Джону Траволті – 70. Жити, танцюючи: топ 5 його найкращих фільмів та один найгірший

18 лютого Джону Траволті виповнюється сімдесят. Що об'єднує багато його найкращих ролей? Танець. Навіть у культовому фільмі "Кримінальне чтиво" знакова сцена за участю його гангстера Вінсента Веги — це танець із героїнею Уми Турман.

Траволта нескінченно пластичний і чарівний у русі. Тому йому не вистачає внутрішньої жорсткості в ролях силовиків або мафіозі, виходять у нього тільки злочинці-невдахи. А якщо його персонаж — кримінальний авторитет у законі, то Траволта в цій ролі вкрай непереконливий, як, наприклад, у фільмі "Кодекс Готті", який отримав на сайті Rotten Tomatoes рейтинг 0%. А там, де Траволта — напівпародійний кілер-піжон, як у "Кримінальному чтиві", рейтинг — 92%.

Найвдаліші ролі Джона Траволти — це коли герой прикидається сірою мишею, а потім раптом бац — розкішний котяра! Фокус підібрав п'ять найкращих фільмів за участю голлівудської зірки та як бонус — найгірший, де навіть танці не зовсім врятували картину — хоча там цікава причина провалу.

"Лихоманка суботнього вечора" (1977), Траволта — з діда в пана

У чому загадка шаленого успіху цієї стрічки (при бюджеті $3 млн збори — $237 млн)? У тому, що їй вдалося майже неможливе: поєднати в собі соціальний фільм із музичним. Це дуже рідкісне поєднання, із такого роду фільмів можна згадати хіба що "Брудні танці" (1987).

Персонаж 23-річного Траволти — хлопець-робітник Тоні Манеро, який гарує заради того, щоб увечері опинитися на танцмайданчику та відірватися там на повну.

Детально показано оточення Тоні: батьки, друзі — кожен зі своїм набором проблем, до того ж усе це без жодного лакування. Фішка в тому, що сіренька робоча миша Тоні Монеро кожним суботнім вечором раптово стає денс-королем із котячою пластикою.

Це майже історія Попелюшки, тільки чоловічий варіант. До речі, деякі рухи, що видно з ролика, у Траволти пізніше запозичить майбутній попкороль Майкл Джексон.

"Бріолін" (1978), Траволта — надпіжон

На наступну після "Лихоманки суботнього вечора" стрічку "Бріолін" про стиляг кінця 1950-х чекав ще більший комерційний успіх (хоча особисто мені вона подобається менше). У ній значно посилена музично-танцювальна складова та спрощено сюжет, але на виході за 6-мільйонного бюджету — рекордні збори в $395 млн.

"Бріолін" — кіноадаптація однойменного мюзиклу 1971 року. Шкіряна куртка та зачіска а ля Преслі — ті самі, що й у Тоні Манеро. Цей образ Джон Траволта буквально переніс із "Лихоманки", продюсери не стали заперечувати.

Зник і пакет соціальних проблем: головний герой — нахабний, цілком упевнений у собі брюнетистий молодик на ім'я Денні Зуко, син небідних батьків, а не робітників, як було в мюзиклі. Кіно, звісно, про кохання, тож подекуди Джон уміє бути й сором'язливим, що ще більше в нього закохує жіночу аудиторію.

У "Бріоліні" Траволта ще й бавиться вокалом. Образ піжона, що співає, стиль і атмосфера фільму були настільки заразливими, що в усіх Штатах тоді почали відкриватися фан-клуби під назвою "Бріолін".

"Кримінальне чтиво" (1994), Траволта — кілер, який танцює

Роль кілера Вінсента Веги зробила Траволту знову популярним після великої низки провалів. У цій ролі є дивовижний перевертень: за всієї своєї зовнішньої бравади й крутизни Вега як професійний кілер — фантастичний лох. Між зовнішнім його світом і внутрішнім — прірва, яку не відразу помічаєш.

Зовні герой Траволти Вінсент Вега агресивний і презентабельний. Тут він, власне, теж піжон, що, зважаючи на його небезпечне заняття, здається незвичним. На ділі Вега робить безліч непростимих помилок для людини його професії: випадково стріляє в голову своєму спільникові в авто, не знявши зброю із запобіжника; перебуваючи в засідці, забуває автомат на плиті, роздивляючись у туалеті комікс, що й стало вже фатальною помилкою в його житті. Він робить мільйон безглуздостей. Внутрішньо Вінсент Вега і є інфантильним піжоністим підлітком, що видно навіть із його ходи підстрибом.

Але його танець із Мією, дружиною мафіозі та акторкою-невдахою, яку зіграла Ума Турман, — досконалість. Котяча грація Траволти компенсує професійні промахи його персонажа: неспроста культовий статус танцю Вінсента та Мії існує дещо окремо від культу самої стрічки. Кіноман Тарантіно не міг не задіяти танцювальний потенціал Траволти, зробивши це дуже органічно.

"Без обличчя" (1997), Траволта й Кейдж — хамелеони

Спецагенту, якого грає Траволта, пересаджують обличчя терориста (Ніколас Кейдж) для впровадження в організацію злочинців. Але злочинець, який прокинувся від коми, змушує пластичного хірурга зробити йому обличчя свого ворога — агента. Двоє непримиренних супротивників помінялися обличчями.

