Іншими не цікавляться: РФ двічі просила обміняти полонених північнокорейців, — Коордштаб
Росія двічі зверталася з проханням обміняти двох північнокорейських військовополонених, захоплених ЗСУ в Курській області, і не цікавиться іншими іноземцями у полоні.
Про це повідомив керівник секретаріату Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Богдан Охріменко в інтерв’ю Укрінформу.
За його словами, російська сторона не надсилала жодних запитів щодо інших іноземців, які воювали на її боці, окрім громадян Північної Кореї.
“Інколи їх доводиться вмовляти забирати своїх громадян. У перемовному процесі росіяни ними не цікавляться. Не було жодного запиту, крім північних корейців”, — сказав Охріменко.
Він додав, що росіяни кілька разів уточнювали, чи готова Україна передати саме цих полонених.
Охріменко також зазначив, що питання можливої передачі цих військових до Південної Кореї є складним. За міжнародним гуманітарним правом відповідальність за полонених несе держава, яка залучила їх до війни, тобто Росія.
“Якщо знайдуть механізм, що відповідатиме нормам, ми готові це розглянути”, — пояснив він.
Водночас Україна дотримується Женевських конвенцій і принципу невидворення — це означає, що військовополоненого не можна примусово повертати, якщо він сам цього не хоче. Тому за відсутності рішення їх можуть утримувати до врегулювання ситуації.
Раніше лідер Північної Кореї Кім Чен Ин заявляв про намір і надалі підтримувати Росію у війні проти України, зокрема постачати боєприпаси та військових. Про це повідомляло Reuters з посиланням на державне агентство КНДР KCNA.
Під час візиту міністра оборони РФ Андрія Бєлоусова до Пхеньяна сторони обговорили поглиблення військової співпраці та підготовку п’ятирічного плану на 2027–2031 роки. За оцінками аналітиків, така домовленість свідчить про намір зберегти тісні зв’язки між країнами навіть після завершення війни.
У 2024 році Росія та КНДР підписали договір про стратегічне партнерство, який передбачає взаємну оборону. Після цього Північна Корея направила близько 14 тисяч військових для участі в бойових діях на боці РФ у Курській області, з яких, за даними відкритих джерел, тисячі загинули.
Українська розвідка в лютому повідомляла, що військові КНДР виконують бойові завдання під керівництвом російських офіцерів. Їх залучають до стрільби зі ствольної артилерії та реактивних систем залпового вогню, а також до аеро- й артилерійської розвідки. Крім того, вони беруть участь у коригуванні ударів РСЗВ.
Окремо в ГУР наголошували, що важливою складовою участі північнокорейських військових є опанування безпілотних технологій. За даними розвідки, отримання практичного досвіду роботи з дронами та адаптація до сучасної війни є однією з ключових причин їхнього залучення.
Водночас у січні 2026 року з’являлася інформація про різке скорочення постачання зброї з КНДР до Росії. За перший місяць 2026 року зафіксували лише один захід російського контейнеровоза в північнокорейські порти.