60 запусків за ніч: коли БПЛА Cobra дозволять зеркально відповідати на удари РФ

Напередодні багато українських ЗМІ написали про запуск серійного виробництва вітчизняних безпілотників Cobra з дальністю 300 км, що поки не відповідає дійсності. Фокус звернувся до розробника цих машин Валерія Бризгалова та довідався, якою є ситуація насправді та коли БПЛА Cobra почнуть масово виробляти для армії.

Розкажіть, будь ласка, як просувається розробка Cobra?

Згідно нашого плану, ми дійсно рухаємося до серійного виробництва, що передбачає сталі процеси виготовлення однакових деталей. Для цього потрібно використовувати спеціальне обладнання, бо звичайними методами, такими як фрезерування, виточування, дуже непродуктивно робити багато однакових речей. На сьогодні ми протестували всі ці процеси, встановили їх хронометри, повністю завершили розробку виробництва у цифровому вигляді, а зараз рухаємося до втілення у залізі.

Дуже великі обмеження накладає безпека виробництва, розосередженість по великій території, по місцях, де навіть зв'язку немає. В якомусь місці робляться двигуни, в якомусь — системи керування, десь вони збираються у блоки, десь — встановлюються на літаки. Коли від одного цеху до іншого 100 або навіть більше кілометрів — це трохи гальмує процес, але ми все одно просуваємося.

Чи правильно я зрозумів з ваших слів, що серійне виробництво БПЛА Cobra досі не почалося?

Якщо рахувати серійне виробництво, як процеси — то воно наче розпочалося, але не в кількості, а у якості. Ми вже відпрацювали серійні процеси. Для саме кількісного виробництва, коли ми зможемо робити багато-багато літаків, ми зараз потроху набираємо людей і навчаємо їх.

За вашими прогнозами, коли і у яких масштабах розпочнеться масове виробництво?

Зараз ми вже точно знаємо, що літак може вироблятися за три години силами приблизно десяти людей. Прогнозовані варіанти, згідно яких три людини можуть збирати літак за три години, не справдилися, але десять можуть зібрати його з нуля: від розкрою елементів, виготовлення двигуна до повністю зібраного дрона потрібно десять людей і три години.

Якщо все буде добре, то вже у січні-лютому ми зможемо виробляти сто літаків на місяць. Далі можна масштабувати кількість самих виробництв, передавати комплектуючі по ліцензії або просто бажаючим, які будуть збирати їх у себе десь в іншому місці. Тобто одне приховане підприємство з десяти збиральників може збирати сто літаків на місяць, тобто три-три з половиною щодня.

Для цього нам треба зібрати ще трохи людей, тому що виробництво ми сховали, і воно знаходиться в таких місцях, де зазвичай дуже складно з пошуком інженерів. Але все одно є люди із золотими руками, яких треба трошки навчити, налагодити комунікацію між розподіленими командами, і тоді все поїде.

Проєкт в цілому досить унікальний через те, що ми від початку працювали над здешевленням самого виробу і над локалізацією. Найскладніше, що може бути у розробці — це робити прототип з прототипів. Якщо прототип двигуна встановлюєш ще й на прототип літака, то отримуєш проблеми, які можуть виникнути — у квадраті. Зазвичай я нікому не раджу таке робити, краще беріть готове та складайте.

Мені дуже багато людей пишуть: навіщо показувати виробництво? Зараз я набагато менше показую процесів, новинарі щось намагаються вихопити із моїх соцмереж, і далі, не узгоджуючи, повідомляють, мовляв, вже все супер. Насправді дуже-дуже складно з людьми, логістикою, розподіленням по території, безпекою. Але публічність, яка ще залишилася, потрібна саме для того, щоб інші люди брали приклад і робили дрони у себе, тому що Україні потрібні десятки тисяч різних безпілотників.

Скільки вже прототипів літаків вдалося виготовити?

Тільки тих, що ми збили на випробуваннях — близько 20, і ще 20 тих, що передані у дослідну експлуатацію підрядникам та субпідрядникам, які доєдналися до команди з розробки серійних процесів. Вони вивчають літаки і що можуть локалізувати, спростити, прискорити.

