Навіть у воєнний час. Як і чому банки можуть заморозити гроші на вашому рахунку

Рада ухвалила зміни до закону, які послабили деякі вимоги до фінмоніторингу банків. Проте, як пояснюють юристи, це не означає, що банки тепер не перевіряють фінансові операції громадян і не блокують рахунки, якщо є підозра на легалізацію доходів, отриманих злочинним шляхом.

Як працює фінмоніторинг у воєнний час

Нові часи потребують нових рішень. Тим більше ця теза актуальна під час війни. Власне, тому парламент 15 березня ухвалив зміни до закону "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення". Зокрема, на час воєнного стану банки не повинні перевіряти джерела походження коштів у процесі їх внесення готівкою на рахунок, якщо сума менша за порогову — 400 тис. грн. Проте, як з’ясував Фокус, це зовсім не означає, що фінмоніторинг банків більше не цікавиться легальністю коштів клієнта.

Перевіряти чи не перевіряти: нові норми фінмоніторингу на період воєнного стану

У змінах до закону йдеться, що протягом дії воєнного стану (на період воєнного стану або до його скасування) "банк не вживає заходів для встановлення джерел походження коштів при їх внесенні клієнтом — фізичною особою у готівковій формі на його поточний рахунок у розмірі, який відповідає пороговій фінансовій операції, якщо такий клієнт не надав на вимогу банку відповідних документів або відомостей".

Практично це означає, що неважливо, чи є у клієнта підтвердження легального походження коштів, які він розміщує на рахунку, чи немає, банк не повинен робити запит до клієнта щодо джерела або проводити самостійні дії щодо вивчення джерела доходів клієнта.

"Ні, на період дії правового режиму воєнного стану банки не повинні вживати заходи для встановлення джерел походження коштів", — каже Олександр Камша, адвокат ЮФ "Ілляшев і Партнери".

Проте подібна норма про скасування заходів щодо перевірки клієнта та його доходів під час воєнного стану не означає, що банки позбулися фінмоніторингу як такого і припинили раптом перевіряти транзакції фізосіб із готівкою на суму менше 400 тис. грн. Адже у змінах до закону йдеться, що

"У випадку, коли банком під час внесення клієнтом — фізичною особою готівкових коштів на поточний рахунок було запитано документи про походження коштів, проте клієнт відповідні документи не надав, банк не буде здійснювати подальших заходів для встановлення джерел походження таких коштів. Банк заборонить видаткові операції клієнта з такими коштами, крім їх переказу на спеціальні рахунки, відкриті НБУ для підтримки Збройних Сил України та/або для гуманітарної допомоги українцям, постраждалим від дій держави-агресора РФ, а також для придбання облігацій внутрішньої державної позики "Військові облігації", — пояснює Олександра Полякова, старша юристка Kinstellar.

Отже, з одного боку, нібито клієнтам вільно дозволили вносити на рахунок готівку до 400 тис. грн, а з іншого — у наступному абзаці закону №361 заборонили вільно використовувати внесені готівкою кошти, якщо клієнт не надав підтвердження їх легальності.

Кошти заблоковані: коли банк може блокувати гроші на рахунках

Клієнт одного з великих українських банків нещодавно на своїй сторінці у Фейсбук розповів, що банк заблокував його рахунок через внесення на нього готівки 60 тис. грн і вимагав повідомити про джерело походження коштів. У відповідь на звернення клієнта, що відбувається, менеджерка банку надіслала йому посилання на постанови НБУ №492 та №705, а також повідомила, що будь-яке зарахування коштів на рахунок, відповідно до цих постанов, банк може перевірити.

Отже, хоча закон №361 каже про відсутність вимоги про джерела походження при сумі до 400 тис. грн, є інші норми, які зараз дозволяють банкам перевіряти клієнтів і вимагати в них довідки про джерела походження грошей, які вони вносять на свої рахунки.

Хоча юристи впевнені, що банки мають користуватися першоджерелом — тобто законом, і лише потім постановами НБУ, як підзаконними актами.

