Обмеження суверенітету: Путін позбавив Татарстан президента

Президент Росії Володимир Путін підписав закон про регіональну владу, який забороняє главам регіонів іменуватися "президентами", повідомляють росЗМІ. Фактично ця поправка стосується лише однієї людини — президента Татарстану Рустама Мінніханова, який до останнього тримався за цей статус, який наголошує, що регіон прагне зберегти за собою право вважатися суверенною державою в складі Росії.

Відповідний закон Держдума ухвалила в грудні 2021 року. Проти законопроєкту виступала держрада Татарстану, проте під час підготовки документа до другого читання більшість цих пропозицій відхилили.

Тоді Рустам Мінніханов, коментуючи рішення Держдуми, сказав, що "голос регіону не почули", проте запевнив, що в республіці виконуватимуть закон. Наразі Держраді Татарстану доведеться змінювати конституцію, щоб виконати нові вимоги. Передбачається, що поправки до неї внесуть до кінця 2022 року.

Хто стоїть за скасуванням президентського статусу?

"Наказ про зміну "президента" на "главу" виходить із адміністрації президента Росії, і Татарстан нічого з цим вдіяти не може", — пояснював "Радіо Свобода" професор політології Казанського державного університету Мідхат Фарукшин.

Видання зазначає, що Татарстан із населенням близько 3,8 млн осіб давно має репутацію регіону, де федералізм — розподіл влади між центральним урядом країни та його складовими частинами — сприймається з усією серйозністю. Після розпаду Радянського Союзу майже дві третини тих, хто голосував на референдумі, підтримали Татарстан як "суверенну державу… яка будує свої відносини з Російською Федерацією та іншими республіками, державами на основі рівноправних договорів".

Опозиціонер Рафіс Кашапов упевнений, що без поста президента Татарстан перестане бути республікою, а також відпаде потреба в гербі, гімні чи прапорі, проте навряд чи це рішення Кремля спровокує протести серед татар. Водночас Фарукшин вважає, що Татарстану пізно чинити опір втраті федералізму. За його словами, нинішні події — лише наслідок ухвалення у 2002 році нової Конституції Татарстану, яка закріпила обмеження на суверенітет регіону та поділ влади.

Як російські регіони відмовлялися від президентів?

Перейменування керівників суб'єктів Російської Федерації почалося у 2010 році, коли глава Чечні Рамзан Кадиров оголосив про відмову називатися президентом і закликав усіх наслідувати його приклад, тому що "в Росії лише один державний діяч має право називатися президентом".

Наприкінці 2010 року цю ініціативу спробували закріпити законодавчо: тодішній президент РФ Дмитро Медведєв підписав закон, який забороняє главам суб'єктів називатися президентами. Це призвело до обурення мешканців деяких регіонів, проте закон надав їм право самим обирати назву посади свого керівника. До кінця 2013 року з назвою посади керівника республіки не визначилися лише парламенти Башкортостану й Татарстану, потім башкири погодилися на перейменування президента на главу, татари залишилися єдиними, хто чинив опір Кремлю.

Мабуть, не бажаючи загострювати ситуацію, Володимир Путін не став чинити опір цьому. У грудні 2015 року він заявив, що з повагою сприйме будь-який вибір народу Татарстану, надавши жителям республіки право самим вирішувати це питання. Шість років російська влада не поверталася до цієї теми, поки у вересні 2021 року в Думу знову не внесли відповідний законопроєкт.

Раніше повідомлялося, що Путін боїться конкуренції з генералами, які воюють проти України, саме тому про них, як правило, замовчує російська пропаганда. Досвід 90-х навчив російського диктатора того, що бойові генерали можуть завоювати симпатії народу та почати поводитись надто незалежно. Саме так чинив генерал Олександр Лебідь, доки не загинув у авіакатастрофі 2002 року.