Загрузите разум на компьютер: футуролог пояснил, сможем ли мы стать бессмертными

мозок-комп'ютер, думки, розум, датчики
Фото: колаж Фокус

Деякі вчені вірять, що оцифрування нашої свідомості можливе. Просто поки що технології не дозволяють нам цього зробити. Але чи це означає, що ми зможемо жити вічно — не в тілах, а в комп'ютерах?

Завантаження розуму — це гіпотетичний процес відділення свідомості, її перетворення на цифровий формат і перенесення цифрової свідомості на який-небудь носій. Імовірно, процес буде поетапним: копіювання розуму, перенесення розуму, збереження розуму й емуляція всього мозку (WBE). Учений і футуролог Рупендра Брахамбхатт описав у своїй авторській колонці можливі механізми збереження людської свідомості.

Отримання інформації з мозку

Людський мозок налічує 86 млрд нейронів, які функціонують у великій нейронній мережі. У корі головного мозку налічується понад 125 трлн синапсів, що мають величезний обсяг інформації та пам'яті. Деякі вчені вважають, що для копіювання мозку його потрібно препарувати. Проте інші стверджують, що можна обійтись неінвазивним скануванням. Отримана таким чином інформація послужить основою для конектуму — найдокладнішої схеми нейронних зв'язків.

Поки що вчені мають повний конектум мозку черв'яка Caenorhabditis elegans, який має всього 302 нейрони та близько 7 тис. синаптичних зв'язків. У 2014 році розробники з OpenWorm створили на основі цього конектуму ПЗ для робота Lego, який був здатний виконувати ті ж сенсорні та рухові дії, що й біологічний прототип.

"Очевидно, що побудова конектуму людини — набагато складніший процес. Навіть у випадку з хробаком, дослідникам довелося працювати понад 10 років над створенням "схеми" його мозку, — пише автор. — А тепер уявіть, скільки часу та ресурсів знадобиться для ідентифікації близько 86 млрд нейронів, визначення їхнього точного розташування, а також відстеження та каталогізації їх проекцій один на одного. Створення й інтерпретація навіть одного людського конектуму немислимі з використанням існуючих технологій".

Через інтерфейс мозок-комп'ютер (BCI) також можна отримати інформацію. Вже існують нейрочипи, які можуть перетворювати деякі типи мозкової інформації на команди та давати можливість керувати софтом або, наприклад, роботизованою рукою.

"Однак сучасні BCI надто слабкі, щоб дозволити нам перенести свідомість у цифрове середовище. Інтерфейси мозок-комп'ютер, які зможуть вивантажувати розум, вимагатимуть технологій, здатних сканувати людський мозок на рівні квантових частинок", — міркує вчений.

Як зберегти розум для його перенесення на комп'ютер?

Теоретично, у майбутньому, коли технологія конектумів буде розвинена, свідомість людей можна буде витягти та завантажити. У надії на це деякі люди побажали, щоб після смерті їхні тіла (або голови) помістили в кріонічні камери. Однак деякі експерти стверджують, що кріоніка може пошкодити мозок без відновлення.

Нещодавно випускник Массачусетського технологічного інституту Роберт Макінтайр заявив, що його стартап Nectome працює над створенням інструментів для збереження мікроскопічних деталей мозку, необхідних для картування конектуму. Макінтайр разом із кріобіологом Грегом Фахі розробили метод, що поєднує бальзамування з кріонікою. Вчені припускають, що зможуть зберегти весь мозок на нанометровому рівні, включаючи конектум.

Однак проблема в тому, що "бальзамування мозку" має відбуватися, поки людина ще жива. Стартапери сподіваються, що їм допоможуть люди, які хочуть вдатися до евтаназії.

Чи можливе оцифрування людського мозку?

Після того як конектум буде готовий, наступний крок — оцифровка. За даними Scientific American, обсяг пам'яті людського мозку може становити близько 2,5 петабайт (2500 ТБ — ред.). Також достеменно відомо, що ми використовуємо 100% можливостей мозку, а не 10%, як прийнято вважати. А це означає, що наш мозок – величезне сховище даних. Крім носія, нам знадобиться комп'ютерна архітектура для реконструкції свідомості як коду та великі обчислювальні потужності.

"Якби існував комп'ютер, відповідний до обчислювальних потужностей нашого мозку, він споживав би 1 гігават енергії, а не 20 Вт", — ділиться Том Бартол нейробіолог із Інституту Солка.

Крім того, людський мозок використовує приблизно в 300 разів більше параметрів (нейрони в поєднанні з синапсами) порівняно з GPT3, — найбільшою з будь-коли створених штучних нейронних мереж. Нам довелося б дуже постаратися, щоб розвинути її до можливостей нашого мозку.

Де житиме симулякр головного мозку?

Коли всі вимоги виконані та штучний мозок готовий, "розум" тепер можна завантажити в симуляцію, таку як віртуальний світ, або мережу штучних мізків, пов'язаних один із одним (так званий колективний розум). Також свідомість може бути завантажена на робота-гуманоїда — розвиненішого, ніж усі, що нині існують.

Симулякру свідомості необхідно буде існувати в певному місці та мати можливість взаємодіяти з речами й іншими симулякрами, з людьми. Для цього буде потрібно віртуальна реальність, яка стане для симулякра реальним світом його існування. Цю роль міг би виконати метавсесвіт.

Критика ідеї завантаження розуму

Нейробіолог Майкл Гендрікс із Університету Макгілла назвав завантаження розуму "хибною надією" у своєму звіті за 2015 рік, опублікованому в MIT Technology Review. За словами Гендрікса, вчені досі не знають, які технології можуть дозволити їм відтворити людський розум. Він також засумнівався в успіху існуючих або передбачуваних методів збереження мозку, а також методів отримання інформації з нього. Ба більше, як експерт із нервової активності хробака Caenorhabditis elegans, він каже, що наявність конектуму сама по собі не є достатньою умовою для моделювання всієї нервової системи.

"Навіть якщо нам вдасться створити симулякр свідомості, здається сумнівним, чи це ви будете? Або якесь наслідування вашої особистості? — пише колумніст. — Звичайно, завантаження розуму може назавжди змінити людські життя, але саме тому поява цієї фантастичної технології в реальному світі може викликати безліч конфліктів, пов'язаних з її етичним і соціальним впливом на людство".