Твоя частка. Скільки зможуть назбирати юні українці з економічним паспортом від Зеленського

Президент Володимир Зеленський подав до парламенту законопроєкти щодо запровадження економічного паспорта. Фокус з'ясував деталі реформи, що готується на 2023 рік.

Надра України – кожному. Майже так, але з деякими поправками готується реформа від президента Володимира Зеленського, яка гарантує кожному народженому з 1 січня 2019 року громадянину України участь у спеціальній накопичувальній системі з пафосною назвою "Фонд майбутніх поколінь". В Офісі президента наголошують, що реалізація законів про економічний паспорт дозволить "інвестувати в українську молодь і створить умови для розвитку економіки й освіти в Україні".

Великі плани. Кому належить економічний паспорт українця

Про те, що діти отримають від держави певні виплати за рахунок рентних платежів, глава держави оголосив 1 грудня в межах щорічного послання у Верховній Раді про внутрішнє та зовнішнє становище України. Пакет законів запровадження економічного паспорта зареєстровано в парламенті. Це ключовий проєкт №6394 "Про економічний паспорт", а також три інші, якими вносяться зміни до кодексів (№6395, №6396 та №6397).

У проєкті №6394 зазначено, що учасники Фонду є громадянами України, народжені з 1 січня 2019 року. Прямі виплати 18-річним не передбачено, а лише на цілі: навчання, придбання житла, лікування. Також учасники зможуть переказати накопичене на власний рахунок у системі недержавного пенсійного забезпечення.

Анатолій Амелін, співзасновник і директор економічних програм Українського інституту майбутнього, вважає ініціативу виплат за рахунок ренти гарною ідеєю, проте пропонує президенту розширити можливості системи економічного паспорта.

"Ініціатива стосується майбутнього дітей. Ідея хороша. Щоб ми говорили про реальний економічний паспорт, було б добре, щоб у кожного громадянина був такий паспорт, адже Конституція всіх зрівнює в правах", — зазначає Амелін.

Законопроєкт "Про економічний паспорт". Накопичити та виплатити

Система економічного паспорта передбачає створення масштабної інфраструктури у вигляді Фонду майбутніх поколінь — юрособи, яка веде неприбуткову діяльність. На рахунки Фонду надходять кошти від рентних платежів за користування надрами загальнодержавного значення (нафта, газ, руда та ін.). Передбачається, що щорічний внесок на одного учасника становитиме дві мінімальні заробітні плати (МЗП), сам Фонд має запрацювати з 2023 року.

Охоронцем Фонду стане державний банк, а керуватиме адміністратор. Накопичення учасників Фонду, згідно із законопроєктом, без діла не лежать на рахунках банку, а заробляють інвестиційний дохід. Для цього шляхом конкурсного відбору обирається КУА – компанія з управління активами. Утім, варіантів для заробітку не так багато — у проєкті закону сказано, що спрямовувати кошти Фонду можна лише на депозити чи купівлю держоблігацій (ОВДП). Лише в документі не враховано, що Мінфін планує провести приватизацію практично всіх держбанків, крім одного — Укрексімбанку, але його стратегія не передбачає жодних фондів.

"Або писали законопроєкт неуважно, або в ОПУ не вірять у майбутнє приватизації держбанків", — припускає Євген Дубогриз, асоційований експерт "Case Україна".

Світле майбутнє: скільки виплатить Фонд майбутніх поколінь 2037-го

В Офісі президента впевнені, що внаслідок накопичень на рахунках майбутніх поколінь дітям буде доступна сума близько 620 тис. грн. Перші одержувачі "бонусу" від українських надр з'являться у 2037 році, коли виповниться 18 років тим, хто народився у 2019-му. Однак багато опитаних Фокусом експертів сумніваються в тому, що держава зможе реалізувати настільки далекосяжні багатомільярдні плани.

"Ініціатива не має особливо реалістичний вигляд. Ризик найпростіший — банально не вистачить грошей", — говорить Дмитро Горюнов, старший економіст Центру економічної стратегії (ЦЕС). За його підрахунками, нинішніх рентних платежів точно не вистачить, щоб профінансувати відрахування до Фонду в розмірі двох МЗП щороку на кожного учасника.

Щоб ми говорили про реальний економічний паспорт, було б добре, щоб кожен громадянин мав такий паспорт, адже Конституція всіх зрівнює у правах.

Щоб не опинитися в ситуації гострого дефіциту коштів нового Фонду, авторам проєкту слід продумати або зниження відрахувань на учасника до однієї МЗП на рік, або запланувати зростання рентних платежів.

"Якщо йтиме одна МЗП, поточних рентних платежів якраз майже вистачило б, щоб профінансувати систему у довгостроковому проєктному режимі. Дитина при досягненні повноліття за такої схеми отримає приблизно $6 тис", — зазначив Дмитро Горюнов. Якщо ж нічого з перерахованого не станеться, громадяни та бізнес України опиняться в ситуації, коли їхні податки йдуть не лише на пенсії, а й на виплати повнолітнім у вигляді прямих дотацій із держбюджету.

"Буде так, як зараз відбувається з ПФУ, який більше ніж на третину дотується з держбюджету", — зазначає експерт.

Крім того, що грошей банально може не вистачити, є ризик, що державі доведеться суттєво підвищити податки, щоб витримати необхідний темп поповнення активів Фонду.

"Скептично ставлюся до ідеї. Якщо ми відправляємо частину ренти на особисті рахунки громадян, то нам потрібно піднімати ренту, тобто створювати навантаження на виробників, а ті врешті-решт перекладуть ці витрати на плечі споживачів. Тобто так чи інакше все це буде переноситися на споживачів", — каже Андріан Прокіп, експерт програми "Енергетика" Українського інституту майбутнього.

Але головним ризиком може бути надійність нового Фонду.

"Фонд — це юрособа, тому гарантувати виплати неможливо. Поряд із цим фактором Фонду притаманні інші ризикові ознаки, як і будь-якій іншій юрособі публічного права, діяльність якої безпосередньо залежить від дій представників виконавчої влади", — зазначає Володимир Піщида, адвокат ЮК Investment Service Ukraine.

Енергоексперт Валентин Землянський також вважає, що виконання ініціативи з майбутніми виплатами дітям під великим питанням з точки зору збереження цих грошей до зазначеного терміну.

"Приклади є. Фонд для виведення з експлуатації блоків АЕС. Його ліквідували, гроші розійшлися, кінців не знайдеш", — зазначає Землянський.