За європейською зарплатнею. Як і де можуть влаштуватися на роботу українські біженці

До 6,3 млн українців через російське вторгнення виїхали за кордон станом на 17 травня, це дані Управління Верховного комісара ООН у справах біженців. Здебільшого це жінки та діти — виїзд чоловіків призовного віку з України під час воєнного стану заборонено. Проте, як розповідають очевидці, чоловіків теж чимало — як правило, це заробітчани, студенти, ті, кого війна застала на відпочинку, або ті, хто завбачливо покинув країну до 24 лютого.

Чи мають біженці право на працевлаштування і як шукають роботу

Марина Семенова, адвокатка ЮФ "Семенова та Партнери", наголошує, що правових обмежень для працевлаштування в ЄС вимушено переміщених українців майже немає, і щоб скористатися правом на роботу, необхідно оформити статус тимчасового захисту в обраному місці проживання у будь-якій країні ЄС.

"Якщо громадянин України проходить процедуру отримання тимчасового захисту та документів, що дають право на роботу або на підприємницьку діяльність, він може шукати роботу або відкривати бізнес", — підтверджує Олександра Томашевська, податкова консультантка з України. Співрозмовниця Фокусу уточнює, що в деяких країнах документи дають на пів року, в деяких — на три роки, в Іспанії — на рік із правом продовження ще на один рік.

"У Франції після отримання тимчасового захисту українці автоматично набувають таких же трудових прав, як і громадяни Франції. Переселенець може законно працювати в будь-якій французькій компанії або відкрити свою справу", — додає Семенова.

В Австрії, за словами киянки, яка виїхала, зі статусом переміщеної особи українці можуть стати на облік у службі зайнятості та за заявкою роботодавця отримати дозвіл на працевлаштування, що займає 2-3 тижні. "Найбільшою перешкодою під час працевлаштування є незнання німецької та англійської. Соцвиплати дуже маленькі та сильно затримуються", — додає анонімна співрозмовниця Фокусу.

Роботу переселенцям доводиться шукати переважно самостійно. Щоб прискорити пошуки, Володимир Фогель, адвокат ЮФ "Семенова та Партнери", радить звертатися до державних центрів зайнятості, де крім можливості безпечно знайти роботу, можна отримати деякі бонуси. У Франції реєстрація в Pôle emploi (на біржі праці) дозволяє відвідувати інтенсивні курси французької та отримувати за це стипендію.

HR-експертка Тетяна Пашкіна радить звертатися до волонтерів в інфоцентрах для українців, де можна знайти пропозиції роботодавців.

"Наприклад, у польських "Жабках" [Żabka — найбільша польська мережа супермаркетів] на кожній касі лежать україномовні листівки із запрошенням до працевлаштування. Думаю, більшість супермаркетів погодяться на співпрацю, якщо запитати в адміністратора. У невеличкому місті, де особливо складно знайти роботу, можна розпитати місцевих", — продовжує Пашкіна. Також очевидці повідомляють, що в тій же Польщі не рідкість оголошення про роботу прямісінько на вікнах або дверях ресторанів і кафе.

Часто знайти роботу допомагає "сарафанне радіо".

"На виробництві в Німеччині були потрібні працівники на склад пакувати спідню білизну. Кандидатів шукали серед українців, щоб якось допомогти. Я поширила інформацію серед наших і працевлаштувала сімох людей", — розповідає анонімна співрозмовниця Фокусу. Вона додає, що така робота вигідна для самотніх емігрантів — оскільки соцдопомога становить приблизно 300 євро, а на такій роботі "чистими" виходить майже 1 500 євро.

Адже при працевлаштуванні держава позбавляє біженця допомоги, тому деякі вирішують отримувати 1 200 євро на місяць на сім'ю соціала (з червня допомога українцям у Німеччині становить 400 євро щомісяця), а не працевлаштовуватися, втрачаючи допомогу.

Можливо, багатьом українцям знайти роботу на заході заважають також відмінності у менталітеті. "Наші люди погано вміють шукати роботу. Не варто писати, що шукаєш "будь-яку" роботу, тому що немає "будь-яких" вакансій, потрібно вказати, що конкретно вмієш і можеш. Також не варто перераховувати навички, які не допомагають у пошуку роботи", — зазначає Олександра Томашевська. Співрозмовниця Фокусу узагальнює, що в Європі є певні стандарти найму, і там до кар'єри ставляться серйозніше, ніж в Україні.

