Забрати російське. Як Україна націоналізуватиме компанії та майно Росії

Закон 2116-IX визначає порядок (механізм) примусового вилучення в Україні об'єктів права власності Російської Федерації та її резидентів. Так, Рішення про примусове вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів приймається РНБО України та вводиться в дію указом Президента України. Проєкт рішення про примусове вилучення в Україні об’єктів права власності російської Федерації та її резидентів до Ради національної безпеки і оборони України вноситься Кабінетом Міністрів України. Таким чином, прийняття Закону ще не означає автоматичної націоналізації будь-яких активів, що належать РФ. Перелік конкретних об’єктів, що будуть націоналізовані, стане відомим лише після оприлюднення відповідного указу Президента України.

Закон дозволяє вилучення активів резидентів РФ. Закон поширює свою дію саме на активи, що прямо або опосередковано перебувають у державній власності РФ, а не у власності громадян РФ.

Починаючи з 2014 року, представники РФ активно згортали ведення бізнесу в Україні. Для прикладу, найбільше представництво РФ в економіці України зосереджувалося в банківському секторі. Так, до 2014 в Україні активно працювали три підконтрольні РФ банківські установи: Промінвестбанк, Сбербанк та ВТБ.

ВТБ було виведено з ринку України у 2018. А Промінвестбанк та Сбербанк (Міжнародний резервний банк після перейменування, — Фокус) НБУ ліквідував після початку збройної агресії, проте на той час частка цих банків в банківському секторі значно скоротилась. Проте на території України працюють і компанії, що пов’язані з РФ. Наприклад, у відкритих джерелах інформації кандидатами на націоналізацію називають: "Лисичанську нафтову інвестиційну компанію", "завод з виробництва ядерного палива", "Енергомашспецсталь", "Татнефть-АЗС-Україна".

Проєкт рішення про примусове вилучення в Україні об’єктів права власності російської Федерації та її резидентів до Ради національної безпеки і оборони України вноситься Кабінетом Міністрів України. Після прийняття рішення РНБО воно вводиться в дію указом Президента України. Не пізніше як у шестимісячний строк після скасування чи завершення воєнного стану в Україні указ Президента України, яким введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України про примусове вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів, підлягає затвердженню Верховною Радою України шляхом прийняття відповідного закону.

Щодо строків націоналізації, то вони прямо залежать від оперативності дій КМУ та РНБО.

Не виключено, що російські компанії будуть домагатися у судах скасування рішення про націоналізацію. Проте загалом міжнародне право допускає вилучення окремого майна з мотивів суспільної необхідності, проте одночасно захищає право приватної власності та не допускає свавілля в питанні вилучення приватної власності. Прийняття рішень про націоналізацію без належних правових підстав та обґрунтування створює ризик виникнення спорів у міжнародних судових інстанціях. Для прикладу, у 2019 році Арбітражний суд в Гаазі ухвалив рішення на користь ПриватБанку у справі проти Російської Федерації, яка націоналізувала активи установи в анексованому Криму. У цьому випадку така експропріація активів банку була явно незаконною з огляду на факт анексії півострову.