Розділи
Матеріали

Недитяча архітектура. Чим дивують найбільш незвичайні будівлі для дітей у світі

Галина Ковальчук
Зараз фасад універмагу майже не видно, оскільки його закривають банерами. Інша проблема "Дитячого світу" в нинішньому його стані полягає у тому, що будівлю оточують кіоски

У сучасній архітектурі є багато прикладів "недитячого" підходу до будівель, призначених для дітей — без колірного "вибуху", лаконічних форм, і все ж популярних у своєї аудиторії. Фокус розповідає про такі проекти, щоб в українських зодчих було більше джерел натхнення і менше побоювань зробити щось не так.

У Києві регулярно відбуваються запеклі дискусії між забудовниками і активістами, особливо в тих випадках, коли реконструюють будівлі, що мають архітектурну цінність. Наприклад, недавня суперечка навколо реконструкції універмагу "Дитячий світ" на Дарниці, за яку взялася компанія Edelburg Development.

В оприлюднених планах значилося, що забудовник має намір змінити фасад і розширити будівлю, щоб торгових площ було більше, а також встановити сучасні комунікації. Найлютішу полеміку викликали плани зміни фасаду. Оригінальний фасад будівлі, побудованої у 1987 році, складається із золотистих алюмінієвих панелей в шаховому порядку, щоб всередину потрапляло більше природного світла. А в проекті фасад — суцільні кольорові смуги, в організації яких не залишилося нічого від оригіналу.

Автентичний фасад "Дитячого світу" в Києві, спроектований архітектором Володимиром Залуцьким

До честі забудовника, він не залишив без уваги полеміку в соцмережах. В кінці березня відбулася прес-конференція в Українському кризовому медіацентрі, де брав участь як архітектор Володимир Залуцький, який проектував будівлю за радянських часів, так і Олександр Кумейко, представник Edelburg Development. Залуцький розповів, що у створенні фасаду зодчі надихнулися ювелірною технікою ограновуванням дорогоцінних каменів і зробили з алюмінію прямокутники-піраміди з чотирма гранями. Метал має анодоване покриття різного відтінку.

"Це зроблено для того, щоб панелі "грали" по-різному, коли сонце рухається по небу. І протягом дня змінюється не тільки відтінок фасаду, але і його відображення на інші будівлі", — розповів архітектор. Зі свого боку Олександр Кумейко зазначив, що зараз фасад у поганому стані: покриття багатьох панелей відвалилося, а їх кріплення пошкоджені корозією. Власник будівлі хотів їх реставрувати, але не знайшов виробника, який би цим зайнявся.

Проект реконструкції будівлі від забудовника Edelburg Development, що викликав резонанс у соцмережах

Архітектор Дана Косміна вказала, що велика проблема — не тільки зміни у фасаді, а й розширення будівлі. Зараз простір навколо "Дитячого світу" є заплутаним лабіринтом з МАФів і лотків, а фасаду практично не видно під рекламними банерами. У містян і так мало доступу до будівлі, а якщо її збільшити, то відкритого простору стане ще менше.

Проти розширення і Володимир Залуцький: "Міняти пропорцію будівлі з квадрата на іншу — архітектурний кримінал", — заявив він. З огляду на різноманітні думки, власник "Дитячого світу" не поспішає з рішенням і оголосив відкритий конкурс проектів реконструкції, і є шанс, що автентичний фасад збережуть.

Власник універмагу розглядає загалом дев'ять проектів реконструкції будівлі, зокрема створений архітектурної студією Lab181

У представленому Edelburg Development проекті кидається в очі і досить стереотипне рішення фасаду будівлі, яке асоціюється з дітьми. Оскільки це дитячий світ, то достатньо поставити різнокольорові кубики один на інший, і буде добре. Однак у сучасній архітектурі є достатньо прикладів "недитячого" підходу до такого типу будівель — без колірного "вибуху", лаконічних форм, і все ж популярних у своєї аудиторії. Фокус розповідає про такі проекти, щоб в українських зодчих було більше джерел натхнення і менше побоювань зробити щось не так.

Пабло Пікассо , іспанський художник-футурист

Кожна дитина — творець. Труднощі в тому, щоб ним залишитися, вийшовши з дитячого віку


Містечко науки в Парижі: універсальне здивування

Обʼєкт: Містечко науки та індустрії

Місце: Париж, Франція

Рік відкриття: 1986

Архітектор: Адріан Файнзільбер

Містечко науки та індустрії в Парижі
Фото: Getty Images

Містечко науки та індустрії стало одним з наймасштабніших проектів у Парижі кінця 1980-х: його будували девʼять років, а урочисте відкриття відвідав Франсуа Міттеран, президент Франції.

