"Річер-2". Чому бойовик із високим рейтингом несподівано "просів" у фіналі

Рейтинг другого сезону "Річера" з Аланом Рітчсоном на агрегаторі Rotten Tomatoes після перших серій був 100% від критиків і 84% — від глядачів, а зараз, після завершення сезону, впав на пару-трійку відсотків (98% — преса, 79% — публіка), але все одно залишився високим. У чому фішка проєкту? Чому він злегка просів? Хоча зрозуміло, що третьому сезону бути.

Фокус пояснить, чому бойовик у стилі 1980-1990-х раптом так зайшов мережевій аудиторії у 2022-2023.

Нагадаємо сюжет. До майора військової поліції у відставці Джека Річера — гіганта й аскета (Алан Рітчсон), звертається по допомогу Френсіс Ніглі (Марія Стен). Вона — приватна детективка, а в минулому його підлегла і членкиня легендарного 110-го слідчого спецпідрозділу. Виявляється, одного з дев'яти їхніх колег по-звірячому вбили, ще троє — зникли безвісти. Річер, зібравши решту бійців зі свого загону, починає слідство. Як він зауважив пізніше одному зі злочинців, замішаних у цій кривавій справі: "Не треба було чіпати друзів такого небезпечного хлопця, як я".

Розумний громила — Джек Річер

А він і справді небезпечний: зріст 193 см, вага 100 кг, володіє всіма видами єдиноборств і будь-якими видами зброї. А ще у Річера спостережливість і проникливість, як у Шерлока Холмса: виходячи з однієї важливої дрібниці, він може відтворити картину вбивства.

У серіалі "Річер" вдале поєднання бойовика з детективом: тут запам'ятовуються бійки і логічне, поступове просування слідства, де потрібно розгадувати "ребуси" із зібраних доказів. Наприклад, за характером завданих каліцтв і аналізом складу крові Джек Річер одразу описує, як було вбито його товариша: його били іржавою арматурою і скинули з вертольота.

Річер в органічному виконанні актора Алана Рітчсона домінує як головний герой, але не заноситься: у другому сезоні ми бачимо якісну командну роботу. І чудові флешбеки, де показується, як він загартовував своїх хлопців із загону, починаючи з бійки в пивній і закінчуючи розкриттям схеми з постачання наркотиків за допомогою військових літаків. Все це зроблено віртуозно, з потрібною дрібкою душевності, такою зрозумілою українським глядачам. Наприклад, весь спецпідрозділ, у синцях і саднах, вирушає до лісу: відсвяткувати перемогу в бійці міцними напоями і співом під гітару. Це по-нашому: краса!

Сам Річер, як і в 27 книжках, які написав про нього британський письменник Лі Чайлд, безсрібник і аскет, він мандрує Штатами тільки із зубною щіткою, має одну банківську картку і навіть не має мобільника. Річер живе на військову пенсію, а якщо йому раптом знадобиться пістолет — забирає зброю у наркоторговців. Він буває жорстокий зі злочинцями, але й вони показані позамежними катами — такими, щоб у глядача не виникло й тіні співчуття, коли Джек почне їх знищувати.

Літальні мангали

Звідси і початковий 100% рейтинг у критиків. У стрічці зашкалює жорстокість з боку злочинців, але вона не позбавлена витонченої винахідливості. У відповідь і Річер вражає жорсткими ходами у відповідь, не позбавленими фантазії. Наприклад, кидком вуличного мангала метрів на тридцять, який влучно падає на лобове скло автомобіля, що намагається втекти. Або закочуванням кілерів у напіврідкий цемент, оскільки напад стався на будівництві. А після помічниця Річера з ностальгічною інтонацією згадує, що в дитинстві на такому цементі на будівництвах вона з хлопчиками і дівчатками зі свого двору любила залишати відбитки долонь. Або Річер заявляє агресивним п'яним військовим офіцерам у шинку: "Ви ще можете піти, я обіцяв мамі, що буду давати шанс тупицям на кшталт вас". Причому ми в курсі, хто така його мама, завдяки флешбекам у дитинство Річера, і розуміємо, що це — не просто красиві слова.

Такими деталями повідомляється, що наші головні герої — нормальні люди, що вони змушені бути нещадними тому, що часто мають справу з громадянами, які намагаються їх "розщепити на атоми". І байдуже, хто це: колишні копи чи банда байкерів. Маса таких подробиць робить начебто старомодний бойовик-детектив художньо глибшим за подібні фільми зі Сталлоне і Шварценеггером у 1980-1990-ті.

"Річер-2" — що не так із кінцівкою

Але чому серіал до фіналу дещо "просів"? Просто в останніх серіях авторам відмовило почуття міри і фантазія.

З приводу першого. Річер одним пістолетом налякав бойовий гелікоптер, з двома кулеметами з боків, який, рятуючись від розлюченого головного героя, різко розчинився в нічному небі. Навіть не знаємо, що сказати: індійські фільми заздрісно плачуть осторонь.

З приводу другого. До всіх злочинців у глядачів накопичилося почуття помсти: садисти, покидьки, пособники терористів, цинічні вбивці — весь набір. Око за око — так око за око. Але всі негідники в першій частині фільму, повторимося, вельми неординарно відправляли на той світ порядних людей. Логічно було б, щоб порядні люди, які залишилися в живих, відповіли неординарно. Пригадується, припустимо, культовий бойовик "Кобра" (1986) із Сильвестром Сталлоне. Його лаяли за відсутність смаку, але з фантазією в авторів усе було ок. Взяти хоча б заключний поєдинок Кобри-Сталлоне з убивцею-терористом на металургійному підприємстві. Звісно, начебто стандартно билися-билися, але фінальний кидок Кобри, так що людожер зачепився за конвеєрний гак і вирушив "на переплавлення", — не міг не запам'ятатися.

А тут розбірки місцями звелися до розстрілу: зачитати вирок, привести у виконання.

Але загалом успіх другого сезону "Річера" очевидний. Чекаємо третього.

Важливо

Найочікуваніші серіали 2024 року. "Зоряні війни: Аколіт", "Аватар: Останній захисник", "Дім Дракона"