Хореограф з України в Америці: як створити танцювальну студію з нуля і зберегти українську душу

Дмитро Казько — хореограф родом з України, який після переїзду до США зберіг вірність професії та розвиває танцювальні ініціативи, готуючи фундамент для створення студії, де діти зможуть розкривати себе через рух і музику. До повномасштабної війни він був керівником хореографічного колективу Olimpia Dance Club, де понад десять років навчав дітей, розробляв власну методику, організовував виступи й готував учнів до змагань.

“Я знав, що маю чим поділитися. Але нова країна — це завжди виклик. Мова, інша система, менталітет. Потрібно будувати все з нуля. Це не страшно — але дуже відповідально”, — розповідає Дмитро.

Методика, що працює скрізь, де є діти й музика

У своїй роботі Дмитро поєднує техніку бальних танців із казковим наративом, рольовими іграми та сенсомоторними вправами. Цей підхід він особливо активно застосовує для дошкільнят. Урок перетворюється на маленьку виставу, де кожна вправа має сюжет і сенс. Такий підхід допомагає навіть наймолодшим дітям (від 3 років) засвоювати базові позиції й розвивати відчуття ритму, поставу, увагу та впевненість.

“Я бачу, що дітям у США так само потрібна казка та фантазійний підхід. Їм цікаво, чому ніжки посварились. І коли вони миряться в танці — це завжди маленьке диво”, — ділиться хореограф.

Тож, наразі Дмитро знаходиться на шляху до втілення своєї мрії. Він не полишає тренерської діяльності: проводить індивідуальні заняття, готує відкриті майстер-класи, налагоджує контакт із родинами, які шукають у США простір для розвитку дітей з м’яким, психологічно грамотним підходом.

Від України — до нового старту

Ще до переїзду Дмитро мав ґрунтовну хореографічну освіту та педагогічний досвід. Він створив десятки постановок у стилі формейшен, проводив заняття з дітьми від 3 до 16 років, брав участь у суддівстві змагань. Його учні ставали фіналістами та переможцями престижних українських змагань — зокрема, перемагали у категоріях «Соло, дебют», «Solo Girls до 5», «Juvenile», «Super Baby», «Школа» на таких турнірах, як “Bar Cup”, “Золота пектораль”, “Spring Cup”, “Diamantyki” та “Freedom to People”. Ці досягнення — результат системного підходу, в якому поєднуються педагогіка, музика, уява й повага до дитини.

Багато з них продовжують навчання у старших вікових групах, відвідують майстер-класи з міжнародними викладачами, готуються до чемпіонатів Європи.

Ідентичність як частина методу

Окрім технічної підготовки, важливою частиною викладацької місії Дмитра є збереження української культури. Це створює особливу атмосферу довіри та підтримки, особливо для родин, які були змушені виїхати з України.

“У моїх заняттях багато українського — інтонацій, м’якого темпу, поваги до дитини. Я не відокремлюю професію від культури, в якій виріс.”

Попереду — студія, але вже сьогодні є місія

Власна студія в США — це проєкт, який поступово формується. Але вже зараз підхід Дмитра викликає інтерес у батьків, педагогів та професійної спільноти. І саме це — найкращий показник того, що методика працює не лише в Україні, а й у будь-якому куточку світу, де є діти, музика — і вчитель із душею.

“Мене найбільше надихає, коли дитина після заняття каже: ‘Я ще хочу в казку’. Це значить, що ми створили не просто урок, а досвід, який залишиться з нею надовго.”

Історія Дмитра - це не просто історія про переїзд. Це — про силу залишатися собою, зберігати культуру, вірити у майбутнє, навіть коли доводиться починати з нуля.