Українську писанку визнали культурним надбанням людства: чому це важливо (відео)

На 19-й сесії Міжурядового комітету ЮНЕСКО з питань нематеріальної культурної спадщини, що проходить у столиці Парагваю, місті Асунсьйон, українську традицію виготовлення писанок було внесено до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства. Про це повідомляє пресслужба Міністерства культури та стратегічних комунікацій України.

Зазначається, що це перший міжнародний елемент від України, який отримав таке визнання спільно з Естонією, під назвою "Писанка: українська традиція та мистецтво прикрашання яєць".

Микола Точицький, міністр культури та стратегічних комунікацій України, у своєму відеозверненні зазначив: "Це наш спільний успіх, який демонструє силу єдності українського народу. Попри агресію та руйнування культурної спадщини, ми доводимо, що наша культура жива, і писанка є символом нашої незламності. Це визнання підтверджує, що навіть у найтемніші часи наша культура залишається важливою частиною світової спадщини".

Як розповіли в міністерстві, робота над номінацією писанки розпочалася ще 2017 року після зустрічі з українською спільнотою носіїв писанкових традицій в Естонії. Номінація містила три основні елементи: два з яких уже є частиною Національного переліку нематеріальної культурної спадщини України — "Українська писанка: традиція та мистецтво" та "Традиція гуцульської писанки", а третій елемент — "Українська писанка, традиція та мистецтво оздоблення Великодніх яєць" — входить до Національного списку культурної спадщини Естонії.

Писанки, прикрашені різноманітними візерунками, є важливою частиною українських свят і мають глибокий символічний зміст. Вони передають особисті побажання, надії та послання, що робить кожну писанку унікальною.

Наразі в Репрезентативному списку нематеріальної культурної спадщини людства вже налічується 611 елементів, що представляють 140 країн. Україна має три елементи в цьому списку: "Петриківський декоративний живопис" (2013), "Традиція Косівської мальованої кераміки" (2019) та "Орьнек — кримськотатарський орнамент" (2021).

Нагадаємо, 25 листопада внаслідок російської атаки постраждав головний корпус Харківського педагогічного університету імені Григорія Сковороди. Вітражі із зображеннями Антона Макаренка та Василя Сухомлинського в педагогічному університеті розлетілися вщент, при цьому зображення українського філософа залишилося неушкодженим.