На яку роботу можуть розраховувати українці в Європі

За інформацією olx.ua, у ТОП-10 країн із найбільшою кількістю вакансій для українців у квітні входили:

• Польща — 32,5 тис. грн (середня зарплата, зазначена в оголошенні, зазвичай чистими на руки);
• Німеччина — 85 тис. грн;
• Ізраїль — 85 тис. грн;
• Чехія — 75 тис. грн;
• Великобританія — 75 тис. грн;
• Угорщина — 23,75 тис. грн;
• Литва — 37,5 тис. грн;
• Нідерланди — 55,4 тис. грн;
• Болгарія — 25 тис. грн;
• Словаччина — 36 тис. грн.

За словами Тетяни Пашкіної, робота українцям пропонується в агросекторі, логістиці, виробництві, будівництві. Є потреба і в програмістах, технологах-фармацевтах, спортивних інструкторах, менеджерах проєктів і діджитал-маркетологах.

"Чим вища кваліфікація і рівень прикладних знань, тим більше шансів на гідну роботу, наприклад, із гарною англійською та навичками маркетолога", — додає Олександра Томашевська.

За спостереженнями опитаних Фокусом біженців, вони дуже часто намагаються нав'язати низькі зарплати.

"Українцям пропонують мало, але наші люди не погоджуються. Звідси і дивне ставлення іноземців, які дивуються, що ми тут не збираємось бути чорноробами", — зазначає Томашевська.

У Франції, зокрема на узбережжі, за відгуками переселенців, пропонується багато вакансій некваліфікованому персоналу — покоївкам, кухарям тощо. Зокрема, кухареві платять 1,2 тис. євро (приблизно 37,5 тис. грн, згідно з офіційним курсом НБУ). У Німеччині, за спостереженням українки, яка емігрувала, є багато низькокваліфікованих вакансій для офіціантів, покоївок у готель тощо. Але оплата за таку роботу мінімальна — приблизно 10 євро за годину, з яких майже 4 євро становлять податкові відрахування. Тобто за умов восьмигодинного робочого дня за місяць вийде 960 євро.

За даними olx.ua, Топ-5 найактуальніших сфер на польському ринку праці виглядає так:

• виробництво/склад — 30,3 тис. грн;
• будівництво/ремонт — 36,5 тис. грн;
• гастрономія — 27,9 тис. грн;
• водії — 45,3 тис. грн;
• торгівля — 24,380 тис. грн.

Без роботи: чому українці в ЄС часто не шукають роботу

"Далеко не всі жінки, які виїхали з України, активно працевлаштовуються, — коментує Руслана Березовська. — У багатьох виникає питання, чи є сенс працювати при отриманні соцвиплат на рівні зарплати, наприклад швачки, прибиральниці або посудомийки".

Українка, яка виїхала в Німеччину, підтверджує, що мати з двома дітьми, або мама, бабуся і дитина зараз отримують майже 1 000 євро на трьох, і така сума залишиться на руках після оплати оренди, страхування, податків тощо, якщо мама, наприклад, піде працювати за 2 800 євро (проте такі зарплати частіше доступні місцевому населенню, і дуже рідко переселенцям).

"Тому якщо людина не планує інтегруватися, йти мити готельні номери немає сенсу. Простіше посидіти на "соціалі" та повернутися додому", — радить співрозмовниця Фокусу.

За словами Березовської, термін працевлаштування висококваліфікованих фахівців за кордоном довший, ніж в Україні до війни, і може тривати до року.

"Швидко знайти роботу можна або за дефіцитною спеціальністю, або найменш кваліфікованою і малооплачуваною, куди місцеві та мігранти з досвідом не йдуть", — підтверджує тенденцію переселенка з України. Вона не заперечує, що з дипломом європейського вишу та середньою німецькою пошук гідної офісної роботи для неї цілком може затягнутися на пів року — рік.

Крім того, більшість тих, хто виїхав, буквально "сидять на валізах". Як зазначає Березовська, приблизно 75% біженців налаштовані невдовзі повернутися в Україну. Частина переселенців продовжує фінансуватися чоловіками, які працюють чи мають свій бізнес в Україні. За словами опитаних Фокусом експертів, багато українців за кордоном продовжують працювати віддалено на своїх українських роботодавців. Тому на ринок праці Євросоюзу, попри велику кількість тих, хто виїхав, вийдуть найближчим часом далеко не всі.