Прямий зв'язок. Чому підвищення прожиткового мінімуму спричинить зростання податків і штрафів

Офіційний прожитковий мінімум в Україні становить 2294 грн. Однак фактичний, за розрахунками Мінсоцполітики, на квітень 2021 року дорівнював 4880 грн. Таку розбіжність хочуть побороти, тому 2 червня Верховна Рада в першому читанні ухвалила законопроект №3515, яким пропонується по-новому рахувати прожитковий мінімум.

"Прожитковий мінімум в Україні став низьким стандартом якості життя, оскільки в результаті заниження його розмірів були встановлені низькі розміри мінімальної заробітної плати, мінімальної пенсії за віком, допомоги малозабезпеченим сімʼям та інших соцвиплат", — заявляють автори пояснювальної записки до проекту закону.

Прожитковий мінімум: половина від середнього

Сьогодні прожитковий мінімум розраховується на основі споживчого кошика — набору найнеобхідніших товарів і послуг, проте він передбачає, що середньостатистичний українець веде абсолютно аскетичний спосіб життя. Наприклад, придбання купальника передбачено тільки раз на чотири роки, а пальто — раз на сім років. Законодавці пропонують розраховувати прожитковий мінімум у процентному співвідношенні до середньомісячної зарплати за попередній рік з урахуванням прогнозованої інфляції. Так, у 2021 році хочуть, щоб прожитковий мінімум відповідав 40% середньої зарплати, а до 2030-го це співвідношення підвищать до 50%, тобто по одному відсотку на рік.

"Станом на квітень середня зарплата становить 13 543 грн, відповідно, за формулою, прожитковий мінімум має становити не менше 5417 грн. З огляду на наші реалії і нестабільну економіку, це досить занижений показник", — вважає Максим Багнюк, головний юрист юридичної компанії Winner.

Олександра Томашевська, податкова консультантка Київського центру підтримки і розвитку бізнесу, гендиректор компанії "Е.С. Консалтинг", звертає увагу, що, судячи з тексту законопроекту, прожитковий мінімум згодом повинен стати неоподатковуваним розміром доходу.

"Фактично більша частина податків в Україні стягується з дуже бідних громадян. Близько 75% ЄСВ, ПДФО та військового збору надходять з мінімальної зарплати. Тому логічно було б збільшити неоподатковувану межу доходу з розрахунку на місяць. Це посприяє виведенню зарплат з тіні", — міркує співрозмовниця Фокуса.

Відсікання уподобань. Які виплати привʼязані до прожиткового мінімуму?

Втім, Мінфін не поспішає переглядати прожитковий мінімум. Олег Пендзин, виконавчий директор Економічного дискусійного клубу, пояснює це тим, що до цього показника привʼязані 180 інших виплат, і, якщо прожитковий мінімум зросте до 4,5-5 тис. грн, усі вони пропорційно теж збільшаться. Це спровокує зростання дефіциту держбюджету мінімум втричі, й Україна не зможе виконувати соціальних зобовʼязань. Щоб цього не сталося, Пендзин пропонує рішення.

"За Конституцією соцвиплати, які є єдиним джерелом доходу для громадянина, повинні бути привʼязані до прожиткового мінімуму. Це мінімальна пенсія, виплати по інвалідності та інше, — пояснює він. — Але від прожиткового мінімуму потрібно відвʼязати зарплати певних категорій держслужбовців (суддів, співробітників Нацкомісії, регуляторів та інших відомств)". Також експерт вважає, що від прожиткового мінімуму потрібно відвʼязати штрафи, пені та судові збори, які не стосуються соціальних гарантій держави.

"Автори ініціативи впевнені, що в разі ухвалення цього закону зарплати та інші виплати з держбюджету значно збільшаться, однак не варто забувати, що такі зміни призведуть до збільшення видаткової частини держбюджету. Це посилить податкове навантаження на громадян і бізнес", — попереджає Максим Багнюк.

Дійсно, як зазначає Пендзин, паралельно з роботою над законопроектом №3515 просувається ініціатива змінити ставки оподаткування. Наприклад, тієї ж ренти, за допомогою якої хочуть збільшити надходження до держбюджету на 60-80 млрд грн.

У ручному режимі. Що таке розрахункова одиниця і штрафна ставка

Опитані Фокусом експерти звертають увагу на появу в законопроекті понять "розрахункова одиниця" і "штрафна ставка", які будуть застосовуватися для визначення рівня штрафів, зборів та інших платежів, привʼязаних до прожиткового мінімуму. Цю новацію експерти оцінюють неоднозначно.

"Раніше все було привʼязано до прожиткового мінімуму (зарплати чиновників, пенсії, штрафи, аліменти, визначення збитку), але наразі законодавство розбалансували, вводячи розрахункові величини або привʼязуючи виплати до мінімальної зарплати", — вважає Ростислав Кравець, адвокат, старший партнер АК "Кравець і Партнери".

Як зазначає Максим Могильницький, керівний партнер АО "Могильницький та партнери", розмір розрахункової одиниці і штрафної ставки в законопроекті не вказано. Передбачається, що ці величини щорічно будуть встановлювати в законі про держбюджет.

"Усе це виглядає як спроби екстрено наповнити бюджет за рахунок підвищення штрафів та обовʼязкових платежів у ручному режимі як Кабміном, так і Верховною Радою при ухваленні закону про держбюджет", — вважає Могильницький.