Вийти заміж за Волдеморта. 30 років тому з Джоан Роулінг сталася страшна подія
30 років тому з письменницею Джоан Роулінг трапилася особиста трагедія, яка послужила їй матеріалом для створення одного відомого і вкрай неприємного персонажа.
30 років тому стався найчорніший день у житті авторки романів про Гаррі Поттера британки Джоан Роулінг. 17 листопада 1993 року її побив і о 5 ранку вигнав з дому в Португалії чоловік-тиран — телерепортер Хорхе Арантес. Джоан пізніше повернулася з поліцією і забрала доньку. Прагнучи звільнитися від тотального контролю чоловіка (він відбирав у неї листки рукопису першого роману), вона втілила свій чоловічий ідеал в образі Гаррі Поттера. Небезпечно погано поводитися з майбутніми белетристками: рисами свого першого благовірного Джоан щедро наділила головного лиходія магічної саги — Волдеморта.
У матеріалі Фокусу читайте, на якого персонажа схожий другий чоловік Джоан Роулінг — лікар-анестезіолог Ніл Майк Мюррей.
Згадувати свій перший шлюб авторка циклу романів про Гаррі Поттера, найпопулярніша письменниця світу (більше ніж 500 млн проданих книжок) почала тільки 2020 року, кажучи, що для неї це занадто "травматичний досвід". Потім вона стала дедалі частіше говорити на цю тему й востаннє торкнулася її в лютому 2023 року в інтерв'ю виданню Daily Mail, поділившись подробицями шлюбу з португальським телерепортером Хорхе Арантесом. Цитуємо: "Шлюб переріс у насильство і контроль. Він обшукував мою сумочку щоразу, коли я поверталася додому, і в мене не було ключа від власних дверей. Був жахливий стан напруження, тому що доводилося поводитися так, ніби в мене не було бажання піти. Не думаю, що я дуже хороша актриса. Так жити було нестерпно".
Як це все сталося?
Явище героя
У 1990 році, у віці 25 років, Джоан Роулінг придумала ідею роману про хлопчика-чарівника. Їй потрібно було відволіктися від важкого побуту — мати хворіла на розсіяний склероз. До того ж у Гаррі Поттера була закладена ще одна важлива думка: що він не одразу усвідомить свої магічні здібності, а пізніше, коли потрапить до школи магів, і світ, далекий від буденності, розквітне різнокольоровими барвами чаклунства. Роулінг так описала народження героя в себе в голові: "Я поверталася до Лондона одна в переповненому потязі, і ідея про Гаррі Поттера просто прийшла мені в голову. Я писала майже безперервно з шестирічного віку, але ніколи раніше мене так не хвилювала нова ідея. На жаль, у мене не було з собою ручки і я була занадто сором'язлива, щоб у когось позичити. Я сиділа і думала чотири години (затримки потяга), у той час як усі деталі пузирилися в моєму мозку, і цей худий чорнявий хлопчик в окулярах, який не знав, що він чарівник, ставав для мене дедалі реальнішим. Я почала писати "Філософський камінь" того ж вечора, хоча ті перші кілька сторінок не мають нічого спільного з книгою".
Мати Джоан Роулінг померла того ж року. Раптом з'ясувалося, що батько давно зустрічався зі своєю секретаркою і незабаром з нею одружився. Джоан одразу ж вирішила зробити хлопчика-сиротою: зовнішні події вона одразу "перекладала" в майбутню книгу. Матір вона любила, а батька не хотіла пробачити. Їхні стосунки й донині натягнуті.
На південь!
Прочитавши оголошення в газеті про набір викладачів англійської мови в Португалії, Джоан відправила туди документи. Її запросили.
"У 26-річному віці, у спробі втекти від відчаю, я поїхала до Португалії, де отримала роботу викладача англійської мови в інституті іноземних мов. Я взяла із собою рукопис про Гаррі Поттера, сподіваючись, що мої нові робочі години (викладала вдень і ввечері) дадуть мені змогу попрацювати над романом, що вельми змінився відтоді, як моя мама померла", — розповідала про свої тодішні плани письменниця.
Романтичний Порту — це було те, що потрібно після Англії, щоб відволіктися і розважитися. Там вона познайомилася в барі з красивим, м'язистим, чорнявим хлопцем із гострими вилицями. Це був місцевий студент-телерепортер Хорхе Арантес. Він був молодший за Джоан на три роки. Зійшлися вони на спільній любові до романів Джейн Остін.
Стосунки розвивалися стрімко, Джоан завагітніла і в жовтні 1992 року молоді одружилися. Вони стали жити в невеликій квартирі разом із матір'ю Хорхе.
Замашки темного мага
Незабаром з'ясувалося, що Хорхе паталогічно ревнивий. Подружжя стало часто на людях з'ясовувати стосунки. Одного разу відвідувачі кафе викликали поліцію — настільки це було бурхливо. Мати Арантеса, яка не володіла англійською, не втручалася в те, що відбувалося.
