Розділи
Матеріали

Залізна завіса: тибетець розповів, як у КНР не випускають громадян із "комуністичного раю"

Дар'я Бережна
Тибет займає особливе місце в серці Сі Цзіньпіна, і покинути його дуже нелегко | Фото: tripadvisor

Чогьял Дава з восьми років намагався виїхати з Тибету, який зараз входить до складу Китаю як "автономний район". Тоді його затримали й ув’язнили. У 25 років йому вдалося покинути КНР, як і тисячам інших тибетців, які оселилися в Індії та Непалі.

Нещодавно вдалося виїхати до того, як Пекін ухвалив низку важливих законів. Один із них — закон про етнічну єдність — фактично асимілює всі малі народи та позбавляє їх права вивчати свої мови та культуру. А тепер китайцям ускладнюють виїзд із країни. Фокус зібрав усе, що відомо.

Китай опускає "залізну завісу" перед своїми громадянами

Згідно з новими правилами, китайські імміграційні органи можуть рекомендувати громадянам Китаю утримуватися від поїздок до країн або регіонів, визначених урядом як зони високого ризику. Мандрівники повинні вказувати правдиві та законні причини виїзду з Китаю, а співробітники митниці мають право ставити запитання щодо заявлених цілей поїздки або перевіряти електронні дані на мобільних телефонах.

Нові правила дозволяють урядам провінцій забороняти громадянам Китаю виїжджати з країни на строк до трьох років після їхнього повернення, якщо влада встановить, що вони брали участь за кордоном у діяльності, яка вважається шкідливою для національної безпеки або національних інтересів.

Комуністична партія Китаю вважає, що "одна іскра може розпалити степову пожежу", тобто навіть незначні зміни можуть перерости в проблеми національної безпеки. Тож тепер китайцям буде дуже складно виїхати з країни навіть на навчання чи заради роботи.

Китайцям стане складніше виїжджати з рідного Китаю

Чогьял Дава встиг виїхати до введення цих правил, але це не означає, що його втеча з "комуністичного раю" КНР була легкою.

Пекін і Далай-лама — чому тибетцям так важко виїхати з Китаю

Тибет у Китаї вважається "непростою" територією, головним чином через Далай-ламу. Нинішньому Далай-ламі, який живе у вигнанні, вже 91 рік. Після смерті Далай-лами наступника обирають напівмістичним способом. Наприклад, новий духовний лідер, ще будучи дитиною, повинен впізнати речі свого попередника. Але з моменту приходу до влади у 2012 році Сі Цзіньпін дедалі частіше наголошував на необхідності "китаїзації" релігії та, на думку критиків, активізував зусилля з придушення інакодумства й посилення контролю над етнічними меншинами Китаю, особливо в Тибеті та сусідньому Сіньцзяні. Пекін сам хоче призначати Далай-ламу, ігноруючи вікові традиції. Тож у якийсь момент у світі може виявитися два Далай-лами.

Китай сам хоче призначати Далай-ламу після смерті нинішнього
Фото: India Today

Чогьял Дава вважає, що його покоління — останнє в Китаї, яке мало змогу вивчати тибетську історію, мову та культуру.

"Старше покоління зараз не може спілкуватися з молодшим. Якщо бабусі й дідусі хочуть розповісти історії про Тибет або свої власні історії, молоде покоління їх не розуміє", — сказав Чогьял.

За словами експертів, раніше тисячі тибетців щороку залишали свою батьківщину, але зараз це роблять лише одиниці. У період з 2020 по 2025 рік в Індії як біженців було прийнято менше 90 тибетців, повідомила CNN Центральна тибетська адміністрація, уряд Тибету у вигнанні.

Китайська влада ускладнила процедуру отримання паспортів, а сухопутні кордони, на яких понад десять років тому було посилено заходи безпеки, залишаються практично непроникними або надто ризикованими.

Тибет із духовного центру перетворився на парк розваг

Чогьялу вдалося вилетіти до Катманду, а потім до індійського міста Дхарамшала, де вже 60 років після вигнання мешкає 14-й Далай-лама.

Але у вісім років він встиг відсидіти півроку у в’язниці, коли на кордоні в Тибеті його покинув провідник і його затримали китайські прикордонники.

Повернувшись додому, Чогьял розпочав нове життя та продовжив навчання у своєму рідному повіті Драго (Лухуо китайською). Він вивчав історію та мову Тибету в школі, заснованій ченцями. Однак його початкова школа перейшла у державну власність у 2021 році, а середня школа була закрита у 2024 році.

Китай знищує культуру Тибету

За його словами, зараз діти з його рідного округу відвідують державні початкові школи, де тибетську мову викладають як окремий предмет. І замість того, щоб навчати тибетській культурі, навіть підручник з тибетської мови прославляє Комуністичну партію та її армію.

Китай намагається знищити культуру тибетців, уйгурів (на фото) та інших меншин

Це відповідає змінам у політиці за часів Сі Цзіньпіна та його заклику до виховання патріотизму "на всіх рівнях освіти" у Тибеті та, наприклад, у Сіньцзяні, де проживають уйгури.

Тепер новий "Закон про сприяння етнічній єдності та прогресу" передбачає вивчення китайської мови (мандаринського діалекту) як "базової мови" у школах, незважаючи на закони, що давно діють і захищають використання мов етнічних меншин в автономних регіонах.

Протягом десятиліть правляча Комуністична партія Китаю проводила кампанію проти підтримки Далай-лами та того, що вона вважає сепаратизмом у Тибеті, захопленому її військами у 1950-х роках.

Пекін призначив власних старших ченців, здійснює суворий нагляд і контроль за релігійними проявами, а також перетворив священне місто Лхасу на туристичну атракцію. При цьому релігійні символи, які Пекіну здаються "сепаратистськими", там знищили. Чогьял Дава розповів, що в його місті прибрали велику статую Будди, молитовні прапори та молитовні барабани.

А людей, які протестували проти знесення, відправляли до "центру перевиховання" на "сесії політичної освіти", де вони проводили по кілька тижнів.

Нагадаємо, що Фокус розповідав про те, як Китай, знищуючи культуру меншин, будує фальшиві псевдоісторичні села, які більше нагадують парки розваг.

Також ми писали про те, як у Китаї переслідують тих, хто дотримується практик Фалуньгун — релігійного руху, заснованого на буддизмі. Лише одному чоловікові вдалося втекти після того, як його ув’язнили та вилучили у нього органи.