Винайдено "чудесний" надпровідник: вміє левітувати і працювати за кімнатної температури

Надпровідник LK-99
Фото: vice.com | Надпровідник LK-99 левітує на магніті: скріншот

Надпровідник LK-99 може сприяти створенню транспортної мережі для поїздів на магнітній підвісці та вдосконалити квантові комп'ютери, але може стати великим розчаруванням.

Related video

Вчені стверджують, що досягли "святого Грааля" в галузі енергетичних досліджень, заявивши, що вони створили надпровідник, який функціонує за кімнатної температури й атмосферного тиску. Про нього говорять, як про "епохальний крок, що відкриває нову еру для людства", пише vice.com.

Про "чудесний" надпровідник ідеться в дослідженні, яке не було рецензовано, проте стало вірусним у соціальних мережах і навіть зацікавило венчурних капіталістів. Його розмістили на сервері препринтів arXiv під заголовком "Перший надпровідник за кімнатної температури й атмосферного тиску" (The First Room-Temperature Ambient-Pressure Superconductor). Однак учені поставилися до всього викладеного в науковій статті зі скепсисом, йдеться в матеріалі vice.com.

Надпровідник — це матеріал, електричний опір якого при зниженні температури до деякої величини Tc стає рівним нулю, на відміну від будь-яких інших існуючих матеріалів. Наприклад, заміна мідної проводки надпровідником зробить використання електроенергії більш ефективним. Надпровідники можуть живити квантові комп'ютери, зробити апарати МРТ дешевшими у виробництві, позитивно вплинути на розвиток транспортних засобів на кшталт поїздів на магнітній підвісці. Проблема в тому, що для роботи надпровідників потрібні надзвичайно низькі температури або високий тиск, що обмежує їхнє широке застосування. Саме тому вчені намагаються знайти такий надпровідник, який міг би працювати за кімнатної температури та атмосферного тиску. І ось автори вищезгаданого дослідження стверджують, що такий надпровідник виявлено в речовині під назвою LK-99.

У статті, написаній корейськими вченими Сукбе Лі та Джі-Хуном Кімом з Дослідницького центру квантової енергії, і Ен-Ваном Квоном з Вищої школи конвергентної науки і технологій KU-KIST, повідомляється про створення LK-99 шляхом змішування ланкариту і фосфіду міді за допомогою ступки та товкача, а також подальше створення злитка. Автори зазначають, що LK-99 проявляє всі ознаки надпровідника, що працює за кімнатної температури, включно з так званим ефектом Мейснера, коли надпровідник левітує, перебуваючи біля магніту.

"Уперше у світі нам вдалося синтезувати надпровідник кімнатної температури... що працює за атмосферного тиску з модифікованою структурою свинцю-апатиту (LK-99)", — йдеться в документі.

Дослідники, з якими зв'язалися журналісти, не розділили радості першовідкривачів, висловивши глибокий скептицизм.

"Це засмучує! Побачивши заголовок статті, я думав, що в ній ідеться про щось серйозне, але це виявилося не так", — сказав Пабло Д. Ескінаці, голова відділу, що досліджує квантовий магнетизм і надпровідність у Лейпцизькому університеті.

"Я думаю, що цей матеріал привертає більше уваги, ніж слід. Тут необхідна незалежна перевірка", — прокоментував Джеймс Хемлін, доцент факультету фізики Університету Флориди, який займається надпровідністю за високих температур.

Попри таку думку, висловлену вченими, робота корейських дослідників стала настільки популярною, що деякі люди намагаються відтворити "відкриття", використовуючи доступні матеріали. Один з ентузіастів, Ендрю Маккаліп, інженер стартапу Varda Space Industries, написав в твіттері про те, що спробує створити LK-99 і відтворити ефект Мейснера. При цьому корейських учених він назвав "наступними Ейнштейном або Бором".

Попри величезний суспільний інтерес, викликаний надпровідником LK-99, у вчених є вагомі підстави для крайнього скептицизму, пишуть автори. У 2020 році в престижному журналі Nature було опубліковано статтю, в якій повідомлялося про відкриття надпровідника, що працює за 15 градусів Цельсія, але за дуже високого тиску. Минулого року цю статтю було відкликано після того, як інші вчені не змогли досягти таких самих результатів. Цього тижня Nature повідомив, що фізика, співавтора тієї самої статті, — Ранга Діаса із Рочестерського університету, — буде відсторонено від роботи через "очевидну фабрикацію даних".

Чи є LK-99 дивом, чи виявиться черговим науковим розчаруванням? Єдиний раціональний підхід — почекати і подивитися, чи зможуть інші дослідники відтворити і перевірити це в межах рецензованих дослідів, написали журналісти.

Раніше ми повідомляли про те, наскільки важливу роль у сучасному житті відіграють акумулятори, і як вони розвиватимуться з плином часу.