Скасувати податки і закрити Центробанк: до влади в Аргентині може прийти антиросійський анархіст-капіталіст

У неділю, 19 листопада в Аргентині — другий тур президентських виборів. За владу борються два основні кандидати: нинішній міністр економіки Серхіо Масса, який представляє проурядову лівоцентристську коаліцію "Союз за Батьківщину" (Unión por la Patria, UP), і "лев із бензопилою", депутат конгресу Хав'єр Мілей, який очолює опозиційне правоконсервативне об'єднання "Свобода наступає" (La Libertad Avanza, LA / LLA).

Вибори президента Аргентини: як там усе влаштовано

Вибори президента Аргентини відбуваються за модифікованою версією системи абсолютної більшості, відповідно до якої кандидат може здобути перемогу вже в першому турі, набравши або більше ніж 45% голосів, або 40% голосів, але водночас випередивши кандидата, який посів друге місце, більш ніж на 10 відсоткових пунктів. Другий тур проводиться, тільки якщо кандидат, який посів перше місце, не відповідає жодному з порогових значень.

Президент і віцепрезидент обираються одночасно в одному бюлетені на 4 роки з можливістю тільки одного негайного переобрання.

Першим актом виборчої кампанії стали праймеріз — "первинні, відкриті, одночасні та обов'язкові" вибори (PASO), що відбулися 13 серпня. На них перемогу несподівано для всіх здобув Хав'єр Мілей, який набрав майже 30% голосів, тоді як Серхіо Масса — 21,4%, а Патрісія Бульрич, голова правоцентристської коаліції "Разом за зміни" (Juntos por el Cambio) — майже 17%.

Перший тур відбувся менше ніж місяць тому, 22 жовтня. За посаду президента боролися п'ять кандидатів, але жоден із них не набрав необхідної кількості голосів. Серхіо Масса отримав 36,7%, Хав'єр Мілей — 30%. На третє місце з 23,8% пробилася ексміністерка безпеки (2015–2019) Патрісія Бульрич.

Дике зростання цін та інфляція майже як у Зімбабве

Напередодні виборів в Аргентині склалася обстановка глибокої соціально-економічної та фінансової кризи. Це наслідок млявого економічного розвитку в 2013–2022 рр., а по суті стагнації, що особливо контрастує з порівняно динамічним зростанням у 2003–2012 рр.

Головними характеристиками застою стали гранично низькі темпи приросту ВВП (в останні 10 років — 0,4% у середньому за рік, тоді як у 2003–2012 рр. — 5,7%), слабкий приплив прямих іноземних інвестицій, колосальне зростання споживчих цін: річна інфляція у 2013–2022 рр. зросла з 14,8% до 94,8%. До кінця 2023 року за прогнозами перевищить 180%. У жовтні цього року зростання цін становило 8,3%, у річному вираженні інфляція перевищила 140%, повідомляє Deutsche Welle з посиланням на статистичне управління країни. За цим сумним показником Аргентина, за даними Міжнародного валютного фонду (МВФ), посіла четверте місце у світі після Венесуели (360%), Зімбабве (315%) і Судану (256%).

До всього іншого в країні вже роками панує валютний хаос: наявність кількох обмінних курсів, причому в середині жовтня цього року неофіційний, але реальний курс долара США перевищив поріг у 1000 песо, тоді як офіційний курс становить майже 350 песо за долар США. Ситуація ускладнюється великим щорічним дефіцитом бюджету (4–8% ВВП) і непосильним державним боргом у розмірі 90% ВВП, обслуговування якого — головний біль для уряду. У результаті Аргентина дрейфує на межі дефолту і банкрутства, а частка аргентинців, які живуть у бідності, перевищила 40%.

Що пропонують кандидати в президенти

Гострота економічних проблем, з якими зіткнулася Аргентина, і невідкладний характер заходів щодо виходу з кризи зумовили той факт, що центр виборчих програм усіх кандидатів зайняли пропозиції фінансово-економічного порядку. Розглянемо програмні обіцянки, дані трьома головними суперниками.

Домовитися з профспілками, торгувати літієм і виплатити борг МВФ

• Серхіо Масса пропонує збільшення валютних надходжень, необхідних для фінансування імпорту та обслуговування державного боргу, насамперед, заборгованості перед МВФ, яка, вважає Масса, має бути погашена, щоб Фонд більше не втручався в процес формування економічної політики Аргентини. Досягнення таких цілей можливе шляхом нарощування експорту аграрної продукції, енергоносіїв і літію. Скорочення бюджетного дефіциту планується завдяки економії державних витрат і збільшення податкових надходжень. Своєю чергою, зростання податків може бути досягнуто завдяки прискоренню економічного зростання і розширенню підприємницької активності. Масса просуває "інклюзивний характер" економічного розвитку — включення максимально широких верств населення. Тут ключовий момент полягає в підвищенні доходів основного масиву аргентинців, чия заробітна плата останніми роками істотно скоротилася. Вирішення цієї проблеми Масса вбачає в досягненні домовленостей між профспілками і роботодавцями, віддаючи борг традиційному для пероністів погляду на класове співробітництво. На жаль, передвиборча програма провладного кандидата не містить пропозицій про вихід із застою. Її суть зводиться до продовження нинішнього курсу лише з деякими коригуваннями.

