Битва на виснаження: польський експерт дав оцінку ситуації на Харківському фронті (фото)

У травні цього року російські війська зробили спробу наступу в Харківській області, спрямувавши основні сили на Харків і Вовчанськ. Однак операція виявилася невдалою: наступ було зупинено біля прикордонних сіл, а спроба захопити Харків зазнала невдачі. У результаті війська РФ зосередилися на Вовчанську, де розгорнулися запеклі бої за Вовчанський агрегатний завод. Про те, як розвивалися події на Харківському напрямку і чим може обернутися для протиборчих сторін наступ ЗС РФ на цьому фронті, йдеться в матеріалі польського військового аналітика Артура Росінські від 11 жовтня.

Початок операції

У наступі ЗС РФ на Харківському фронті під керівництвом генерал-полковника Олександра Лапіна взяли участь близько 30 тисяч російських солдатів. Наступ вівся за двома напрямками — безпосередньо на Харків через Липці та на Вовчанськ.

У травні на першому напрямку противнику вдалося захопити вісім прикордонних сіл, проте в битві під Липцями противник зазнав поразки, тим самим його просування на Харків було зупинено.

У Вовчанську ж російські сили зіткнулися із запеклим опором Сил оборони, а в центрі міста зав'язалися кровопролитні бої, через що кожні десятки метрів противнику давалися ціною великих втрат.

Вовчанський глухий кут: як проходили бої за агрегатний завод

Вовчанський агрегатний завод був найважливішим об'єктом, що дозволяв контролювати всю центральну частину міста. Його захоплення дозволило б підрозділам ЗС РФ форсувати річку Вовча і взяти під контроль південну частину міста.

19 червня ворогу вдалося захопити завод, проте до серпня українським захисникам, завдяки злагодженим діям, вдалося оточити противника, який зайняв позиції на підприємстві.

Ситуація для окупантів погіршилася — дезертирували солдати 79-го мотострілецького полку, а обложені солдати опинилися в екстремальних умовах без підвозу провізії. За словами російських полонених, вони були змушені харчуватися м'ясом бродячих собак, а в деяких випадках доходило і до канібалізму.

Детальніше про операцію зі звільнення агрегатного заводу розповів командир загону спецпідрозділу "Стугна" з позивним "Лінукс". За його словами, операція була проведена в кілька етапів і тривала чотири місяці, де найважчим було непомітне накопичення сил ЗСУ та необхідних засобів.

"Це якраз класика операцій для спецпідрозділів. Це складна багатоетапна операція, до виконання якої були залучені великі сили: безпілотних систем, артилерії та особового складу, який має досвід зачистки подібних будівель. Тому це було завдання для нас, і ми його виконали повністю", — зазначив розвідник.

До 24 вересня українські війська повернули контроль над заводом, взявши в полон залишки обложених російських сил.

Контратаки та застосування термобаричної зброї

Попри важкі втрати, російська армія зробила контратаку і 8 жовтня знову зайняла Вовчанський завод. За даними російських джерел, бої супроводжувалися застосуванням термобаричних бомб ОДАБ-9000, які завдали значної шкоди південним районам Вовчанська.

Однак в Україні висловлюють сумніви в застосуванні цих бомб. За словами військових аналітиків, цей тип боєприпасів вимагає використання стратегічних бомбардувальників, наприклад, Ту-160. Але їх знаходження в небі в районі Вовчанська не було зафіксовано.

Проте росіяни могли застосувати бомбу меншого калібру — ОДАБ-1500, які мають досить потужну руйнівну силу, що робить їх вкрай небезпечними в міських умовах.

Наступ на річці Оскіл: нова загроза

Східна частина Харківської області також стає епіцентром активних бойових дій. Війська РФ, зосередивши зусилля на річці Оскіл, просуваються в бік українських позицій, користуючись ослабленням української оборони через перекидання резервів на інші ділянки фронту. Ключовими цілями окупантів стали села Глушківка та Колесниківка, де тривають запеклі бої.

"Ситуація на Осколі дуже схожа на те, що відбувалося раніше в інших районах, коли росіяни намагалися закріпитися на захоплених позиціях", — зазначив один з українських офіцерів.

Українська армія прагне утримати контроль над цими населеними пунктами, що критично важливо для збереження оборони Куп'янська. Тим часом росіяни завдали сильного удару по селу Піщане Чугуївського району з метою вийти на береги Осколу і розділити українське угруповання на східному березі річки на дві частини. 20 липня село було захоплено, але українське командування перекинуло резерви, тим самим зупинивши прорив росіян.

26 вересня російська механізована група, що включає близько 50 танків і бронетехніки, атакувала ці села, але була відбита українськими військами за допомогою ударних дронів. Попри це, штурми продовжилися, і до 5 жовтня, пише польський аналітик, російським силам вдалося закріпитися біля Глушківки й Колісниківки.

Важливо зазначити, що за картографічними даними моніторингового ресурсу DeepState, окупанти не зайняли ці населені пункти, а бої тривають на підступах до них.

Підсумки

Польський аналітик підкреслює, що ситуація на сході Харківської області продовжує залишатися напруженою. Росія посилює тиск на ключові стратегічні об'єкти, як-от Вовчанськ і позиції вздовж річки Оскіл, але противник продовжує стикатися із серйозним опором української армії, яка докладає всіх зусиль для стримування агресора.

Бої, що тривають, особливо в районі річки Оскіл, вказують на важливість утримання позицій для обох сторін конфлікту. Найближчими тижнями вирішуватимуться питання щодо подальших планів обох сторін і стійкості оборонних ліній України

Ситуація на сході Харківської області продовжує залишатися напруженою. Росія посилює тиск на ключові стратегічні об'єкти, як-от Вовчанськ і позиції вздовж річки Оскіл. Найближчими тижнями вирішуватимуться питання щодо подальших планів обох сторін і стійкості оборонних ліній України.

"Українці все ще мають оборонні можливості, щоб затягнути окремі бої на тривалий час. Проте питання в тому, як довго українці зможуть вести війну на виснаження?" — підсумував Росінскі.