Що робитимуть люди у 2050 році: "духовний батько" ШІ передбачив майбутнє (відео)

Ще коли штучний інтелект (ШІ) вивчали в дослідницьких лабораторіях, Рей Курцвейл був розчарований тим, наскільки вузько його сприймали. Сьогодні його прогнози справдилися, але є ще багато "темних сторін", які нам належить пізнати, пише techradar.com.

В інтерв'ю Computerworld 1991 року Курцвейл стверджував, що суспільні очікування викривлені не невдачами, а знайомством із технологіями: "Коли люди говорять про ШІ, вони зазвичай мають на увазі тільки експертні системи, але це лише невелика його частина. До кінця цього десятиліття більшість програмного забезпечення буде інтелектуальним, але його не обов'язково називатимуть ШІ".

ШІ тоді і зараз

Більш ніж 30 років потому розпізнавання зображень, перетворення мови на текст, рекомендаційні системи та автоматизоване ухвалення рішень використовуються всюди, і ці технології рідко вважають ШІ. Це позначення просто перейшло до таких проєктів, як ChatGPT і Google Gemini.

На момент інтерв'ю Computerworld Курцвейл уже був глибоко залучений у комерційний бік ШІ, заснувавши кілька компаній, що спеціалізуються на розпізнаванні образів, синтезі музики і розпізнаванні мови. Коли його запитали, чи здивувало його те, як розвивалися обчислювальні системи, він сказав: "Я не особливо здивований. Я завжди вважав, що цифрова інформація може охоплювати безліч типів явищ — від звуку, мови і музики до зображень і тривимірних об'єктів. Майже все можна оцифрувати. Навіть наш генетичний код можна оцифрувати".

Коли його прямо запитали, як він визначає ШІ, Курцвейл уникнув науково-фантастичних штампів того часу, пояснивши:"ШІ — це мистецтво створення машин, що виконують функції, які ми асоціюємо з людським інтелектом. Інтелект — це здатність ефективно використовувати обмежені ресурси, використовуючи абстрактне мислення, здатність розпізнавати закономірності та здатність розв'язувати проблеми за обмежений період часу".

Сучасні системи машинного навчання побудовані майже повністю на цьому припущенні. Вони не міркують так, як це люблять уявляти люди, але вони чудово розпізнають закономірності у величезних масивах даних — саме ту когнітивну функцію, яку Курцвейл 35 років тому визначив як домінуючу.

Штучний інтелект і свідомість

В інтерв'ю його запитали, на якому етапі розвитку перебуває ШІ. Його відповідь була показовою:"Ми створюємо системи, які можуть імітувати людський інтелект у вузькій галузі. Вони діагностують обмежене коло захворювань, грають у шахи, ухвалюють фінансові рішення, направляють ракету до будівлі".

Обмеження, пояснив він, полягає в контексті: "Ці системи знову стають ідіотами, коли виходять за межі своєї галузі знань. У міру розвитку ШІ ми намагаємося розширити галузі знань машини, комбінуючи різні системи ШІ, як-от розпізнавання мови, розуміння природної мови і здатність ухвалювати рішення в певній експертній галузі".

Журналісти Computerworld запитали Рея, яким він бачить майбутнє, і він відповів: "Питання в тому, що насправді станеться, коли комп'ютери зможуть конкурувати з людським інтелектом або перевершити його? Щойно комп'ютер зможе імітувати основні людські функції, він зможе об'єднати це з величезною перевагою, яку він уже демонструє у своїй здатності запам'ятовувати мільярди або трильйони фактів із граничною точністю, отримувати доступ до цієї інформації з неймовірно високою швидкістю та виконувати функції знову і знову дуже швидко".

Потім він зазначив: "Якщо він може читати книжку, ніщо не завадить йому прочитати кожну книжку, будь-коли опубліковану, всі журнали і технічні видання, і оволодіти всіма людськими знаннями. Щойно він досягне рівності з людським інтелектом у деяких галузях, він неминуче буде значно перевершувати людський інтелект в інших галузях".

Курцвейл завершив цю думку коментарем, який особливо актуальний сьогодні: "Наслідки цього важко зрозуміти. Велика частина нашої гордості пов'язана з нашою впевненістю у своїй перевазі в інтелектуальній сфері".

Одне з найбільш філософськи складних запитань в інтерв'ю прозвучало, коли його запитали, чи може машина колись мати свідомість: "Ключове питання — це питання свідомості і того, що означає бути живою, свідомою істотою, і чи є свідомою машина, яка, здається, імітує людиноподібні функції", — сказав він. -"Можливо, найкращий спосіб зрозуміти парадокси, з якими ми стикаємося в цьому питанні, — це розглянути наступний сценарій: в кінцевому підсумку ми зможемо сканувати людину, і комп'ютер запам'ятає точну структуру всіх наших нейронів та інших клітин. Потім можна уявити собі створення нового комп'ютера, який буде під'єднаний точно так само, як і людина, яку щойно відсканували".

Курцвейл не намагався розв'язати проблему свідомості як інженерне завдання. Він переформулював її як питання ідентичності. Якщо система має такий самий вигляд, розмовляє і пам'ятає точно так само, як людина, то питання свідомості перестає бути технічним і стає філософським: "Якби ви зіткнулися з цим комп'ютером, він би здався вам дуже схожим на ту саму людину. Тоді виникає питання: це та ж сама людина? Чи має цей комп'ютер свідомість? Можна сказати, що так, тому що ви б відчули його свідомість, якби взяли в нього інтерв'ю. Суть у тому: не існує наукового експерименту, який дав би змогу визначити, чи володіє свідомістю будь-яка інша істота — тварина, машина або людина".

Сьогодні, коли ШІ-системи створюють мову, що описує емоції, ідентичність і самосвідомість, формулювання Курцвейла видається менш гіпотетичним і більш незручним. Він, звісно, не стверджував, що машини володітимуть свідомістю, а лише те, що у людей немає надійного способу заперечувати це, коли така поведінка стає переконливою. Ця невизначеність проявилася в реальному житті 2022 року, коли інженер Google Блейк Лемойн переконався в розумності системи LaMDA, поділився своїми заявами з The Washington Post і був негайно відсторонений від роботи.

Штучний інтелект і робочі місця

В інтерв'ю 1991 року також зачіпалася суспільна тривога з приводу автоматизації та роботи, що є сьогодні однією з головних тем.

Курцвейл сказав: "Це матиме дуже глибокий вплив на суспільство і роль, яку відіграють люди. Незважаючи на те, що комп'ютери, автоматизація і машини все частіше здатні виконувати функції, які можуть виконувати люди, зайнятість людей значно зросла. 100 років тому в нас було 12 мільйонів робочих місць, у яких було зайнято 30% населення, а зараз їх понад 120 мільйонів, у яких зайнято 50% населення. Ба більше, складність цих робочих місць зросла, і заробітна плата в 6 разів вища в постійних доларах. Однак залишається питання: що робитимуть люди у 2050 році, враховуючи величезний інтелектуальний потенціал, який, імовірно, матимуть комп'ютери?"

Курцвейл не намагався відповісти на своє власне запитання, а навмисно залишив його відкритим.

Сьогодні, у віці за сімдесят, Рей працює в Google і часто його називають "духовним батьком ШІ". Багато ідей, що лежать в основі сучасного машинного навчання, перегукуються з аргументами, які він висловлював ще 1991 року. Тридцять п'ять років потому ми набагато ближче до описаного ним майбутнього — але анітрохи не ближче до відповіді на запитання, яке він залишив без відповіді.