-річний співробітник загинув на місці, а п'ятьох постраждалих було госпіталізовано.