Що вийшло у Зеленського, а що ні: детінізація, дороги і мости, співпраця з МВФ

Будучи кандидатом у президенти, Володимир Зеленський щедро роздавав обіцянки. Однак необхідність боротьби з коронавірусом і спровокованим пандемією падінням економіки змусила президента переглянути амбіції та зосередитися на антикризових заходах, які виявилися аж ніяк не безуспішні.

"Головне досягнення в економічній політиці України — підтримка розумної макроекономічної стабільності. Міжнародні валютні резерви зросли, а інфляція у 2020 році була нижчою, ніж будь-коли. Облікову ставку НБУ знизили разом з інфляцією, а дефіцит бюджету зберегли помірним", — говорить Андерс Аслунд, старший науковий співробітник Atlantic Council.

Однак в перерахованому експертом немає безпосередньої заслуги самого Зеленського. Стабільність фінансової системи вдалося зберегти завдяки грамотним діям НБУ. Обслуговування держборгу і уникнення дефолту — заслуга Мінфіну. А скорочення торгового дефіциту (переважання імпорту над експортом), що сприяло стабільності гривні, відбулося через сильне просідання імпорту в умовах пандемії взагалі без участі влади.

Відкриття ринку сільгоспземлі. Землі — волю

Передвиборча програма Зеленського передбачала відкриття ринку сільгоспземлі. І всупереч політичному опору, "зеленим" у березні 2020-го вдалося провести через парламент закон №552-IX, який з 1 липня 2021 року відкриває можливість продавати і купувати ділянки сільгосппризначення.

"Ухвалення Закону про обіг земель сільгосппризначення стало історичною подією для України. Нарешті конституційні права землевласників будуть відновлені, а розвиток агросектору перейде на вищу траєкторію розвитку", — говорить Олег Нівʼєвський, експерт KSE. Співрозмовник Фокуса уточнює, що до 2024 року купувати сільгоспземлю зможуть тільки фізособи і не більше 100 га "в одні руки", а юросіб допустять з 2024-го з обмеженням 10 тис. га. За розрахунками KSE, якщо малі фермери отримають доступ до кредитних ресурсів, ВВП країни протягом наступних трьох-пʼяти років додатково збільшиться на $2,2 млрд.

Втім, за красою історичного моменту ховаються проблеми, які потребують вирішення. Викликає побоювання збереження атмосфери напруженості і недовіри навколо реформи. За словами Вʼячеслава Черкашина, старшого аналітика Інституту соціально-економічної трансформації, влада повністю провалила комунікаційну підтримку запуску ринку землі, через що з реформою у громадян повʼязані негативні очікування.

У швидкому економічному ефекті деякі експерти також сумніваються.

"Поки будуть відбуватися тренування і відпрацювання механізмів функціонування ринку, — вважає Гліб Вишлінський, виконавчий директор ЦЕС. — Також земля сільгосппризначення може стати новим напрямком інвестування для фізосіб, що особливо актуально на тлі обмеженого набору доступних інструментів".

Як зазначає Нівʼєвський, крім названого закону про обіг землі "земельну пакет" налічує близько десяти законів і законопроектів, комплекс заходів щодо підвищення прозорості управління земельними ресурсами та майже пʼятдесят підзаконних актів. Попереду — довга робота по їх доопрацюванню та впровадженню.

Здатність держави запустити ефективний земельний ринок в Україні, на жаль, викликає сумніви.

"Ринок землі може померти в зародковому стані і перетворитися у щось схоже на український фондовий ринок, який швидше виступає інструментом для угод і "оборудок", ніж реальним ринком", — висловлює побоювання Єгор Киян.

