Заарештували росіянина — чекайте танки: у Москві схвалили скандальний законопроєкт
Комісія уряду РФ із законопроєктної діяльності схвалила проєкт поправок, які розширять повноваження Володимира Путіна щодо відправлення армії для операцій в іноземні держави.
Згідно із законопроектом, тепер глава Кремля зможе "екстериторіально" використовувати формування збройних сил для "захисту громадян РФ у разі їхнього арешту, утримання, кримінального та іншого переслідування" за кордоном, повідомляє видання Moscow Times, журналісти якого ознайомилися із законопроектом.
Йдеться про випадки, коли росіяни заарештовані за кордоном судами, які "наділені повноваженнями без участі Російської Федерації", а також міжнародними судовими органами, які Росія не визнає.
Законопроєкт вносить поправки до законів "Про громадянство" і "Про оборону", а його розробкою займалося Міноборони РФ.
Згідно з чинною редакцією федерального закону "Про безпеку", глава Росії має право відправити війська за кордон у разі, якщо країни або міжнародні органи ухвалюють рішення, що "суперечать інтересам РФ".
Зміни до федерального закону "Про оборону" передбачають можливе екстериторіальне використання армії для захисту росіян від переслідування з боку іноземних і міжнародних судів, наділених своїми повноваженнями без участі Росії. Про це повідомив голова правління Асоціації правників РФ Володимир Груздєв. Нові повноваження "будуть реалізовуватися за рішенням президента Росії".
Примітно, але 29 грудня Путін підписав закон, що забороняє виконувати в РФ рішення іноземних судів у сфері кримінального судочинства в разі, якщо ці суди отримали повноваження від інших держав без участі Російської Федерації. Крім того, не виконуватимуть рішень міжнародних судових органів, чия компетенція не ґрунтується на міжнародному договорі з РФ або на резолюції Ради Безпеки ООН, ухваленій у межах глави VII Статуту ООН.
Поява такого законопроєкту "очевидно пов'язана з ініціативами країн Євросоюзу щодо створення спеціального трибуналу проти Росії", сказав РБК партнер Verba Legal адвокат Дмитро Мальбін.
Свою участь у трибуналі, який заснований на моделі Нюрнберзького трибуналу, що судив керівництво нацистської Німеччини після Другої світової війни, до осені 2025 року підтвердили 26 країн ЄС. У січні 2026-го ЄС виділив перші 10 млн євро на функціонування трибуналу, який планує притягнути до відповідальності щонайменше 20 осіб.
Розширити повноваження Путіна щодо закордонного використання армії російська влада вирішила після серії попереджень від провідних держав НАТО про те, що Кремль готується до війни з однією або кількома європейськими країнами.
Влітку глава німецької розвідки BND попереджав про ризик російської провокації в країнах Балтії за сценарієм анексії Криму, а в лютому данська розвідка заявляла, що Росія здатна розпочати масштабну війну в Європі протягом п'яти років. Генеральний секретар НАТО Марк Рютте в червні підтримав ці висновки. Начальник Генштабу Франції генерал Фаб'єн Мандон у жовтні говорив про необхідність готуватися до зіткнення з Росією в найближчі 3-4 роки.
Нагадаємо, литовські спецслужби застерігають про посилення військової активності Росії поблизу кордонів НАТО. У Вільнюсі попереджають, що ці сили можуть бути використані як підґрунтя для можливого конфлікту з Альянсом.
При цьому в середині лютого в Білорусі, союзнику РФ, раптово провели військові збори, які викликали паніку в населення.