Іран створив унікальний зразок антидронової ракети під індексом "359" (відео)

В Ірані було проведено публічну демонстрацію нової зенітної ракети "359", що є вдосконаленою версією раніше відомої "358". Відповідне відео було опубліковано в соцмережах 16 січня.

Нова розробка орієнтована виключно на перехоплення безпілотних літальних апаратів і поєднує в собі передові технології, зберігаючи ефективні рішення попередньої моделі.

Основні особливості ракети "359"

На опублікованих кадрах можна побачити ракету крупним планом, а також інтерв'ю з одним із розробників, який частково розкрив технічні характеристики. Відомо, що ракета "359" має такі можливості:

• Радіус дії: до 35 км.
• Висота польоту: понад 11 км.
• Швидкісний діапазон: від 180 км/год до 1000 км/год.
• Керованість зберігається на всіх етапах польоту, що вкрай важливо для перехоплення високоманеврених дронів.

Одним із ключових нововведень стало впровадження сучасних алгоритмів машинного зору, що забезпечують автоматичний пошук, розпізнавання і наведення на ціль без необхідності участі оператора. За словами розробників, це рішення значно підвищило оперативність і точність системи.

Порівняння з попередницею "358"

Як зазначили оглядачі Defense Express, попередня версія ракети "358" зарекомендувала себе як ефективний засіб боротьби з розвідувальними дронами, як-от RQ-1 Predator, RQ-9 Reaper і Hermes 900. Вона використовувала нестандартне технічне рішення: для досягнення дозвукової швидкості польоту замість твердопаливного двигуна застосовувався турбореактивний.

Після запуску ракета могла баражувати в заданому районі, дотримуючись складної траєкторії "вісімки", поки оператор не наводив її на ціль. Однак у "359" цей процес був автоматизований завдяки використанню вдосконалених сенсорів і процесорів.

Аеродинамічні поліпшення

Зовні нова ракета перевершує попередню розробку за розмірами. Зберігши концептуальну схему "качка" з передніми суцільноповоротними кермовими поверхнями, ракету оснастили новими задніми Х-подібними крилами — таке рішення поліпшило аеродинаміку і керованість. У підсумку за формою "359" чимось нагадує радянську ракету "повітря-повітря" Р-27.

Спрощення бойової частини

Оглядачі зазначають, що іранські інженери відмовилися від лазерних або оптичних сенсорів для активації бойової частини, що, ймовірно, пов'язано зі спрощенням конструкції. Однак інтеграція просунутих технологій дає змогу ракеті автоматично шукати й наводитися на ціль без участі оператора.

"Водночас, якщо зняти "наліт" сучасних цифрових технологій, то отримаємо ту саму телевізійну або тепловізійну голівку самонаведення, але на сучасній елементній базі та просунутих алгоритмах", — підсумували аналітики.

Нагадаємо, у січні Іран представив свою останню розробку — мобільну зенітну ракетну систему Tondar. Комплекс створено для вирішення завдань, які важко виконати традиційними засобами ППО, як-от захист об'єктів від крилатих ракет, безпілотників і високоточних боєприпасів.