"Я, "Побєда" і Берлін": чому прем'єрний фільм про Кузьму Скрябіна дає потужний заряд позитиву

Я побоювався розчаруватися. Фокус чимало писав про майбутню прем'єру, але вона постійно переносилася. Коли дата, нарешті, була затверджена — 17 березня 2022 року, то за три тижні до неї почалася повномасштабна війна. І ось уже нова, дещо "перегріта" дата прем'єри: 14 березня 2024 року. Проте все вийшло: ділимося враженнями з передпрем'єрного показу роуд-муві.

Багато журналістів знали Кузьму, я в тому числі. Вважається, що оптимістичні тільки дурні, але в особі Кузьми — цей факт спростовувався. Він був розумною людиною, яка викликала прихильність до себе і при цьому — оптимістом. "Я не можу йти у відпустку, — говорив він мені в серпні 2014 року, — війна. Я волонтерю — допомагаю нашим пацанам на фронті. А що стосується підвищення цін на бензин, то я ганяю в місті на своєму смартику". У цьому був весь Кузьма — у найскладніші часи він не втрачав оптимізму, пропонував якесь рішення і діяв.

Небайдужий Кузьма

Автори екранізації автобіографічної повісті Кузьми втілили його характер повною мірою. Виконавець головної ролі Іван Бліндар — передав ось цю відкритість, небайдужість Скрябіна і його повсякчасну готовність прийти на допомогу. Пам'ятаю випадок із реального життя. В одному з телевізійних шоу, у якому брав участь Кузьма, якийсь молодий хлопець поскаржився, що хотів виграти гроші на ноутбук, який у нього вкрали. Кузьма сказав: "Чувак, я дарую тобі свій ноутбук". Під час програми він перекинув на флешку свою інфо і віддав цьому хлопцеві комп'ютер. І в цьому не було жодної "рисовки".

У фільмі Кузьма абсолютно такий самий. До того ж його довірливість із відкритістю — запорука того, що його регулярно підставляють — той самий найближчий друг Бард (Володимир Гева). Але все одно обставини складуться так, що Кузьма буде у виграші. І тут працює не тільки везіння: він не опускає руки навіть у найпатовіших ситуаціях.

За сюжетом не надто в собі впевнений музикант Кузьма готується до концерту, який буде через три дні. Артист-початківець мандражує і шукає привід, щоб зірвати виступ гурту. Паралельно він вплутується в авантюру з купівлею старої жовтої "Побєди", щоб вразити свою дівчину Барбару (Марія Стопник). На позичені триста доларів він купує це старе корито, але швидко розуміє, що найкраще, що він може з ним зробити — це його одразу ж продати.

Його друг Бард пропонує змотатися на авто в Берлін, куди той возить на продаж манекени, купуючи їх тут за безцінь. Бард каже, що в столиці Німеччини є німецький колекціонер, який може поміняти раритетне радянське авто на "Мерседес". І вони вирушають назустріч пригодам, яких буде чимало.

Веселі розбірки

Багато чого в стрічці придумано — порівняно з повістю — та ж бійка в берлінському клубі Trezor. Взагалі зіткнення з турецькою мафією Берліна — це основний конфлікт у стрічці, і він поданий дуже натурально й екзотично. Будуть дві розкішні бійки. Звісно, першою скрипкою в цих битвах гратиме не Кузьма, але походу справи — призвідник саме він. Тому, що йому — до всього є діло. Чи ображають дівчину в нічному клубі. Чи поведінка турецьких сусідів по двору занадто зухвала.

Плюси картини. Кузьма Івана Бліндара вийшов справжнім: характер музиканта, його звички, реакція, жарти — дуже впізнавані. Як говорила режисерка проєкту Ольга Ряшина, що Івана обрали не стільки через зовнішню схожість (хоча вона є), скільки через внутрішню.

Проходження митниці, типажі турецьких бандитів і наших рекетирів (Коля Кувадла — чудовий), темп, передача атмосфери — все чудово. Червоні колготки (писк моди 1990-х!), які так прагнув привезти з-за кордону своїй коханій головний герой — нагадали сюжет Гоголя, коли коваль Вакула діставав червоні черевички своїй Галі.

Мінуси. Подекуди динаміка починає просідати. Але тут їй на виручку приходить музика: слід зазначити, що у фільмі найкрутіший звук — це кілька десятків каверів на пісні гурту "Скрябін".

Хіти Кузьми у виконанні Дмитра Монатіка, гурту "Без обмежень", Аліни Паш, гурту "Антитіла", Dzidzio — звучать чудово. І в правильних місцях. Музика драйвово діє в кінотеатрі, вона — повноцінний діючий герой фільму. Рекомендую насолодитися картиною саме в кінотеатрі: все ж таки апаратура має значення і в даному випадку — аудіосистема.

У цьому сенсі стрічку можна порівняти з комедією "Dzidzio Контрабас" (2017, перший національний фільм, який зібрав у прокаті понад чотири своїх бюджети): там теж головний герой — поп-рок-зірка, багато кумедних пригод, курйози на українсько-польському кордоні, пов'язані з митницею, та музика, яка чудово звучить з екрану — вона одна зі складових успіху. Усе це є у стрічці "Я, "Побєда" і Берлін" і, сподіваємося, у неї буде така ж щаслива прокатна доля.

І сміх, і сльози

Сам персонаж Кузьми Скрябіна заряджає позитивом. А у фіналі — дехто в залі навіть пускав сльозу — на власному виконанні Кузьми свого хіта. Фільм красиво і плавно підібрався до цього сентиментального моменту. І цей самий ефект стосується титрів картини: ви побачите, наскільки креативно творці підійшли до цього рішення, яке зайвий раз говорить: Кузьма є в кожному з нас. І він зараз, у важкий момент для країни, потрібен як ніколи.

На зустрічі з журналістами продюсери сказали, що фільм уже точно покажуть у США, Канаді, Польщі та Ізраїлі. Думаю, скрізь, де будуть наші люди картину приймуть на ура.