Сума вражає: у Нацбанку підрахували міжнародну допомогу Україні
З початку повномасштабної війни Україна отримала майже 200 млрд доларів прямого бюджетного фінансування від міжнародних партнерів.
Про це повідомив голова Національного банку України Андрій Пишний за підсумками наради послів за участю міністра фінансів Сергія Марченка.
Він назвав таку суму "колосальною" та зазначив, що вона стала результатом системної роботи.
За словами голови НБУ, зараз Україна перебуває у важливій точці зміни ставлення міжнародних партнерів до підтримки.
"Все частіше в публічних виступах звучить: фінансування України = безпека Європи. Саме Україна сьогодні вирішує спільноєвропейські безпекові завдання та отримує для цього ресурси від демократичного світу", — повідомив Пишний.
Він наголосив, що Україна має й надалі зміцнювати міжнародні відносини, адже є не лише реципієнтом допомоги, а й "донором безпеки, унікальної експертизи та джерелом посилення ЄС".
Також Пишний зазначив, що Нацбанк розширює міжнародну співпрацю, зокрема у сфері санкційної політики та технічної допомоги іноземним центральним банкам.
За даними Міністерства фінансів, у державному бюджеті на 2026 рік передбачено значний дефіцит, який, як і раніше, планують покривати коштом міжнародної фінансової підтримки та зовнішнього фінансування.
Для порівняння, бюджет України на 2026 рік передбачає доходи у 2,9 трлн грн і видатки у 4,8 трлн грн. Різницю між доходами та витратами держава покриває переважно коштом міжнародного фінансування. За оцінкою Міністерства фінансів, у 2026 році потреба у зовнішній підтримці становить 2,079 трлн грн.
Раніше народний депутат від фракції "Слуга народу" Арсеній Пушкаренко повідомив, що Україна вперше зможе спрямовувати частину міжнародної фінансової допомоги на виплати військовослужбовцям. Така можливість з'явилася після ухвалення Європейським Союзом нового кредитного рішення.
Наприкінці квітня ЄС схвалив для України пакет фінансової підтримки обсягом 90 млрд євро на два роки. За словами Пушкаренка, ці кошти планують використати насамперед на потреби оборони, підтримку економічної стійкості та підготовку країни до наступного опалювального сезону.