Небезпечніші за чуму: у РФ через потепління можуть прокинутися давні патогени

Оглядачка Bloomberg у матеріалі про ризики танення арктичної мерзлоти наголошує, що зміни клімату та активніше освоєння північних територій РФ можуть збільшити ймовірність контакту людей із мікроорганізмами, які тривалий час перебували в замороженому ґрунті.

Які патогени можуть зберігатися у вічній мерзлоті

У заморожених ґрунтах і рештках людей та тварин дослідники виявляли сліди давніх збудників інфекцій. Зокрема, ДНК вірусу натуральної віспи знайшли в мумії віком близько 300 років, а РНК вірусу грипу — у зразку легеневої тканини людини, похованої в мерзлоті з часів пандемії 1918 року.

Крім того, науковці змогли відновити активність деяких мікроорганізмів, які перебували в замороженому стані десятки тисяч років. Водночас не всі вони небезпечні для людей: частина так званих гігантських вірусів, наприклад, здатна заражати лише одноклітинних амеб.

Більше занепокоєння викликають бактерії, споріднені зі збудниками поширених людських захворювань, а також мікроорганізми, властивості яких сучасній медицині можуть бути недостатньо відомі. Вільямс також звертає увагу на виявлення генів стійкості до антибіотиків у бактеріях із замороженого ґрунту.

Як танення мерзлоти може вплинути на поширення інфекцій

Одним із чинників ризику є потепління в Арктиці. За даними, наведеними у статті Bloomberg, цей регіон нагрівається приблизно вчетверо швидше за планету загалом. Унаслідок цього вічна мерзлота поступово відтає, створюючи умови для вивільнення мікроорганізмів, які тривалий час залишалися замороженими.

Додатковий ризик пов’язаний із промисловим освоєнням північних територій. Збільшення кількості працівників та активності людей у віддалених районах може сприяти поширенню інфекцій за межі місць їхнього можливого виникнення.

Водночас сам факт виявлення давнього патогену не означає, що він обов’язково спричинить епідемію. Для оцінки ризику важливо встановити, чи здатний мікроорганізм заражати людей, передаватися між ними та спричиняти захворювання.

У Сибіру вже фіксували спалах сибірської виразки

Як приклад реальних ризиків, пов’язаних із таненням мерзлоти, Вільямс наводить спалах сибірської виразки в Сибіру у 2016 році. Після спекотного та сухого літа відтавання ґрунту пов’язували з вивільненням збудника хвороби, унаслідок чого загинув 12-річний хлопець і понад 2300 північних оленів.

У 2023 році науковці з Франції, Німеччини та Росії опублікували дослідження, у якому попередили про реальність ризиків для здоров’я, пов’язаних із таненням вічної мерзлоти, та необхідність подальших досліджень.

Однак вивчення цих загроз ускладнюється міжнародною політичною ситуацією. За оцінкою авторки Bloomberg, повномасштабне вторгнення Росії в Україну ускладнило наукову співпрацю та обмін інформацією з російськими дослідниками. Це може створювати додаткові перешкоди для своєчасного виявлення потенційних загроз.

Що відомо про підозру на чуму в Росії

Інформації дуже в обмаль. Влада РФ заявляє про відсутність ризиків епідемії й не визнає смерть лаборантки саме від чуми. Офіційна причина її смерті — пневмонія невстановленого походження. При цьому після інциденту на карантин помістили близько 200 людей, які могли контактувати із померлою.

Всесвітня організація охорони здоров’я запросила додаткову інформацію щодо обставин смерті. Водночас сам цей випадок не є доказом того, що давні мікроорганізми з вічної мерзлоти спричиняють поширення інфекцій.

Нагадаємо, російська влада завершила запобіжні заходи та медичний моніторинг контактних осіб після смерті 28-річної працівниці Іркутського протичумного інституту. Майже 5000 лабораторних тестів не виявили небезпечних патогенів.

Заслужена лікарка України Ольга Голубовська, зі свого боку, зазначила, що “іркутська чума” — це не спалах смертельної хвороби, а окремий випадок, щодо якого досі недостатньо інформації.