Дороги і мости

Однією з амбітних обіцянок команди Зеленського було прискорення економічного зростання. У програмі Олексія Гончарука, першого премʼєр-міністра від "зелених", йшлося про збільшення ВВП України на 40% за пʼять років. Однак уже в кінці 2019 року замість прискорення намітилася рецесія. З листопаду почали просідати показники промвиробництва, а у I кварталі 2020-го проявилася негативна динаміка ВВП. Епідемія коронавірусу і карантин зовсім поховали мрії про швидкий економічний прорив. Адже через вимушений простій багатьох бізнесів у II кварталі 2020 року, економіка обвалилася на 11,2%.

Можливість рефінансування раніше виданих бізнесу позик стала однією з форм підтримки економіки

Оживляти економіку вирішили вливанням бюджетних грошей в інфраструктурні проекти — будівництво доріг, мостів та ін. У 2020-му на це виділили понад 120 млрд, зокрема 24 млрд грн — з бюджетного фонду боротьби з коронавірусом. В результаті побудували близько 4 тис. км доріг, звели або відремонтували понад 100 мостів.

"Державні інфраструктурні проекти — класичний рецепт подолання економічної рецесії. На ВВП країни їх реалізація надає потужніший позитивний ефект на кожну витрачену з бюджету гривню порівняно з витратами соціальної спрямованості", — пояснює логіку влади Сергій Ніколайчук, керівник департаменту макроекономічних досліджень групи ICU. Справді, за оцінками НБУ, вливання у "велике будівництво" додали до ВВП близько 1,4-1,5 відсоткових пункти. Виходячи з цієї логіки, без програми за підсумками 2020 року, економіка впала б не на 4%, а на 5,4-5,5%.

Офіційну точку зору поділяють не всі експерти. На думку Єгора Кияна, економічного ефекту від будівництва доріг зараз бути не може, оскільки дороги не здатні генерувати додатковий прибуток і мають властивість швидко виходити з ладу. Та й масштаб починання явно перебільшений — як зазначає Киян, в Україні не реалізують мегапроекти заради загальної користі для країни або регіону, а просто латають дірки на дорогах, чим, власне, і має займатися держава.

За красивою обгорткою у вигляді нових доріг ховаються набагато менш приємні наслідки "великого будівництва".

"В умовах недостатності власних коштів та обмеженого доступу до дешевих ресурсів фінансувати інфраструктурні проекти частково доводиться за рахунок дорогих для України боргових залучень, що стало одним з головних факторів різкого зростання співвідношення держборгу до ВВП у 2020 році, — пояснює Ніколайчук. — Цей фактор сьогодні перешкоджає зниженню вартості позикових коштів на ринку".

Співпраця з МВФ. Кредиторам — діалог

З початку президентства Володимир Зеленський повторює, ніби мантру, запевнення про продовження співпраці з МВФ. Влітку 2020 роки влада відрапортувала про успішне відповідно до фонду нової програми кредитування Stand-By, яка передбачає отримання $5 млрд протягом півтора року. Однак після надходження в Україну першого траншу $2,1 млрд програма міцно стоїть на паузі.

Як зазначає Андерс Аслунд, українські офіційні особи знову і знову заявляють про виконання всіх умов МВФ і швидке одержання фінансування, хоча це не відповідає дійсності і підриває довіру до українського уряду.

Втім, складнощі у відносинах України і МВФ — аж ніяк не новина. "Як і попередник, Зеленський бачить в МВФ зло, що обмежує свободу верховного правителя, на поступки якому потрібно йти, тільки коли закінчуються гроші, — пояснює логіку української влади Гліб Вишлінський. — Але, на відміну від попередника, Зеленський гірше розуміє макроекономічні взаємозвʼязки і не відчуває, коли популізм і поступки впливовим групам створюють загрозу нової фінансової кризи".

На думку Черкашина, в політичному та економічному "бомонді" зараз набирає вагу прошарок "інтелектуальних яструбів", які вважають співпрацю з МВФ шкідливою практикою. Не виключено, що їх позиція візьме гору, і тоді призупинення співпраці з фондом піднесуть не як наслідок провалу реформ, а як досягнення незалежності від зовнішнього впливу.

