"Потери шокируют": военный рассказал, как ВСУ сбивают свои же дроны на миллионы долларов

Українські війська збивають багато дружніх безпілотників через недосконалі механізми контролю та координації між підрозділами. Подробиці та причини в соціальній мережі Facebook розповів молодший сержант Збройних сил України та військовий блогер Олександр Карпюк.

Які втрати дронів

За його словами, крім великої кількості БПЛА українській армії потрібно ще поліпшити взаємодію між ланками, щоб дрони не збивали під час вильотів. З початку повномасштабної війни українці через дружній вогонь втратили безпілотників на десятки мільйонів доларів, проваливши при цьому тисячі важливих завдань в умовах бойових дій. Ситуацію може виправити автоматична система координації, розробка якої обійдеться відносно дешево.

"Але в нас інший шлях — ми засипаємо армію дронами, не контролюємо ефективність роботи підрозділів і координацію, а взаємодія на другий рік повномасштабної війни досі працює через чати. Реальні цифри втрат БПЛА від дружніх засобів вас би шокували", — заявив Олександр Карпюк.

ППО не розрізняє своїх і чужих

Як пояснив військовий, часто українські дрони збивають свої ж сили ППО. Річ у тім, що дружні БПЛА-літаки в спеціальній програмі "Віраж-планшет" відображаються так само, як і ворожі. Розрахунки ППО не стріляють по них лише в тому разі, якщо в секторі добре налагоджено зв'язок через чати в месенджерах, і їх попередили про виліт.

Якщо "пвошник" бригади не стежить за процесом, то за БПЛА може полювати все українське ППО. У пілотів же немає доступу до цієї інформації, тому вони не знають про "полювання" і ніяк не можуть його зупинити, змінивши статус свого дрона.

"По моїх літаках стріляли свої засоби ППО вже кілька разів. І так, частина поданих у звітах "збитих ZALA і Орланів" — це не зовсім ZALA і "Орлани"", — поділився військовий.

РЕБ "підставляє" пілотів дронів

Ще одна проблема — у Силах оборони України досі немає ефективної системи контролю дружніх засобів РЕБ. У підсумку пілоти не знають, де які "глушилки" запускаються і на яких частотах пригнічують безпілотники в конкретно взятому районі. При цьому самі оператори зобов'язані подавати інформацію про свої вильоти, включно з маршрутом, точним часом, висотою, робочими частотами літального апарата.

"Ймовірно має бути навпаки, бо за елементарною логікою БПЛА не може зашкодити нашому РЕБу, а от наш РЕБ — навпаки. Крім того "Ноти" як працювали без узгодження з бригадою, що відповідає за сектор, і борти якої тут літають, — так і продовжують працювати", — додав автор посту.

Проконтролювати роботу систем РЕБ складно, оскільки досі немає відповідного програмного забезпечення. Якщо оператор комплексу помилився і завадив вильоту БПЛА, то може збрехати в чаті: "я не працюю" і терміново відключити систему придушення. Водночас пілот не розуміє, чому немає стабільного зв'язку з дроном, адже йому кажуть, що РЕБ не активний.

Якщо "ребовці" чесно зізнаються і попередять, що відключать машину на кілька хвилин, то пілот вживе правильних заходів, наприклад, підніме дрон вище і потримає його на одному місці, поки сигнал не повернеться. Але зазвичай оператори БПЛА підозрюють технічні неполадки і поспішають аварійно посадити свої апарати, часто розбиваючи їх у процесі.

"Зараз робота пілота БПЛА — це як похід мінним полем, де дружні сили постійно обминають твої стежки та ще й не зізнаються в цьому. Програмного рішення, яке пов'язало б ці три сили, що розділяють одне небо, немає в розробці донині. Робиться щось для автоматизації координації бортів у повітрі, щось робиться для координації РЕБу, є програми координації ППО, але єдиного інструменту так і не замовлено, бо ті, хто відповідає за цей напрямок, не розуміють, як побудувати техзавдання", — висловився Олександр Карпюк.

У серпні з'явилася інформація, що ЗСУ навчилися протистояти РЕБ Росії, а тому втрачають менше дронів. За даними британського аналітичного центру RUSI, українці застосовують для цього "розумні" технології та змінюють "прошивку" БПЛА.