У Траволти й Кейджа немає якогось твердого внутрішнього стрижня, саме тому вони блискуче впоралися з такою непростою акторською задачею як копіювання та немовби "перетікання" одного в іншого. Щоб натуралістичніше зіграти свої ролі, актори два тижні до зйомок провели разом, стежили за манерами, жестами та мовленням один одного. Але ж на їхнє місце продюсери спочатку планували Арнольда Шварценеггера та Сильвестра Сталлоне. Але в цих двох пластичність приблизно як у залізничних рейок. Тож добре, що все сталося, як сталося.

"Лак для волосся" (2007): матуся запалює

Це фільм, де Траволта по-справжньому здивував глядачів, зігравши… повну матусю головної героїні — пухкої учениці середньої школи Трейсі. Остання цілий день нудьгувала на уроках, а пожвавлювалася тільки коли дивилася по ТБ своє улюблене "Шоу Коріні Коллінза". Вона не хотіла, як її мама Една (Траволта чи то пак), горбатитися пралею та вже 10 років не залишати домівки, соромлячись надмірної ваги.

Одного разу дівчинку помічає один із танцюристів цього шоу. Через нього вона потрапляє в проєкт, де завдяки своїй чарівності стає улюбленицею публіки, проте злісна директорка телеканалу Велма її ненавидить і намагається вигнати. На допомогу дівчинці приходить і її закомплексована матуся Една в особі Джона, яка, попри габарити, видає такий запальний танець, що відпадають усі сумніви в тому, що навіть нехуденькі громадяни здатні піднятися на верхівку естрадного Олімпу — був би талант і віра в себе.

"Залишатись живим" (1983): Рембо на дискотеці

Цей музичний фільм із Джоном Траволтою в головній ролі взявся режисирувати Сильвестр Сталлоне. Стрічка є продовженням "Лихоманки суботнього вечора". Із тих подій минуло п'ять років. Колишній танцюрист-любитель Тоні Манеро тепер амбітно бажає підкорити Бродвей, що йому й вдається. Картина не зовсім пролетіла повз касу, але критики її стерли в порошок. Щоб розібратися в причинах холодного прийому преси та низьких оцінок сьогодні, треба розповісти передісторію створення цього фільму.

Одним із претендентів на роль ветерана в'єтнамської війни у фільмі "Рембо. Перша кров", крім Слая, був Джон Траволта. Як і Сталлоне, він італійського походження, теж — ідеально складений. Те, що в Траволти всередині сидить м'який кіт, — це ж одразу не помітно. Однак Траволта не значився в сценаристах, як Сталлоне. І останній зробив усе, щоб Джон вибув із гри. І навіть коли в "Рембо-2" був запланований герою напарник-військовополонений, ним теж став не Траволта: Сталлоне не хотів із ним ділити лаври супергероя.

Сталлоне, який уже подвизався в амплуа режисера, знявши другого та третього "Роккі", раптом вирішив створити сиквел "Лихоманки суботнього вечора", обожнюючи музику Bee Gees. І ніби компенсацію за Рембо Слай запрошує Траволту на головну роль у свою музичну стрічку "Залишатись живим" (за назвою хіта Bee Gees). Взагалі й тут не надто креативна ідея — музика в цьому фільмі майже та ж, що й у "Лихоманці суботнього вечора".

Сильвестр украй цікаво готував Траволту до ролі танцюриста. На думку Сталлоне, Джон був занадто зніженим і фізично не розвиненим. І ось Траволта п'ять (!) місяців під чуйним керівництвом Сильвестра гойдався в тренажерному залі. Сам Траволта, розповідаючи про той період, говорив, що реально "ледве залишився живим", а той час називав "пеклом".

Фільм вийшов дико нудним: під чудову дискомузику Bee Gees Траволта ходить із дерев'яним виразом обличчя (приблизно такий, як зазвичай у Сталлоне) по різних антрепренерських компаніях, а вони його посилають. На десятому витку хтось погоджується, і ось — чудовий фінальний денс-виступ на Бродвеї.

"Залишатись живим" зібрав якусь касу, але отримав три номiнаціі на "Золотую малину". Чому? Подивіться в ролику на кадри з танцювальної репетиції героя Траволти: Сталлоне з нього зробив… Рембо на дискотеці — те саме довге волосся, пов'язка на лобі, голий м'язистий торс. Тільки от невдача: Рембо в денс-клубі нікого не мочить, а скаче, як оскаженілий, по квадратиках, що світяться, під верески братів Гібб. Ефект приблизно як у ведмедя на льоду: трохи не по собі, але головне — задерти нікого. У цій історії вражає міфологічна сила образу Рембо — вона настільки всепроникна, що Слай його зі своєї голови підсвідомо проєктував на Траволту, сам того не помічаючи.

Хоча, може, й не дарма Слай тренував Траволту, адже за кілька років той зніметься в ролі гангстера в "Кримінальному чтиві", і там його фізична форма буде бездоганною. Однак і в кілера без дискотеки, як ви знаєте, не обійшлося. Джон Траволта і в бандитській ролі приречений танцювати бугі-вугі, але, на щастя, його хореографом цього разу був не Слай.

Важливо

Топ 7 фільмів лютого: "Дюна-2", "Мадам Павутина", "Інший Франко" та "Смак пристрасті"