ППО Києва чекають зміни: Хмара розкрив нову стратегію захисту столиці

Міністр оборони України Євгеній Хмара заявив про необхідність змінити підхід до захисту Києва від російських повітряних атак. Йдеться про посилення ешелонованої системи оборони та координацію роботи авіації, підрозділів ППО і мобільних вогневих груп, щоб уражати повітряні цілі ще на дальніх підступах до столиці. Як повідомили в Міністерстві оборони України 29 вересня, Євгеній Хмара відвідав командні пункти Повітряних сил на Київщині, де обговорив зміну підходів до захисту столиці.

Що змінять у захисті Києва

Як повідомили в Міністерстві оборони України, під час візиту Хмари військові зосередилися на бойовій роботі протиповітряної оборони. Йшлося про виявлення повітряних цілей, їхнє супроводження, ухвалення рішень та безпосереднє знищення загроз.

У Міноборони зазначили, що російська тактика атак змінюється, тому відповідно мають змінюватися і підходи до захисту столичного регіону.

"Завдання для захисників неба чітке: розширити зовнішній купол безпеки. Кожна ворожа ціль має знищуватися ще в регіонах на підльоті, не підпускаючи загрозу до житлових кварталів та об'єктів життєзабезпечення столиці", — наголосив міністр оборони.

За словами очільника оборонного відомства, ключовий акцент буде зроблено на створенні щільного та багаторівневого ешелонованого захисту на далеких підступах до міста.

Основні напрямки реорганізації включатимуть:

• Залучення авіації на далеких рубежах: винищувачі та гелікоптери перехоплюватимуть ворожі повітряні цілі — зокрема дрони-камікадзе та крилаті ракети — у прикордонних та суміжних областях.
• Підсилення мобільних вогневих груп: оновлюється матеріально-технічне забезпечення та тактика дій підрозділів, які полюють за "Шахедами" на передових лініях перехоплення.
• Синхронізація розвідки та РЕБ: буде впроваджено нові цифрові системи управління, які дозволять швидше виявляти загрози, передавати координати та придумувати засоби навігації противника засобами радіоелектронної боротьби.

Таким чином, акцент роблять на тому, щоб виявляти та перехоплювати повітряні цілі на дальших підступах до столиці, а не чекати, поки вони наблизяться безпосередньо до Києва.

Хмара поспілкувався з військовими, які безпосередньо працюють у системі ППО

Під час поїздки міністр також поспілкувався з бойовими пілотами та операторами систем протиповітряної оборони. Військові розповіли про свою оцінку ситуації та поточні потреби підрозділів. Окремо обговорювали наявні сили й засоби, які використовуються для протидії російським повітряним атакам.

У Міноборони наголосили, що нові рішення мають враховувати реальну бойову ситуацію та досвід військових, які щодня працюють із повітряними цілями.

Окрема проблема — реактивні "Шахеди"

Ще одним питанням під час наради стали російські ударні безпілотники з реактивною силовою установкою.

У Міноборони повідомили, що українські військові вже мають досвід знищення таких цілей. Тепер завдання полягає у масштабуванні технологічних рішень та забезпеченні ними більшої кількості підрозділів.

"Такі цілі вже збивають. Тепер маємо масштабувати ефективні технологічні рішення та забезпечити ними підрозділи", — заявив Хмара.

За інформацією Міноборони, над цим працюють разом із військовими, українськими виробниками та міжнародними партнерами.

Чому питання захисту Києва стало особливо важливим

Київ є головною політичною, військовою та логістичною ціллю ворога. Удар по столиці — це спроба дезорганізувати державне управління, залізничні вузли (як депо "Київ-Пасажирський"), енергетичні та цифрові дата-центри, а також посіяти паніку серед мільйонів цивільних мешканців.

Таким чином, Росія продовжує комбіновані атаки із застосуванням ударних безпілотників, крилатих та балістичних ракет.

При цьому варто пам'ятати, що головна технологічна складність захисту Києва полягає у фізиці польоту російських балістичних ("Іскандер-М", "Кинжал") та гіперзвукових ракет ("Циркон"). Так, при пусках із Брянської або Курської областей РФ ракета долітає до Києва за 2–4 хвилини. Мешканці міста нерідко чують вибухи практично одночасно зі звуком сирени повітряної тривоги.

Крім того, навіть успішна робота сил ППО безпосередньо в межах столиці не гарантує повної безпеки для людей. Коли протиракета знищує балістичну чи крилату ракето-бомбу над густонаселеними районами (Печерським, Солом'янським або Голосіївським), на житлові будинки та вулиці падають важкі уламки й бойові частини.

Отож, основний принцип, який озвучило Міноборони 29 вересня, — необхідність знищувати російські засоби ураження якомога далі від Києва та посилювати взаємодію авіації, ППО і мобільних вогневих груп.

Нагадаємо, Київ дедалі частіше опиняється під затяжними повітряними атаками, коли російські дрони заходять хвилями протягом усієї доби. Особливу загрозу становлять реактивні "Шахеди", які можуть з’являтися на підступах до столиці кожні 30–60 хвилин. За перші три тижні вересня РФ, за даними української влади, запустила близько 2100 таких БПЛА та 136 ракет. Фокус з’ясував, скільки ще може тривати така тактика РФ і чим Україна може їй протидіяти вже зараз.

Також ми писали, що 27 вересня уламки ворожих дронів наробили біди по всьому Києву. Внаслідок активної роботи сил протиповітряної оборони та падіння уламків збитих ворожих цілей у кількох районах столиці зафіксували пошкодження та осередки займання.