На сьогодні виробляємо приблизно літак на добу силами нашої випробувальної лабораторії. Думаю, практично до 50 літаків використали для відпрацювання, льотних випробувань, перевірки тактико-технічних характеристик.

Далі, вже за два-три тижні, почнемо передавати літаки потрібним підрозділам на відпрацювання саме потрібним підрозділам на ті напрямки, куди їм потрібно. Бо зараз узгоджуємо з військовими і проводимо льотні випробування там, де нам зручно. Нам зазвичай потрібно летіти трохи не у ті місця, куди їм треба, бо нам важливо отримати підтверджені результати, параметри польоту, зняти телеметрію, а на лінії зіткнення зв'язку часто немає взагалі.

Тому сьогодні більше працюємо у тих місцях, де або є зв'язок, або є можливість не глушити літаки хоча б з нашого боку. Тому що на передньому краю фронту дрони глушать і наші, і росіяни. Таке подвійне придушення не залишає жодних шансів отримати зворотній зв'язок від літака, як він летить, куди, з якою швидкістю і якими параметрами.

За тиждень ми почнемо передавати літаки, які не оснащені засобами зв'язку. Вони летять автономно і нічого не "слухають", а тому немає, що глушити. Але це дрони, які заважають ворогу. Є кілька варіантів: літаки-мішені, літаки-приманки, літаки-виявлення засобів ППО, що було видно, звідки вони стріляють, і далі уражати цілі іншими засобами. Поступово будемо розробляти й інші напрямки, для яких вони можуть бути придатним. Мабуть, це усі варіанти застосування, окрім розвідки, бо розвідник з "Кобри" поганий — вона літає дуже швидко і гучно. У партнерстві з іншими командами, які працюють, наприклад, з балістичними калькуляторами, вона, як конструктор, з додаванням різних блоків, може ставати геть іншим засобом.

У останньому пості ви повідомили, що "зросла потужність" дронів. Що саме змінилося у конструкції "Кобри"?

Ми розробили нову версію двигуна з урахуванням усіх попередніх випробувань. Фактично, вдвічі збільшили потужність, залишивши майже той самий розмір. Вага зросла на півкілограма, буквально на 30% збільшився об'єм, але тяги отримали значно більше. Якщо у першій версії двигуна тяга була приблизно 15-17 кілограмів, то зараз вже близько 24-28 кілограмів.

Зазвичай у літаках співвідношення тяги двигуна до його злітної ваги складає 1:3. Тобто двигун з тягою 25 кілограмів забезпечує 75 кілограмів злітної ваги. Щоб підіймати таку вагу, потрібна велика швидкість. Якщо ми, як літак, злітаємо зі злітно-посадкової смуги, розганяючись до 150 км/год, то для такого потрібен дуже досвічений пілот, тому що втримати літак на смузі — дуже непросте завдання, особливо якщо є боковий вітер, або якість покриття погане.

Зараз важко знайти пілота, який вміє це робити, їх одиниці, і це обмежує сферу застосування. Тому зараз працюємо над системою автоматичного зльоту з катапульти. Вже розробили прототип катапульти, перевірили перший зразок, виявили недоліки, виміряли потужність, швидкість злету. Побачили, що треба значно потужнішу катапульту, бо зараз прототип виводить максимум 40 кілограмів.

Катапульта теж є доволі складною інженерною конструкцією — це пневматика, високий тиск, надійність з'єднань, а найголовніше — безпека, тому що вона має стовідсотково запускати літак і не руйнувати його. Так як дрон може бути обладнаний вибухівкою або іншими засобами ураження, катапульта має бути безпечною для персоналу. Тобто потрібно забезпечити віддалений пуск із закритого укриття. Оператор повинен встановити, налагодити літак, відійти у безпечне місце і віддалено його запустити.

Як потужність двигуна покращить характеристики "Кобри"? Чи збільшить дальність польоту і вагу бойової частини?

