Убитих росіян стало втричі більше. Про що говорять дані щодо втрат РФ в Україні
Втрати росіян в Україні за минулий рік зросли більш ніж утричі. Це один із головних показників аналізу даних про підтверджених загиблих військовослужбовців РФ, які наводить військовий аналітик Олексій Копитько.
Група "Інформаційний спротив" продовжує збирати інформацію про втрати російських окупаційних військ.
У нашій базі станом на 18 грудня зафіксовано 38753 імені, за якими є вичерпні дані. Ще близько 700 осіб, де є якісь різночитання.
Підкреслю: це тільки ті, кого офіційно визнали знищеними або публічно поховали в самій Росії.
Тобто, це дуже неповні цифри, які не дають змоги робити кількісні висновки (тільки припущення, екстраполяції, тому що реальні втрати РФ у рази вищі), але цілком репрезентативні для якісних оцінок і виявлення тенденцій.
Що цікавого.
1. Мобілізація в РФ змінила структуру втрат у розрізі регіонів.
Наприкінці 2023 року лідери за абсолютними числами такі:
- Краснодарський край — 2241;
- Свердловська область — 1447;
- Башкортостан — 1291;
- Самарська область — 1147;
- Челябінська область — 1095;
- Бурятія — 1051;
- Новосибірська область — 995;
- Пермський край — 964;
- Волгоградська область — 948;
- Московська область — 907.
Наприкінці 2022 року цифри були такі:
- Краснодарський край — 487;
- Республіка Дагестан — 370;
- Бурятія — 351;
- Свердловська область — 331;
- Башкортостан — 305;
- Челябінська область — 292;
- Волгоградська область — 291;
- Ростовська область -263;
- Забайкалля — 230;
- Саратовська область — 212.
Перший рік — це більшою мірою відображення втрат професійної армії та найманців. Багато вбитих із регіонів, де армія сприймається як соціальний ліфт (напр., Дагестан) і де зосереджені місця дислокації військових частин (Бурятія, Забайкалля). До кінця минулого року вереснева мобілізація вже почала коригувати ці цифри, але не критично.
Другий рік війни — це втрати вагнерівців (через що аномальна кількість похованих у Краснодарському краї) і добровільно-примусова мобілізація. Починає вибудовуватися кількісна пропорція "що більше населення регіону — то більше вбитих" (за винятком Москви і Санкт-Петербурга).
2. На цьому матеріалі відразу видно аномалії та особливості.
Загальна кількість втрат РФ до кінця грудня 2023 року порівняно з аналогічною датою 2022 року зросла в 3,87 раза. Поки можна порівняти тільки календарний рік, рік до року буде через два місяці. Але вже видно, що за 10 місяців першого року війни Кремль офіційно загнав у могилу понад 10 тис. солдатів, то за другий — уже майже 30 тис. Наголошую — це ті, кого можна публічно зафіксувати в самій Росії.
Також видно, що є регіони з особливим підходом.
Наприклад, Дагестан, який практично весь минулий рік був на 1-му місці за кількістю втрат, до кінця 2023 року опустився на 15 місце (10-й регіон за чисельністю населення в РФ). Федеральна і регіональна влада відчувають межі допустимого і бояться викликати невдоволення. Як може виплеснутися негатив — усі бачили на прикладі захоплення аеропорту.
Башкортостан і Татарстан мають практично однакове за чисельністю населення, але втрати в Башкирії на 30% вищі, ніж у Татарстані. Це результат невгамовного завзяття місцевого фюрера — Радія Хабірова, який намагається вислужитися перед Москвою, сприяючи мобілізації, створюючи регіональні підрозділи тощо.
В Інгушетії (звідки заступник міністра оборони РФ Юнус-Бек Євкуров) загальна кількість втрат зросла за рік лише на 30%. У Тиві (звідки Шойгу) — у 3,65 раза.
У Свердловській області — зростання в 4,37 раза. У Краснодарському краї — у 4,6 раза. Це зеки "Вагнера".
У Якутії зростання втрат — 7,7 раза. Це мобілізація. Пам'ятаєте ролики з радісними проводами якутів в армію? Ось ці радісні якути тепер сидять у цій цифрі.
Загалом за структурою втрат видно, влада яких регіонів проявляють активність на війні, а які не демонструють особливого ентузіазму. Усе це — матеріал для майбутнього трибуналу.
3 Ми подивилися, скільки втратили регіони РФ на кожні 10 тис. чоловіків працездатного віку.
Картина така:
- Тива — 46;
- Бурятія — 37;
- Чукотка — 32;
- Сахалін — 29;
- Республіка Алтай — 28;
- Забайкалля — 27;
- Магадан — 26;
- Ненецький АТ — 25;
- Північна Осетія — 23;
- Псковська область — 19;
- Карелія і Комі — по 18.
Найнижчі відносні втрати в Москві (менше ніж 1 на 10 тис.), Санкт-Петербурзі (2,8 на 10 тис.) і Московській області (3,6 на 10 тис.). Один москвич приблизно в 50 разів цінніший, ніж мешканець Тиви.
Загалом треба визнати, що, за винятком кількох регіонів, кількість втрат що в абсолютних, що у відносних числах поки що не є критичною навіть з урахуванням екстраполяції.
Щоб зрозуміти, де є чутливі моменти, потрібно брати додаткові ознаки якості втрат.
Наприклад, у Костромській області зростання втрат у 2,2 раза, що значно нижче середнього. Регіон так і не оклигав від повної анігіляції десантного полку в перші місяці війни.
У Псковській області — зростання у 2,6 раза. Це відображення втрат десантників. І показник, наскільки знизилася загроза для НАТО.
Втрати з Приморського краю зросли в 4,4 раза. Втрати Сахаліну — у 4,14. У масі своїй — це морська піхота, яку російське командування закопало в українських степах.
Недарма зараз у мережі бродить матеріал про втрати 155 бригади морської піхоти з Приморського краю — у них там усе дуже сумно. Наслідок — різке зниження ризиків для Японії та Південної Кореї.
В абсолютних числах втрати Сахаліну і Примор'я можна порівняти, а ось у відносних у Сахаліну у 3,6 раза більше втрат.
Цікаво порівняти цифри втрат із регіонів з однаковим за чисельністю населенням. Наприклад, кількість втрат у Карелії в 4,2 раза вища, ніж в Інгушетії. Наочно видно, хто для РФ цінніший.
Якутія, Забайкалля і Бурятія мають порівнянне населення — трохи менше мільйона в кожному регіоні. При цьому втрати з Бурятії в 3 рази вищі, ніж у Якутії, і на 27% вищі, ніж у Забайкаллі. Це насамперед — маркер місць постійної дислокації військ.
Якщо дивитися на картину загалом, то є підказки щодо того, де у Кремля ще багато резервів, а де вже з'явилися нюанси. Що дає змогу робити оцінки запасу міцності та розставляти пріоритети щодо роботи з регіонами РФ.
Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися з позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.