Розділи
Матеріали

Естонія може перекрити Фінську затоку для російських суден (карта)

Фото: Відкриті джерела

Офіційно в Таллінні заперечують, що запровадження такої зони пов'язане з антиросійськими санкціями. Але на думку експертів, заблокувати кораблі РФ в цьому районі є прихованим мотивом.

Уряд Естонії доручив міністерствам протягом місяця опрацювати позицію щодо введення прилеглої зони у Фінській затоці для того, щоб Таллін міг застосовувати там свої закони та затримувати порушників у ширшій морській зоні. Про це 17 січня повідомляло ERR із посиланням на главу МЗС Урмаса Рейнсалу.

Згідно з офіційною позицією, запровадження прилеглої зони дає можливість перевіряти дотримання естонського законодавства в межах 24 морських миль від вихідної лінії територіального моря Естонії. За словами міністра закордонних справ Урмаса Рейнсалу, це вплинуло б на безпеку Естонії, захист навколишнього середовища, а також археологічних та історичних об'єктів, знайдених у морі.

"Прилегла зона стала б додатковою морською зоною, яку контролює Естонія і виходить за межі 12-мильного територіального моря", — зазначила директорка бюро міжнародного права МЗС Крісті Ланд.

Як пояснив лектор юридичного факультету Тартуського університету та науковий співробітник Норвезького центру морського права Александр Лотт, йдеться про морську зону, що примикає до територіального моря. Така зона може бути встановлена внутрішнім законодавством країни та дозволить "здійснювати контроль, а також карати за різні порушення його правових актів".

При цьому представник МЗС Естонії заперечує, що запровадження прилеглої зони пов'язане з антиросійськими санкціями. Проте експерт із морського права Лотт переконаний, що це є прихованим мотивом Естонії.

"Безумовно, прилегла зона насамперед і призначена для введення таких заходів. Тобто [для контролю] судів, які якимось чином порушують митне або податкове законодавство прибережної держави. Прилегла зона — найефективніший спосіб закликати їх до порядку", — сказав Лотт.

Позиція Фінляндії

Естонська сторона очікує, що до аналогічного рішення прийде і Фінляндія, яка поки не ввела прилеглу зону, на відміну від Німеччини, Данії та Швеції.

"Те, як Фінляндія вирішить вчинити, звичайно, є її суверенним рішенням, і Естонія ніяк на це не може вплинути. Але, безумовно, можна було б всіляко вітати, якби Фінляндія та Естонія вирішили запровадити прилеглу зону спільно в межах транскордонного співробітництва", — додав експерт.

Що змінить запровадження прилеглої зони

На цей час між територіальними водами Фінляндії та Естонії проходить вузька смуга нейтральних вод, якою російські судна прямують з Кронштадта та інших портів Ленінградської області в Баренцеве море.

Введення прилеглої зони з боку Естонії, на думку росЗМІ, перекриє цей прохід і дасть можливість естонцям вимагати огляд кораблів, що там йдуть, зокрема військових.

Нагадаємо, 23 січня у Генштабі ЗСУ повідомили, що Естонія передала Україні всі свої 150-мм гаубиці FH70 та Д-30.

Раніше, 9 січня, Bloomberg писав, що Естонія планує цього місяця подати юридичний план арешту російських активів та схему їх переказу на користь України. Йдеться про €300 млрд у резервах Центрального банку РФ і ще мільярдах заморожених активів російських осіб, які перебувають під санкціями.