Перейти на долар, скасувати податки, закрити Центробанк і вивести з тіні 8 млн працівників

• Хав'єр Мілей пропонує радикальніші заходи, зокрема, зведення до абсолютного мінімуму участі держави в економіці — ключовий постулат ідеології та стратегічне завдання для Мілея. Він планує різко зменшити державні витрати і кардинально скоротити кількість міністерств, приватизувати державні компанії. Водночас пропонується скасувати 90% податків, які забезпечують тільки 2% ВВП, але ускладнюють підприємницьку діяльність. У планах провести реформу ринку праці з тим, щоб 8 млн аргентинців, які працюють у "тіньовому секторі", були інкорпоровані у формальну економіку. Мілей має намір скасувати Центральний банк, відповідальний, на його думку, за тривале зростання інфляції. І головне: провести доларизацію аргентинської економіки, забезпечивши вільний обіг у країні національної валюти і долара США. Слід зауважити, що багато пропозицій кандидата-лібертаріанця здобули широку підтримку насамперед у молодіжному середовищі. Під час виборчої кампанії склався образ Мілея як борця за нову Аргентину: "Лев" (натяк на його пишну шевелюру) з бензопилою, яку Мілей зазвичай приносить на мітинги, щоб наочно показати, що він хоче робити з державними витратами.

За Україну, проти ХАМАСу і комуністів. Хто такий Хав'єр Мілей?

Хав'єр Мілей народився 22 жовтня 1970 р. у Буенос-Айресі в сім'ї водія автобуса. У молодості грав у футбол (був воротарем), співав у рок-гурті. Цікавився також і економікою, що можна пояснити нестабільною економічною ситуацією в країні, адже правлячі режими, які змінювали один одного, проводили над Аргентиною експерименти, що призвели до гіперінфляції 1984–1990 рр. Зокрема, у 1989 р. інфляція переступила рекордну позначку в 3000%. Від цього, безумовно, страждала і сім'я Мілея. Інтерес до економіки привів його на економічний факультет престижних приватних аргентинських університетів Belgrano і Torcuato Di Tella. Під час навчання в університеті й сформувався лібертаріанський світогляд Мілея.

У тому, що стосується економіки, Мілей ідентифікує себе як анархо-капіталіст. Це політична ідеологія, що виступає за ліквідацію держави та інших примусових соціальних інститутів на користь індивідуального суверенітету в умовах вільного ринку. Центральним принципом анархо-капіталізму є принцип ненападу, що декларує добровільне ринкове розв'язання всіх соціальних проблем і потреб, зокрема й суспільну потребу в законі та порядку і вільному ринку. До речі, 2019 року Хав'єр Мілей відвідав косплей-конвенцію. Він був одягнений у чорно-жовтий спандекс і тримав у руках золотий посох (чорний і жовтий — кольори анархо-капіталізму). Цього альтер-его, вигаданого ним персонажа, звали генерал АнКап (АНАрхо-КАПіталіст) — лідер "Ліберленду", країни, "де ніхто не платить податки".

Мілей — затятий прихильник економічного лібералізму і фінансового консерватизму, рішуче виступає проти соціалізму і комунізму, критикуючи їх як насильницькі системи, що породжують злидні і голод. Мілей пропагує капіталізм, а у виступі на TEDxSanNicolas, який став вірусним у соціальних мережах у лютому 2019 року, Мілей розповідав про те, як капіталізм і вільний ринок витягли людей з бідності. Мілей також займає критичну позицію щодо Центрального банку Аргентини і податкової політики, пропонуючи радикальні зміни, спрямовані на економічну лібералізацію і реструктуризацію урядових міністерств.

Політично Мілей тяжіє до правого популізму. Він виступає проти абортів та евтаназії, ґрунтуючи свої погляди на лібертаріанських принципах, як-от принцип ненападу. Мілей вважає, що процедура аборту морально не виправдана, навіть у разі зґвалтування, і підтримує її тільки якщо життя матері перебуває під загрозою. У разі обрання президентом він планує провести референдум щодо закону про легалізацію абортів в Аргентині від 2020 р., адже виступає за його скасування.

Крім цього, Мілей підтримує легалізацію торгівлі органами, стверджуючи, що це може скоротити черги на трансплантацію органів. Він припустив, що можна використовувати ринкові механізми для заохочення донорства органів.

Прихильник політики правопорядку (law and oder), Мілей підтримує необмежене володіння вогнепальною зброєю.

