Розділи
Матеріали

ЄС знайшов спосіб поповнити свій бюджет на мільярди євро: кого змусять платити

Оксана Гапончук
Лідери Євросоюзу за круглим столом під час зустрічі в Дубліні | Фото: consilium.europa.eu

Google і Meta можуть стати джерелом мільярдних надходжень до бюджету ЄС, адже Брюссель шукає спосіб змусити технологічних гігантів платити більше за роботу на європейському ринку.

Євросоюз шукає нові джерела надходжень до спільного бюджету, значна частина якого має спрямовуватися на оборону та безпеку. Оскільки частина країн-членів виступає за скорочення видатків, Брюсселю доводиться розглядати альтернативні способи наповнення казни. Один із них запропонував президент Європейської ради Антоніу Кошта — запровадити податок для великих технологічних компаній, зокрема Google і Meta, які ведуть бізнес на європейському ринку. Про це повідомляє POLITICO Europe з посиланням на обізнаних співрозмовників.

Так, 21 листопада Антоніу Кошта має представити спільний бюджет ЄС на 2028–2034 роки та озвучити джерела його фінансування. Його попередньо оцінюють приблизно у 2 трлн євро, однак країни-члени поки не можуть узгодити те, звідки взяти гроші на спільні потреби.

Стало відомо, що президент Європейської ради Антоніу Кошта може запропонувати країнам-членам підтримати запровадження окремого податку для великих технологічних компаній, зокрема Google і Meta, щоб залучити додаткові кошти до спільного бюджету ЄС. За попередніми оцінками Єврокомісії, він здатен приносити близько 5 млрд євро щороку.

Що відомо про податок для технологічних гігантів

Йдеться про збір із доходів від окремих видів цифрової діяльності. Серед компаній, яких потенційно може стосуватися нововведення, називають американські технологічні корпорації Google і Meta. Таким чином, податок для великих цифрових компаній розглядають як один зі способів збільшити доходи ЄС без необхідності підвищувати внески держав-членів. Такі надходження називають власними ресурсами Євросоюзу. Це кошти, які безпосередньо спрямовуються до спільного бюджету, а не формуються лише за рахунок внесків окремих країн.

Варто зазначити, що модель такого оподаткування Європейська комісія вже розглядала раніше. Так, у робочому документі від 28 травня 2026 року вона описала можливість застосування ставки 3% до доходів від певних цифрових послуг. Зокрема, це може стосуватися цифрової реклами, посередницьких послуг та монетизації користувацьких даних. За розрахунками Єврокомісії, такий механізм міг би забезпечувати бюджету ЄС у середньому 5 млрд євро на рік протягом 2028–2034 років. Однак це попередня оцінка, а не гарантовані надходження. Остаточна сума залежатиме від того, які саме послуги оподатковуватимуть і які компанії потраплять під дію правил.

Важливо, що йдеться не про вже ухвалений закон. Європейські інституції ще мають узгодити механізм, податкову базу та правила розподілу надходжень.

Чому раніше країни ЄС не підтримували такий податок

Однією з головних перешкод для запровадження цифрового збору були побоювання щодо можливої реакції США. Багато європейських урядів не хотіли загострювати торговельні відносини з Вашингтоном, адже значна частина найбільших технологічних компаній світу має американське походження. Однак зараз прихильники ініціативи вважають, що політична ситуація у США може зробити такі погрози менш імовірними. Зокрема, вони звертають увагу на результати проміжних виборів, інфляцію та посилення критики великих технологічних компаній.

Наприклад, представник Європейської народної партії з питань бюджету Зігфрід Мурешан, коментуючи ситуацію, зазначив: "Імовірність торговельних погроз з боку адміністрації Трампа знизилася після результатів проміжних виборів".

При цьому позиції держав Євросоюзу щодо нової ініціативи відрізняються. Зокрема, Німеччина, яка раніше скептично ставилася до нових корпоративних податків, за даними джерел видання, стала відкритішою до обговорення цифрового збору. Канцлер Фрідріх Мерц і прем'єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен, як повідомили два європейські дипломати, допустили можливість такого рішення під час зустрічі лідерів Північної Європи в Дубліні.

Франція, Італія та Іспанія, які вже мають власні національні податки на цифрові послуги, традиційно підтримують запровадження загальноєвропейського механізму.

Водночас Ірландія може виступити проти ініціативи. На її території розташовані європейські підрозділи великих американських корпорацій, зокрема Google і Microsoft. Тому нові правила можуть безпосередньо вплинути на компанії, які ведуть там діяльність.

Які компанії можуть потрапити під новий збір

Серед потенційних платників податку називають найбільші технологічні корпорації, зокрема Google і Meta. Однак остаточного переліку компаній та умов оподаткування поки немає.

Раніше Єврокомісія також розглядала інший варіант поповнення бюджету — корпоративний збір CORE. Він передбачав фіксований внесок для компаній, які працюють на єдиному ринку ЄС і мають річний чистий оборот від 100 млн євро. Проте ця пропозиція зіткнулася з опором частини держав.

Окремо команда Кошти готова вивчати можливість запровадження збору для криптовалютних компаній. Але цей напрям вважають складнішим із технічного погляду, тому його можуть розглядати вже в довшій перспективі.

Наразі йдеться лише про можливі джерела доходів, які можуть увійти до оновленої бюджетної пропозиції. Для запровадження нового податку країнам ЄС ще потрібно буде досягти політичної домовленості та погодити конкретні правила його застосування.

Нагадаємо, у Євросоюзі виникла суперечка щодо того, хто має представляти Європу на майбутніх переговорах про завершення війни в Україні. Серед європейських лідерів сформувалися три групи з різними кандидатами на цю роль — Антоніу Кошта, Кая Каллас, а також представники Франції та Німеччини, і тепер їм доведеться шукати спільне рішення.

Також Фокус писав, що Єврокомісія оштрафувала китайську компанію Alibaba Group, якій належить AliExpress, на рекордні 550 млн євро через продаж на платформі незаконних, небезпечних і контрафактних товарів.