Китай заявив про прорив у розробці власних кремнієвих фотонних чипів: що це дасть

Лабораторія JFS з міста Ухань, що фінансується урядом Китаю, заявила про важливе досягнення в розвитку кремнієвої фотоніки, що може допомогти країні подолати технічні обмеження в проєктуванні мікросхем і звести нанівець ефект від санкцій з боку США. Про це пише видання South China Morning Post, посилаючись на офіційний блог установи.

За словами китайських учених, вони змогли запалити лазерне джерело світла, інтегроване з кремнієвим чипом. Це перший випадок, коли цього домоглися в Китаї. Китайське державне ЗМІ People's Daily зазначило, що країна заповнила одну з небагатьох прогалин у своїх оптоелектронних технологіях.

У JFS зазначили, що розвиток електронних чипів наближається до своєї фізичної межі. Кремнієва фотоніка може вийти за ці межі, оскільки використовує для передачі даних оптичні сигнали замість електричних. Китайці не розкривають тип підключення кремнієвого фотонного чипа до процесорів і характеристики виробу, як-от швидкість передавання даних і потужність.

Американське видання Tom's Hardware додало, що перевагами кремнієвої фотоніки також є хороша пропускна здатність, низька затримка сигналів і висока енергоефективність. Але для Китаю куди важливішою є можливість масштабування з огляду на ситуацію із санкціями та неможливість виробляти високопродуктивні процесори для штучного інтелекту і високопродуктивних обчислень, такі як Nvidia H100 або AMD Instinct MI300.

Можливість масштабування обчислювальної потужності без збільшення енергоспоживання, спричиненого мідними з'єднаннями, є ключовою для центрів обробки даних ШІ та високопродуктивних комп'ютерів, що розвиваються, особливо в китайських регіонах. Кремнієва фотоніка відкриває шлях для масштабованих конструкцій чипів, які можуть задовольнити зростаючі обчислювальні потреби, зберігаючи при цьому ефективність.

Найбільші гравці у світовій напівпровідниковій промисловості вклали ресурси в розвиток кремнієвої фотоніки, яка, як вважають, є майбутнім для створення більш досконалих чипів для оброблення даних і зображень, а також штучного інтелекту. Проте підприємства зіткнулися з труднощами під час переведення наукових досягнень у комерційні продукти.

Раніше писали, що на тлі санкцій США Китай відстав у виробництві чипів від усього світу на 10 років, згідно із заявою голови Тайванської національної ради з науки Чен-Вень Ву. Наразі Тайвань випереджає Китай на два покоління напівпровідникових технологій, проте незабаром планує освоїти технічний процес 2 нанометри і різко вирватися вперед.