Мілей — затятий противник лівої ідеології і 2020 року підписав Мадридську хартію — маніфест Мадридського форуму, антикомуністичної організації, створеної ультраправою іспанською партією Vox. Маніфест засуджує ліві організації в Іберо-Америці, оскільки ці групи і комунізм несуть загрозу ліберальній демократії, і частина регіону "перебуває в заручниках тоталітарних режимів, натхненних комуністичними ідеями, а ці режими існують коштом незаконного обігу наркотиків і третіх (позарегіональних) країн, усі з них під егідою Куби". Мадридську хартію здебільшого підписали консервативні, ультраконсервативні та вкрай праві політики з Америки та Європи, серед яких не лише Мілей, а й, наприклад, нинішня пані прем'єр-міністр Італії Джорджія Мелоні, а також Хосе Антоніо Каст, кандидат в президенти на виборах 2021 року в Чилі, правий популіст, виступає проти нелегальної імміграції, абортів та одностатевих шлюбів, заперечує зміни клімату, підтримує закон і порядок. ЗМІ часто та небезпідставно порівнювали Каста із 45-м президентом США Дональдом Трампом і колишнім бразильським президентом Жаїром Болсонару. До речі, сам Мілей вважає Трампа і Болсонару союзниками в антикомуністичній боротьбі.

Нетерпимість до комуністичних ідей мотивує Мілея заморозити відносини між Аргентиною і Китаєм, про що він заявив у серпні. "Люди в Китаї невільні, вони не можуть робити те, що хочуть, і якщо роблять, їх убивають", — сказав він. "Ви б торгували з убивцею?". Небажання співпрацювати з Китаєм, утім, стосується не тільки економічної сфери, судячи з усього, а й політичної. Незважаючи на те, що на серпневому саміті БРІКС було оголошено про вступ Аргентини до об'єднання 1 січня 2024 року, Мілей заявив, що в разі перемоги на виборах, заморозить цей процес. До того ж він планує проводити "відкриту політику" у сфері зовнішньої торгівлі з акцентом на участі не в багатосторонніх об'єднаннях, а на укладенні двосторонніх угод про вільну торгівлю (за прикладом Чилі). До речі, Масса має намір дотримуватися рівно протилежного: вступити в БРІКС і зміцнювати відносини з Пекіном.

Ще однією цікавою характеристикою зовнішньополітичних поглядів майбутнього можливого президента є підтримка Ізраїлю. 7 жовтня, у день атаки ХАМАС, він підтримав Тель-Авів. Мілей також заявляв, що Сполучені Штати та Ізраїль стануть основними союзниками "Срібної країни" в разі його перемоги. Він також висловив намір перенести посольство Аргентини в Ізраїлі з Тель-Авіва в Єрусалим. Цікаво, що він якось заявив El Pais, що, хоча є католиком, вивчає можливість навернення в юдаїзм.

Що принесе Україні перемога Хав'єра Мілея?

Хав'єр Мілей також однозначно підтримує Україну в російсько-українській війні. На початку російського вторгнення в Україну в лютому 2022 року Мілей увійшов до Палацу Аргентинського національного конгресу з українським прапором, продемонструвавши свою позицію щодо конфлікту. Водночас, після початку повномасштабного вторгнення, Мілей звинуватив Джо Байдена в слабкості перед російським президентом. Він також зауважив: "Я не укладаю угод з убивцями, ні з Китаєм, ні з Північною Кореєю, ні з Росією, ні з будь-ким, хто не поважає вільний світ". Утім, така різка риторика багато в чому була спрямована на критику нинішнього президента Альберто Фернандеса, який зайняв нейтральну позицію щодо російсько-української війни. До речі, Серхіо Масса висловив більш однозначне ставлення і засудив дії російського керівництва в перший же день повномасштабного вторгнення, закликавши припинити бойові дії, оскільки "атака Росії… дестабілізує Європу і решту світу… Аргентина як демократична країна, яка прихильна та поважає права людини, має очолити в Латинській Америці просування ідеї миру і демократії", — написав він у Х (Twitter).

У будь-якому разі, для України прихід нового президента до влади в Аргентині не змінить обстановку істотно, але відкриє вікно можливості для зближення та інтенсифікації контактів. Це має переслідувати ключову мету — здобути більше політичної підтримки від Буенос-Айреса як на міжнародних майданчиках на кшталт ООН, так і в регіоні Латинської Америки і Карибського басейну.

Масса проти Мілея: 49% на 45%. Що далі?

Пакет пропозицій Мілея-реформатора торкнувся багатьох больових точок соціально-економічного розвитку Аргентини. На початку третього десятиліття XXI ст. аргентинська держава впритул підійшла до точки вибору, коли настав час визначитися з тим, як саме країна виходитиме із застою і яку обере траєкторію подальшого соціально-економічного розвитку, модель зростання.

За останніми соцопитуваннями, проведеними в період з 5 по 9 листопада, Мілей має майже 49% підтримки, а Масса — майже 45%.

Завдання Масси в тому, щоб консолідувати електорат, який побоюється масштабних змін і повністю не втратив віру в перонізм. Мета Мілея — спрямувати гнів аргентинців проти правлячого класу перед обличчям нестримної тризначної інфляції та щораз більшої бідності, перетягнути до себе максимальну кількість прихильників Патрісії Бульрич — і зібрати під прапор усіх, хто вірить, що бензопила може зруйнувати старий світ і побудувати новий.