Це все дозволяє збільшити: і швидкість, і дальність, і вагу, тому що літак дуже швидкий. Чим більше ваги на площу крила, тим швидше треба летіти, щоб можна було її нести. У "Кобрі" за рахунок дуже міцної металевої конструкції ми досягаємо навантаження майже як у звичайних літаків, і швидкість може сягати 400-500 км/год.

Якщо двигун дозволяє отримати таку швидкість, то варто це зробити. Навіть якщо така швидкість не потрібна, йому буде значно легше працювати на середніх обертах, і буде більшим ресурс. Ми не розраховуємо на тривалу експлуатацію "Кобри", але ці двигуни можуть використовуватися в інших літаках, яким потрібно злітати і повертатися не один раз.

Чого ви зараз потребуєте для виготовлення дронів?

Якщо брати готові компоненти, то нічого складного у цьому немає — просто великий конструктор LEGO. Якщо збереться команда хлопців з нормальним інженером і золотими руками, то практично у кожному гаражі можна збирати дрони. До мене дуже багато людей звертаються за порадами, з чого починати. І я не раджу робити одночасно багато речей своїми силами. Ті ж самі FPV-дрони можна робити, просто закуповуючи готові компоненти, складати їх та передавати військовим, хлопці вже самі налаштують. Є велика кількість досвідчених пілотів, які все одно будуть під себе все налаштовувати. Ваше завдання — зібрати, перевірити і передати.

Ми ж, маючи досвід розробки і команду інженерів, пішли іншим шляхом, розуміючи, що у будь-який момент комплектуючі закінчаться або заборонять поставки з Китаю. Ми працюємо над локалізацією, у нас свої двигуни, свої літаки, своя електроніка, засоби зв'язку і кілька сторонніх елементів, які також виробляються в Україні. Єдині елементи, які досі не виробляють Україна та її партнери — сервоприводи, але вже є домовленість з кількома організаціями, які спробують їх локалізувати. Це складний точний механізм, але силами двох-трьох підприємств це можна зробити.

Багато хто кажуть: беріть все готове і робіть швидше. Ми подивилися катапульти європейського виробництва — це 72 000 доларів за одиницю, а для комплексних пусків їх потрібно хоча б дві, три, п'ять. Для того, щоб ми могли відповідати Росії на тому ж рівні: 50-60 запусків за ніч, однією катапультою не обійдешся. За такі гроші ми їх не будемо купувати, бо маємо досвід, обладнання, матеріалів, щоб робити самостійно.

Звичайно, це також потребує коштів, але менших. Ми вже зв'язалися з підрядниками, які виготовляють компоненти пневматичних систем, і знаємо, що можна спокійно вкластися у 120 тисяч гривень за одиницю. Ми більше не збираємо гроші на виробництво, бо все вже освоєно і підготовано, але потрібна підтримка для створення потужної катапульти на колісному ходу.

Ще потрібні люди, але ми не можемо написати оголошення: "потребуємо людей на збирання дронів", тому що це небезпечно. Навіть для фізичної зустрічі з кандидатами ми зазвичай просимо показати свої сторінки в Facebook, щоб подивитися історію, що за людина. Тому вся комунікація іде через соцмережі, а потім через приватні повідомлення виходимо на з'язок.

Які фахівці наразі потрібні проєкту?

Наразі більше потрібні слюсарі-збиральники, інженери, розробники механічних, пневматичних, гідравлічних систем, фахівці з проєктування, 3D-моделювання, 3D-фрезерування, матеріалознавства. Так як ми йдемо до серійних процесів по двигуну, то потрібні спеціалісти для лиття алюмінію, пластику. Доведеться щось нове вивчати і освоювати, але люди з базовими інженерними знаннями не матимуть проблем з новими інструментами, програмами або технологіями. Зазвичай працюємо офлайн в Дніпропетровській області, тому шукаємо людей звідси, але є поодинокі випадки, коли люди віддалено допомагають — це розробка друкованих плат, програмного забезпечення.

Важливо

Правда про мільйон дронів: у чому головна проблема використання бойових безпілотників