Військовий облік та роботодавці: як компанії повідомлятимуть співробітникам про необхідність явки у військкомат

Відповідно до постанови уряду від 30 грудня 2022 року №1487, в Україні починає діяти новий порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, про що Фокус докладно пише у своєму новому огляді "Новий порядок військового обліку. Що змінюється для тих, хто виїхав за кордон", для жінок та роботодавців".

Віолетта Монастирська, адвокатка адвокатського об'єднання Legal Strategy уточнює, що згідно з новим порядком військового обліку держоргани, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації зобов'язані здійснювати:

• відправлення у семиденний термін з дня видання наказу про прийняття на роботу (навчання), звільнення з роботи, завершення навчання (відрахування з навчального закладу) до відповідних районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП), органи СБУ, підрозділи Служби зовнішньої розвідки повідомлень про зміну облікових даних призовників, військовозобов'язаних та резервістів;
• оповіщення на вимогу ТЦК та СП, СБУ та Служби зовнішньої розвідки призовників, військовозобов'язаних та резервістів про їх виклик у відповідні ТЦК та СП чи служби.

На другому пункті варто зупинитись докладніше. Як пояснює у коментарі Фокусу Євген Артюхов, старший партнер ЮК "ASA Group", відповідно до зміненої процедури оповіщення про виклик працівників до Територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) роботодавець зобов'язаний зробити наступні кроки:

• видати наказ (розпорядження) про повідомлення військовозобов'язаних;
• повідомити таких осіб під особистий підпис щодо необхідності прибуття до відповідного ТЦК та СП;
• надсилати копію вищезгаданого наказу у триденний термін у відповідний ТЦК та СП.

"Ознайомлення працівника з таким наказом допускається з використанням засобів електронних комунікацій з накладенням удосконаленого електронного підпису або кваліфікованого електронного підпису. А в період воєнного стану повідомлення навіть можна відправити у месенджер, – роз'яснює Євген Артюхов. – І тоді працівник, навіть якщо він працює дистанційно за кордоном, вважається повідомленим про необхідність явки до ТЦК та СП належним чином, а у разі неявки автоматично стає правопорушником і може притягуватися до відповідальності".

Залишається розібратися, на кого на підприємстві керівництво тепер має звалити цю роботу. Як уточнює Віолетта Монастирська, якщо на військовому обліку перебуває менше 500 співробітників, обов'язки з обліку покладаються на представника служби персоналу, за що встановлюється доплата у розмірі до 50% посадового окладу, а для держслужбовців — у межах економії фонду оплати праці.

Однак у великих компаніях, де працює понад 500 військовозобов'язаних, для ведення військового обліку потрібна окрема штатна одиниця або навіть цілий відділ, а саме:

• від 501 до 2000 призовників, військовозобов'язаних та резервістів – потрібен один спеціаліст з питань мобілізаційної роботи;
• від 2001 до 4000 військовозобов'язаних — два фахівці;
• від 4001 до 7000 — три;
• на кожні наступні від 1 до 3000 військовозобов'язаних по одній особі додатково.

Варто зазначити, що відповідно до нового порядку прийняти працівника на роботу або навчання працівники служби персоналу можуть лише після його взяття на військовий облік.

Раніше Фокус писав про санкції, які можуть бути за ухилення від призову.