Проект будувався спеціально для дітей, він — для людей будь-якого віку і дуже популярний, з щорічним потоком відвідувачів більше 2 млн. Центральне місце в містечку займає Музей науки та індустрії, і в ньому нульовий поверх відведений для дітей, з інтерактивними експозиціями та активностями, розділеними за різним віком. Крім музею тут є планетарій, сферичний кінотеатр "Жеод", виставлений, як експонат, військовий підводний човен "Аргонавт".

Тому музей стоїть немов у воді, а за його скляними фасадами — теплиці
Фото: Getty Images

Архітектор Адріан Файнзільбер проектував містечко як місце, яке відображає досягнення науки та індустрії, з новаторською на той момент думкою про охорону навколишнього середовища. Тому музей стоїть немов у воді, а за його скляними фасадами — теплиці. Ще одна родзинка міста — купол кінотеатру "Жеод", який має 36 м в діаметрі і покритий дзеркальними трикутниками зі сталі кількістю 6,4 тис. А ці речі ефектні і вражають уяву і дорослих, і дітей однаково сильно.

В гостях у казки та Козлика Матолека

Обʼєкт: Центр казки ім. Козлика Матолека

Місце: Пацанув, Польща

Рік відкриття: 2007

Архітектор: Богдан Кульчинський

Центр казки імені Козлика Матолека в Польщі

У польських дітей є улюблений герой — Козлик Матолек, персонаж коміксу, створеного у 1933 році Корнелієм Макушинський і Маріаном Валентиновичем. За сюжетом козлик з численними пригодами йде в місто Пацанув, де "ковалі настільки розумні, що вміють підкувати козлів, щоб вони ходили у всій красі". Цей комікс і його персонаж неймовірно популярні навіть через 70 років з моменту появи. Тому в місті Пацанув вирішили створити присвячене їм спеціальне місце. Сам центр влаштований як мультидисциплінарний проект — тут є розважальні та навчальні зони для дітей, зокрема бібліотека, театр і кінотеатр. Також проводять фестивалі, ярмарки і конкурси.

Конкурс на архітектурний проект Центру виграв Богдан Кульчинський, зодчий з Варшави. Він створив будову з ажурним деревʼяним фасадом і масивними вежами. "Створити будинок для казки — унікальне завдання. Мене надихнули пісок і вежі з нього, які будують діти", — розповідав Кульчинський. Будівля виглядає лаконічно, навіть строго, і завдяки цьому добре контрастує з оточуючими її зонами розваг.

Пригоди терикону в Бельгії

Обʼєкт: ігровий майданчик be-Mine

Місце: Беринген, Бельгія

Рік відкриття: 2016

Архітектор: бюро ландшафтного дизайну Carve і OMGEVING

Великий ігровий майданчик піднімається з підніжжя на вершину терикону

Більшу частину XX століття в Берінгені видобували вугілля, тут були найбільші шахти на північному сході Бельгії. Проте ера дешевого вугілля закінчилася, як і самі копалини, і шахти у 1989 році закрили. Їх терикони багато років були похмурим свідченням індустріальної епохи, тому міське агентство be-Mine зайнялося перетворенням їх на туристичний обʼєкт і оголосило конкурс. Проект виграли два бельгійських бюро, які спроектувати великий ігровий майданчик, який піднімається з підніжжя на вершину терикону і закінчується величезним оглядовим майданчиком.

Своїм завданням архітектори бачили зʼєднання індустріальної історії цього місця з його розважальною функцією. Тому на 60-метровому схилі терикону встановили безліч деревʼяних балок — такий собі ліс, а між ним простір, аналогічний майданчикам для скелелазів з зачепами для рук і ніг, канатами, а попутно — з довгими гірками-спускалками для найменших. На стереотипний смак це місце може здатися занадто похмурим, оскільки в ньому багато бетону та щебеню і мало яскравого кольору. Але у місцевих жителів воно популярне завдяки розумному комбінуванню зон для різних активностей.

