"Буревісник" з ядерним двигуном: наскільки реальна загроза російської ракети 9М730 (фото)

Інформаційне агентство Reuters 2 вересня повідомило про підготовку під Вологдою, за 800 км від кордону з Україною, стартових майданчиків для ракет з ядерною силовою установкою "Буревісник". У зв'язку з цим Фокус зібрав інформацію про новітню розробку російських інженерів і про те, яку загрозу становить цей вид озброєння.

Детально про нову розробку під назвою виріб 9М730 "Буревісник" (за класифікацією НАТО SSC-X-9 Skyfall) розповів профільний російський ресурс "Военное обозрение", у матеріалі якого ракету назвали "Летючим Чорнобилем". Якщо вірити оглядачам, виріб 9М730 створено із застосуванням унікальних технологічних рішень.

Конструктивні особливості

Згідно з наявною інформацією, ракета оснащена пульсуючим ядерним повітряно-реактивним двигуном (ПуЯПРД), що є унікальним у сучасному озброєнні. Це передбачає використання активної зони малих розмірів, де в якості сповільнювача, ймовірно, використовується графіт або більш сучасні матеріали, а в якості теплоносія — ущільнене атмосферне повітря.

Таким чином "Буревісник" оснащений ПуЯПРД, а не прямоточним ядерним двигуном (ППРД). Головна відмінність між цими двигунами полягає в конструкції: ПуПРД має повітряний клапан, що запобігає зворотному руху робочого тіла, тоді як у ППРД цього клапана немає, оскільки тиск на вході в камеру згоряння створюється завдяки надзвуковим швидкостям.

Тим часом це технологічне рішення піддавалося критиці. Так, оглядачі The Insider у вересні 2023 року опублікували матеріал, у якому назвали російську ракету "Буревісник" міфом, що суперечить шкільним підручникам фізики.

Річ у тім, що теоретично можна створити реактор, який видаватиме достатню теплову потужність за рахунок енергії кількох кілограмів високозбагаченого урану, щоб створювати необхідну тягу для польоту. Однак така конструкція реактора і загалом решта обладнання ракети, наприклад, — система управління реактором і ракетою, система генерації електроенергії для бортового устаткування, — потребує відповідного захисту і масивного радіатора для охолодження, оскільки набігаючого потоку повітря для цього може бути недостатньо.

У підсумку це збільшує масу реактора до десятків тонн і габарити самої ракети. Але наразі відомо, що довжина виробу становить у момент старту 12 м, під час польоту — 9 м, а носова частина має форму еліпса 1 м на 1,5 м.

"Одним словом, ракета "Буревісник" — це не реально існуюча зброя, а ще один прийом, придатний для політичного торгу, але не для війни", — резюмує видання.

Випробування ракети

Ще торік видання The New York Times із посиланням на звіт аналітичної організації Nuclear Threat Initiative випустило матеріал про те, що в період 2017–2019 років у Росії провели 13 випробувань ракети 9М730, які всі завершилися невдало.

Під час одного тестового запуску ракета змогла пролетіти 35 км, перш ніж впасти в море, а в іншому випадку двигун ракети не запустився.

Повідомлялися також характеристики та цільове призначення цієї системи. Наприклад, дальність польоту нібито становить 3000 км (за інформацією Міжнародного інституту стратегічних досліджень — до 20 000 км), а сама ракета призначена для завдавання вторинного ядерного удару після використання міжконтинентальних балістичних ядерних ракет. Хоча теоретично, як зазначив британський генерал-лейтенант Джим Гокенхалл, конструкція ракети дає змогу перебувати в повітрі необмежений час.

Ефективність застосування

Ще одним важливим аспектом є загроза забруднення продуктами роботи ядерного реактора ракети, про що свідчить повідомлення російської влади про "тимчасову небезпечну зону" біля узбережжя Баренцового моря, де і проходили випробування "Буревісника". Причому наявність радіоактивного сліду є чинником виявлення боєприпасу, що може впливати на ефективність його застосування. Так літак дальнього радіолокаційного виявлення може зафіксувати слід, і виявити зону польоту крилатої ракети. А враховуючи те, що ракета має дозвукову швидкість у 900 км\год, вона є вразливою до сучасних систем ППО.

Але в російських джерелах ідеться, що серед радіоактивних елементів, які можуть бути виявлені, — ізотопи йоду-131, рутенію-103, цезію-134 і цезію-137. Однак навіть такий метод має свої обмеження: радіоактивні частинки поглинають атмосферу тільки на третій або четвертий день після запуску, що робить раннє виявлення практично неможливим.

З іншого боку, як зазначив французький військовий експерт Корантен Брустлен, наявність силової установки ПуЯПРД дасть змогу використовувати траєкторії, які супротивник не відстежує, проривати протиракетну оборону і відповідно завдавати ударів по малозахищених об'єктах.

"У світовій військово-політичній ситуації, що ускладнюється, це стане дуже серйозним козирем", — підкреслив експерт.

Ракета 9М730: загрози

У доповіді Національного центру повітряної та космічної розвідки ВПС США йдеться про те, що наявність у РФ ракети "Буревісник" дасть їй змогу мати в арсеналі "унікальну зброю з міжконтинентальною дальністю польоту". Крім інших заявлених характеристик, ракета має досить низьку висоту польоту — в районі 50–100 метрів. Це набагато нижче висоти польоту крилатої ракети зі звичайним двигуном, що ускладнює її виявлення навіть сучасними радарами ППО.

Крім того, ракета 9М730 оснащена бойовою частиною потужністю 2 мегатонни, що робить її вкрай потужною зброєю. Завдяки практично необмеженій дальності польоту та здатності переміщатися під час повітряного руху, ракета може стати викликом глобальній міжнародній безпеці.

Висновки

Підсумуємо, ґрунтуючись на відомостях як західних, так і російських джерел, інноваційна розробка інженерів із РФ справді становить загрозу, але тільки в тому разі, якщо військовим удалося провести вдалі випробування "Буревісника", і його незабаром буде поставлено на озброєння ЗС РФ, ставши частиною ядерної тріади Москви.

Однак правдивої інформації про готовність цього комплексу на сьогодні немає, а встановлення пускових установок під Вологдою ще не свідчить про те, що Росія має повністю готову до застосування систему озброєння стратегічного призначення, яка здатна поставити в глухий кут західні засоби протиракетної оборони.