Адвокат, партнер АО "Ассирія" Дмитро Куцевол каже, що вказані у відповіді клієнту банком постанови НБУ зараз суперечать закону, проте, ймовірно, через ситуацію в Україні НБУ ще не встиг їх змінити.

"А банківські працівники в процесі здійснення своїх повноважень керувалися банківським інструктивними матеріалами, а не законодавчими змінами, тому й виникла така ситуація з клієнтом. Не думаю, що ситуація з блокування рахунків клієнтам банків у подібній ситуації буде мати систематичний характер, й НБУ приведе свої постанови у відповідність до закону", — впевнений Дмитро Куцевол.

Проте юристи кажуть про ще один аспект питання — це кілька порогових сум у законі. Наприклад, якщо для більшості операцій це 400 тис. грн, то для деяких — 30 тис. грн.

"Згідно зі статтею 11 цього закону передбачено процедуру належної перевірки операцій, що дорівнюють або перевищують 30 тис. грн у таких випадках: 1) здійснення переказу без відкриття рахунку у фінансовій установі; 2) проведення фінансової операції з віртуальними активами (криптовалютами — Фокус). Тобто, у таких випадках порогова сума фінансового моніторингу знижується до 30 тис. грн", — пояснює Ігор Чудовський, керівний партнер АО "Чудовський і партнери".

Він також нагадує, що норма щодо порогової суми для обов’язкового підтвердження джерела походження коштів (400 тис. грн) може використовуватись за наявності однієї з таких підстав:

1. фінансова операція здійснюється з особою або фінустановою, що зареєстровані або знаходяться в державі, що не виконує або неналежним чином виконує міжнародні рекомендації стосовно боротьби з легалізацією доходів, отриманих злочинним шляхом;
2. фінансові операції політично значущих осіб, їхніх сімей та осіб пов’язаних із ними;
3. фінансові операції з переказу коштів за кордон;
4. фінансові операції з готівкою.

Підключають СБУ: як банки перевіряють гроші клієнтів

Згідно з новими змінами до законодавства, банк може і не вимагати в клієнта довідок про джерела походження коштів, а просто заблокувати кошти на рахунку, а також повідомити СБУ про винесену за операцією підозру (наприклад, фінансування тероризму). Далі, як вказано в законі, СБУ проводить перевірку, і якщо кошти — легальні, то банк невдовзі активи клієнта розморозить.

"Грошові кошти на рахунках клієнтів-фізичних осіб можуть бути заморожені, якщо банк має підозру, що внесені клієнтом банку — фізичною особою готівкові кошти є активами, пов’язаними з тероризмом. Разом із тим, банк повинен одразу повідомити СБУ про власну підозру та після перевірки СБУ банк зобов’язаний розморозити активи не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від Служби безпеки України інформації про те, що підозра банку не підтвердилася", — розповів Фокусу Олександр Камша.

Загалом юристи підкреслюють: законодавчо фінмоніторинг банків дозволяє їм використовувати ризик-орієнтований підхід, а отже немає ніяких гарантій, що та чи інша фінансова операція не потрапить під підозру, особливо йдеться про операції з готівкою на суму 300-400 тис. грн і вище.

"Щодо заморожування фінансовою установою активів, стосовно яких виникла підозра у їх зв’язку з тероризмом, його фінансуванням, розповсюдженням зброї масового знищення та її фінансуванням, то в цьому випадку фінансові установи, в разі ухвалення відповідного рішення, керуються положеннями законодавства про фінансовий моніторинг на основі ризик-орієнтованого підходу стосовно клієнтів і внутрішніми інструкціями, що враховують доволі багато факторів та аналізу наявної інформації", — пояснив Ігор Чудовський.

Нагадаємо, на початку 2022 року було заплановано внести зміни до законодавства, що посилять норми фінансового моніторингу. Також Фокус писав, як саме банки відслідковують операції клієнтів через термінали.