Убитих росіян стало втричі більше. Про що говорять дані щодо втрат РФ в Україні

Група "Інформаційний спротив" продовжує збирати інформацію про втрати російських окупаційних військ.

У нашій базі станом на 18 грудня зафіксовано 38753 імені, за якими є вичерпні дані. Ще близько 700 осіб, де є якісь різночитання.

Підкреслю: це тільки ті, кого офіційно визнали знищеними або публічно поховали в самій Росії.

Тобто, це дуже неповні цифри, які не дають змоги робити кількісні висновки (тільки припущення, екстраполяції, тому що реальні втрати РФ у рази вищі), але цілком репрезентативні для якісних оцінок і виявлення тенденцій.

Що цікавого.

1. Мобілізація в РФ змінила структуру втрат у розрізі регіонів.

Наприкінці 2023 року лідери за абсолютними числами такі:

• Краснодарський край — 2241;
• Свердловська область — 1447;
• Башкортостан — 1291;
• Самарська область — 1147;
• Челябінська область — 1095;
• Бурятія — 1051;
• Новосибірська область — 995;
• Пермський край — 964;
• Волгоградська область — 948;
• Московська область — 907.

Наприкінці 2022 року цифри були такі:

• Краснодарський край — 487;
• Республіка Дагестан — 370;
• Бурятія — 351;
• Свердловська область — 331;
• Башкортостан — 305;
• Челябінська область — 292;
• Волгоградська область — 291;
• Ростовська область -263;
• Забайкалля — 230;
• Саратовська область — 212.

Перший рік — це більшою мірою відображення втрат професійної армії та найманців. Багато вбитих із регіонів, де армія сприймається як соціальний ліфт (напр., Дагестан) і де зосереджені місця дислокації військових частин (Бурятія, Забайкалля). До кінця минулого року вереснева мобілізація вже почала коригувати ці цифри, але не критично.

Другий рік війни — це втрати вагнерівців (через що аномальна кількість похованих у Краснодарському краї) і добровільно-примусова мобілізація. Починає вибудовуватися кількісна пропорція "що більше населення регіону — то більше вбитих" (за винятком Москви і Санкт-Петербурга).

2. На цьому матеріалі відразу видно аномалії та особливості.

Загальна кількість втрат РФ до кінця грудня 2023 року порівняно з аналогічною датою 2022 року зросла в 3,87 раза. Поки можна порівняти тільки календарний рік, рік до року буде через два місяці. Але вже видно, що за 10 місяців першого року війни Кремль офіційно загнав у могилу понад 10 тис. солдатів, то за другий — уже майже 30 тис. Наголошую — це ті, кого можна публічно зафіксувати в самій Росії.

Також видно, що є регіони з особливим підходом.

Наприклад, Дагестан, який практично весь минулий рік був на 1-му місці за кількістю втрат, до кінця 2023 року опустився на 15 місце (10-й регіон за чисельністю населення в РФ). Федеральна і регіональна влада відчувають межі допустимого і бояться викликати невдоволення. Як може виплеснутися негатив — усі бачили на прикладі захоплення аеропорту.

Башкортостан і Татарстан мають практично однакове за чисельністю населення, але втрати в Башкирії на 30% вищі, ніж у Татарстані. Це результат невгамовного завзяття місцевого фюрера — Радія Хабірова, який намагається вислужитися перед Москвою, сприяючи мобілізації, створюючи регіональні підрозділи тощо.

В Інгушетії (звідки заступник міністра оборони РФ Юнус-Бек Євкуров) загальна кількість втрат зросла за рік лише на 30%. У Тиві (звідки Шойгу) — у 3,65 раза.

У Свердловській області — зростання в 4,37 раза. У Краснодарському краї — у 4,6 раза. Це зеки "Вагнера".

У Якутії зростання втрат — 7,7 раза. Це мобілізація. Пам'ятаєте ролики з радісними проводами якутів в армію? Ось ці радісні якути тепер сидять у цій цифрі.

Загалом за структурою втрат видно, влада яких регіонів проявляють активність на війні, а які не демонструють особливого ентузіазму. Усе це — матеріал для майбутнього трибуналу.

3 Ми подивилися, скільки втратили регіони РФ на кожні 10 тис. чоловіків працездатного віку.

Картина така:

• Тива — 46;
• Бурятія — 37;
• Чукотка — 32;
• Сахалін — 29;
• Республіка Алтай — 28;
• Забайкалля — 27;
• Магадан — 26;
• Ненецький АТ — 25;
• Північна Осетія — 23;
• Псковська область — 19;
• Карелія і Комі — по 18.

Найнижчі відносні втрати в Москві (менше ніж 1 на 10 тис.), Санкт-Петербурзі (2,8 на 10 тис.) і Московській області (3,6 на 10 тис.). Один москвич приблизно в 50 разів цінніший, ніж мешканець Тиви.

Загалом треба визнати, що, за винятком кількох регіонів, кількість втрат що в абсолютних, що у відносних числах поки що не є критичною навіть з урахуванням екстраполяції.

Щоб зрозуміти, де є чутливі моменти, потрібно брати додаткові ознаки якості втрат.

Наприклад, у Костромській області зростання втрат у 2,2 раза, що значно нижче середнього. Регіон так і не оклигав від повної анігіляції десантного полку в перші місяці війни.

У Псковській області — зростання у 2,6 раза. Це відображення втрат десантників. І показник, наскільки знизилася загроза для НАТО.

Втрати з Приморського краю зросли в 4,4 раза. Втрати Сахаліну — у 4,14. У масі своїй — це морська піхота, яку російське командування закопало в українських степах.

Недарма зараз у мережі бродить матеріал про втрати 155 бригади морської піхоти з Приморського краю — у них там усе дуже сумно. Наслідок — різке зниження ризиків для Японії та Південної Кореї.

В абсолютних числах втрати Сахаліну і Примор'я можна порівняти, а ось у відносних у Сахаліну у 3,6 раза більше втрат.

Цікаво порівняти цифри втрат із регіонів з однаковим за чисельністю населенням. Наприклад, кількість втрат у Карелії в 4,2 раза вища, ніж в Інгушетії. Наочно видно, хто для РФ цінніший.

Якутія, Забайкалля і Бурятія мають порівнянне населення — трохи менше мільйона в кожному регіоні. При цьому втрати з Бурятії в 3 рази вищі, ніж у Якутії, і на 27% вищі, ніж у Забайкаллі. Це насамперед — маркер місць постійної дислокації військ.

Якщо дивитися на картину загалом, то є підказки щодо того, де у Кремля ще багато резервів, а де вже з'явилися нюанси. Що дає змогу робити оцінки запасу міцності та розставляти пріоритети щодо роботи з регіонами РФ.

Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися з позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.

Джерело.