Європа розгорне нове угруповання супутників розвідки: чому це важливо для України
Європейське космічне агентство (ЄКА) і Європейський союз розпочали роботу над створенням нового угруповання супутників спостереження, покликаного значно підвищити рівень ситуаційної обізнаності та безпеку держав-членів ЄС.
Про це повідомив Space 24, процитувавши слова генерального директора ЄКА Йозефа Ашбахера на конференції, присвяченій європейській космічній безпеці.
За його словами, створювана система дасть змогу отримувати інформацію про обстановку в будь-якій точці світу з інтервалом у 20-30 хвилин. Це дасть змогу Євросоюзу вийти на якісно новий рівень стратегічної розвідки та підвищить готовність до реагування в умовах криз і військових загроз.
Проєкт реалізується в тісній координації між ЄКА та Єврокомісією. Євросоюз позначив програму як EO (Earth Observation) Government Services, а ЄКА — як European Resilience from Space Constellation. За словами Ашбахера, проєкт стане одним із флагманів поряд з уже діючими системами Copernicus (спостереження за Землею), Galileo (глобальне позиціювання) і IRIS² (супутниковий зв'язок).
Важливість програми для України
На тлі розгортання нових програм, у квітні 2025 року Україна підписала угоду з ЄС про участь у космічній програмі Copernicus. У рамках цієї співпраці українська сторона отримає доступ до таких компонентів:
- спостереження за Землею з використанням супутникового і наземного сегментів;
- вивчення космічної погоди (SWE) та її впливу на Землю;
- відстеження навколоземних об'єктів (NEO), що потенційно становлять загрозу.
У контексті триваючих бойових дій в Україні зазначимо, що супутникове спостереження відіграє величезну роль в оборонній стратегії Збройних сил України. Фахівці підкреслюють, що супутники дають змогу збирати дані як з тимчасово окупованих територій України, так і з інших частин світу, де розміщені військові сили й засоби Росії.
Наприклад, за інформацією Головного управління розвідки Міноборони України, за час використання супутника ICEYE станом на 2024 рік українські фахівці зробили загалом 4173 знімки об'єктів противника, зокрема:
- 370 аеродромів;
- 238 позицій ППО і РЕБ;
- 153 нафтобази та сховища палива;
- 147 складів ракетного, авіаційного озброєння і боєприпасів;
- 17 військово-морських баз.
Нагадаємо, на початку березня США припинили надавати Україні розвідувальні дані після заяви Білого дому про те, що Київ нібито не поспішає завершити війну. Після цього українські військові повідомили, що можливості попередження і захисту від повітряних ударів ЗС РФ погіршилися.