Кредитна історія: "Доступні кредити 5-7-9" "Іпотека під 7%"

Громадянам та підприємцям Володимир Зеленський на зорі політичної карʼєри обіцяв доступні кредити. На момент обрання Зеленського президентом місія виглядала нездійсненною. Середні ставки по кредитах для бізнесу тоді становили 19-25% річних. Виконати обіцянку "зелені" вирішили за рахунок спрямування коштів держбюджету на компенсацію банкам різниці між ринковою та пільговою ставками по кредитах. За таким принципом працює держпрограма "Доступні кредити 5-7-9" для підприємців, яка стартувала навесні 2020 року. Навесні 2021-го аналогічним чином запустили держпрограму "Іпотека під 7%".

Спочатку програму "5-7-9" було складно назвати масовою. Багато підприємців не відповідали її критеріям або просто не могли або не хотіли надати банку заставу. Однак в розпал коронакризи програму почали використовувати як якийсь рятівний круг для бізнесу.

"Включення в програму можливості рефінансування раніше виданих позик стало однією з форм підтримки економіки, — говорить Михайло Демків, фінансовий аналітик групи ICU. — Позичальники отримали фінансову паузу у непростих умовах, а програма, спочатку націлена на створення робочих місць, переорієнтувалася на їх збереження. це дозволило наростити обсяги кредитування за програмою, які спочатку були досить скромними".

Як зазначає Демків, багато з наявних позичальників могли перестати обслуговувати свої кредити, якби не підтримка у межах програми "5-7-9%" за рахунок платників податків. Тобто фінансовій системі ініціатива також допомогла пережити кризу. Тепер же на зміну рефінансування старих кредитів банки у межах програми все більше кредитують розвиток бізнесу.

Про результативність доступної іпотеки говорити ще рано. За відгуками опитаних Фокусом банків, поки видаються лише поодинокі кредити за програмою. Адже потенційним позичальникам складно підтвердити свої доходи, але складнощі повʼязані і з обмеженням за вибором обʼєкта для покупки в іпотеку, про що Фокус писав у номері за 23 квітня 2021 року.

Детінізація економіки та інше

Виборча риторика Володимира Зеленського рясніла тезами про боротьбу з корупцією, детінізацію економіки, створення рівних умов для всіх гравців ринку, поліпшення інвестиційного клімату. Однак ініціативи у цьому напрямку мали косметичний характер. Іншими словами, ніяких системних змін прихід до влади Володимира Зеленського не приніс.

Зокрема, Зеленський запамʼятався своїм виступом на економічному форумі в Давосі, де він анонсував програму "інвестиційна няня", яка передбачає персонального менеджера і контракт з державою для інвесторів, що вкладають в українську економіку понад $100 тис. А у сфері детінізації найбільш резонансною і неоднозначною ініціативою стало введення для підприємців обовʼязкового використання касових апаратів (реєстратори розрахункових операцій або РРО) з 2021 року. Через масові протести представників малого та середнього бізнесу поки реалізацію ініціативи відклали на рік.

"Кроки зроблені, але малопомітні, — говорить про політику влади у цій сфері Єгор Киян. — Детінізація відбувається за рахунок малого і середнього бізнесу, ігноруючи великий, лібералізація межує з ручним керуванням, гарантії для інвесторів даються на тлі спонтанності рішень влади". При цьому співрозмовник Фокуса вважає одним з головних провалів у економічній політиці останніх років скорочення надходження в країну прямих іноземних інвестицій.

На думку Вʼячеслава Черкашина, непрацюючі проекти "інвестняня" і "здай корупціонера — отримай премію", похмурі ініціативи по касових апаратах — вкрай неблагополучний фон для переможної риторики влади.

"Головний провал — втрата соціального капіталу молодого президента-реформатора, який міг би залучити в Україну інвестиції. Тому навіть без ковіду темпи зростання економіки при Зеленському залишалися б такими ж низькими, як і при Порошенку", — робить висновок Гліб Вишлінський.