Данський дитячий будинок — шкереберть

Обʼєкт: Будинок культури для дітей на Амагері

Місце: Копенгаген, Данія

Рік відкриття: 2013

Архітектор: студія Dorte Mandrup

Дитячий Будинок культури на острові Амагер в Данії

Це дитячий заклад знаходиться на острові Амагер, одному з найбільш густо заселених районів Копенгагена. Тому в архітекторів було складне завдання — вмістити будівлю на невеликій ділянці, зʼєднати їїз сусідніми будівлями різної висоти і зробити так, щоб внутрішній двір мав достатньо освітлення. Перш ніж почати проектування, фахівці пішли незвичайним шляхом і опитали місцевих дітей, як вони бачать приміщення, яким будуть користуватися. У підсумку вийшов цікавий простір з вкрай лаконічним фасадом і при цьому безліччю вікон, з яких ллються світло і колір, оскільки внутрішній інтерʼєр яскравий.

Але головна родзинка проекту — в авангардному трактуванні основних елементів будівлі. "Дах і фасад виконані однаково, і в будинку немає "початку" і "кінця", властивих традиційним будівлям", — зазначає Дорте Мандруп, засновниця студії. Це перетікання стін і даху архітектори підкреслили і у внутрішньому плануванні, оскільки кімнати не мають дверей і плавно переходять одна в іншу. До того ж простір функціонально розділений з урахуванням потреб дітей різного віку — від немовлят до 18-річних підлітків.

У "Лісі дитячих книг"

Обʼєкт: Дитяча бібліотека в Наканошімі

Місце: Осака, Японія

Рік відкриття: 2020

Архітектор: Тадао Андо

Дитяча бібліотека в Осаці

У світовій архітектурі серйозно сприймають проекти для дітей. Свідчення цього — участь в таких проектах прославлених архітекторів, які не бачать нічого поганого в роботі над будівлями дитячих садків, шкіл та інших установ. Ось, наприклад, Тадао Андо — один з найавторитетніших зодчих у світі, володар всіляких нагород, зокрема Прітцкерівської, кавалер європейських орденів і професор американських вишів. У портфоліо Андо сотні великих проектів, при цьому для своєї рідної Осаки він спроектував дитячу бібліотеку. Її побудували в міському парку Наканошіма, назвали "Лісом дитячих книг" і відкрили в липні 2020 року.

"Ліс дитячих книг" у парку Наканошіма
Фото: Getty Images

Фасад бібліотеки оформлений в характерному для Тадао Андо стилі — поєднанні модерністського бруталізму з японськими національними мотивами, тому будівля за формою нагадує японську альтанку, але з суцільного бетону. Вкрай цікаве рішення інтерʼєру: приміщення має три яруси і закручується по спіралі, стіни суцільно заставлені полицями, є пандуси та сходи. Інтерʼєр влаштований так, що навіть найменша дитина може вільно підійти і взяти вподобану книгу. Багато видань стоять не корінцями, а обкладинками до відвідувачів. Бібліотекарі спеціально не поділяють книги за темами і віковими групами, щоб процес вибору був спонтанним. У цій бібліотеці не видають книги додому, проте діти можуть їх виносити і читати в парку.

Граємо в лікаря

Обʼєкт: Дитяча лікарня Квінсленда

Місце: Брісбен, Австралія

Рік відкриття: 2014

Архітектор: бюро Conrad Gargett і Lyons

Дитяча лікарня у Квінсленді

Зарубіжні архітектори використовують яскраві кольори в оформленні будівель для дітей, однак роблять це не тому, що так прийнято, а з огляду на функціонал і оточення будівлі. Так вчинили австралійські зодчі, які проектували дитячий госпіталь у Брісбені, столиці Східноавстралійського регіону Квінсленд.

Це місто знаходиться у вологій субтропічній зоні з жарким кліматом і характерною рослинністю — наприклад, евкаліптами, баньяном, деревами жакаранда з красивими синіми кольорами. Тому архітектори створили будівлю-"дерево" — з трьома вежами-стовбурами і приміщеннями, що їх оточують, організованими горизонтально, як крона. Фасади будівлі покриті панелями-"листям" яскраво-зеленого кольору, які одночасно затінюють приміщення від сонця і служать природним барʼєром від перегрівання. Для вентиляції всередині лікарні влаштовані атріуми — наскрізні простори, що охоплюють кілька поверхів.

Інтерʼєр лікарні, як і фасад, має яскраві елементи на зразок панелей і скульптур, це зроблено для того, щоб розважити і знизити стрес як у маленьких пацієнтів, так і персоналу медустанови.

Дитяча лікарня у Квінсленді — це будівля-"дерево"