27 липня 1993 року у пари народилася донька Джессіка, але ситуація тільки загострювалася. Хорхе намагався тотально контролювати дружину, обшукуючи її сумочку. У нього не ладилося з роботою і зайняти себе йому було нічим.
Цей дикий контроль з боку чоловіка дав поштовх прискорити роботу над романом — у Гаррі Поттера Джоан намагалася тепер втілити свій чоловічий ідеал — захисника: все те, чого вона не бачила у своєму чоловікові.
Зовнішні події Джоан, як зазвичай, трансформувала в літературні образи, з головою занурюючись у вигаданий світ. Тоді Хорхе став ревнувати Джоан до уявного безстрашного чарівника-сироти й відбирати списані аркуші.
Потім письменниця заявляла: "Він узяв мій рукопис у заручники". Дійшло до того, що вона непомітно брала зі стосу списані аркуші, робила їхні копії на роботі й повертала на місце. А нові — ховала.
Життя в такому стані ставало нестерпним. 18 листопада Джоан заговорила про розлучення і Хорхе, побивши її, викинув о п'ятій ранку на вулицю. Вона повернулася вже з поліцією і забрала доньку.
Становище молодої жінки було відчайдушним — вона поїхала в Единбург до сестри Діани. На той момент у Джоан були готові тільки три розділи з майбутньої книги про Гаррі Поттера.
Натомість лють Хорхе і жах Джоан перед ним викликали до життя головного антагоніста роману — Волдеморта. По суті, основна риса цього темного чаклуна (9-те місце в топ 20 кінолиходіїв за версією журналу Empire Magazine) така сама, як і в першого чоловіка Джоан Роулінг Хорхе Арантеса — це бажання тотального контролю.
До речі, в молодості, коли Волдеморт носив ім'я Том Редл, його зовнішність описується так: чорне неслухняне волосся, незграбні вилиці, вольове підборіддя. Нікого не нагадує? Актор Крістіан Коулсон, який грає у фільмі Тома Редла, дуже схожий на Хорхе Арантеса.
Але головна особливість цього героя така: "Гарний зовні, потворний усередині". Власне, поступово і йде трансформація Волдеморта в те чудовисько, яке грав уже Рейф Файнс: темний маг ставав змієподібним — його безсердечне зміїне нутро проявилося зовні.
"Усе змінювалося швидше, ніж я могла впоратися, і весь час мене переслідував страх, що десь є той, хто бажає мені зла", — зізналася потім письменниця.
Португальський чоловік заявився в Единбург вимагати собі доньку, що викликало в Роулінг клінічну депресію. Навіть виникло бажання суїциду. Але у справжнього письменника все йде до ладу — цей стан породив у її уяві нових моторошних персонажів, дементорів — страшних істот із дірками замість ротів, через які вони висмоктували душі. Оскільки свої негативні емоції Роулінг дарувала рукопису, це їй допомагало впоратися з деструктивними тенденціями і взяти себе в руки.
Епілог
Джоан Роулінг у британському суді отримала ордер на захист: Хорхе довелося забратися геть. У 1994 їх офіційно розлучили. Роблячи ставку на літературне майбутнє, Джоан домоглася стипендії — на завершення роману. У 1995 роман "Гаррі Поттер і філософський камінь" був закінчений. У 1997, відкинутий десятком видавництв, все-таки надрукований у Британії мізерним накладом у 1000 примірників. 500 із них пішло в Америку. Видавці в США, відчувши здобич, відразу запропонували молодій письменниці величезний гонорар у $100 тисяч (сьогодні Джоан очолює письменницький список Forbes, отримуючи на рік приблизно $100 млн). Після другого роману — "Гаррі Поттер і Таємна кімната" (1998) почалася поттероманія.
У 2001 році Джоан Роулінг вийшла заміж за единбурзького анестезіолога Ніла Майкла Мюррея. Елегантний брюнет в окулярах, який молодший за свою дружину на п'ять років, нагадує... Гаррі Поттера. Ну, якщо вже вдруге виходити заміж, то за людину, схожу на протагоніста головного твого літературного циклу — одруженою з прототипом антагоніста Джоан Роулінг уже була.
У цьому шлюбі у них народилися син Девід і дочка Маккензі. Доньці Джоан присвятила роман "Гаррі Поттер і Напівкровний принц". Сім'я Роулінг живе в Единбурзі.
Що стосується долі Хорхе, то після зізнань Джоан він також дав кілька інтерв'ю, здебільшого жовтій пресі. У них розповідав навпаки, що йому подобалися перші глави роману про Гаррі Поттера і він підтримував дружину в її творчості. А щодо своєї поведінки 17 листопада 1993 року несподівано розговорився: "Вона відмовилася піти без Джесіки... Мені довелося витягати її з дому о п'ятій ранку і, зізнаюся, я вдарив її на вулиці. Про що не шкодую".
Ця відвертість не була винагороджена: читачі одразу ж засудили Хорхе за насильство над молодою матір'ю. Про першого чоловіка Джоан Роулінг сьогодні відомо небагато. Зокрема, до інших його проблем додалася наркозалежність.