Купити електроенергію дорого. Скільки триватиме блекаут в Україні

В Україні продовжують діяти планові та аварійні відключення споживачів від електроенергії, що пов'язано з нанесеними ЗС РФ ушкодженнями десятків об'єктів енергетичної інфраструктури. У компанії "Укренерго" наголошують: внаслідок російських ракетних та дронових атак пошкоджено електростанції (генерувальні потужності) та високовольтну мережу. "Остання атака росіян 14 січня завдала суттєвих пошкоджень декільком енергоблокам теплових електростанцій. Крім того, по всій території країни тепло змінюється морозами", — зазначили у компанії "Укренерго". Там повідомили: споживання електроенергії у понеділок, 23 січня, було вищим, ніж у неділю, що пов'язано з початком робочого тижня, а також поступовим зниженням температури по всій Україні. Тож виріс і дефіцит потужності — виробництво електроенергії на електростанціях, що працюють в Україні, не може повністю покрити кожен раз більше споживання.

Тим часом українські споживачі все ж таки сподіваються, що настання весни допоможе енергетикам завершити розпочаті масштабні ремонти, а, крім того, у березні-квітні зросте рівень виробленої українськими сонячними станціями електроенергії, що може позитивно позначитися на ситуації з електроенергією в країні, яка переживає війну. Фокус дізнався, що відбувається і як прихід весни допоможе зменшити кількість відключень.

Велике будівництво. Що відбувається з потужністю української енергосистеми в січні 2023 року

Зараз на ситуацію з постачанням електроенергії впливають два фактори. Перший — це дефіцит потужності, пов'язаний із розподільчими мережами, тобто мережевий дефіцит. Другий — дефіцит виробництва електроенергії, тобто слабка робота генерації. Як зазначив в інтерв'ю ІА "Інтерфакс-Україна" наприкінці грудня 2022 року прем'єр-міністр Денис Шмигаль, з 10 жовтня росіяни випустили понад 1 тис. ракет з української енергосистеми, і в результаті фактично 50% енергосистеми України пошкоджено або зруйновано.

"Зараз проблематику енергетики слід розділити на два блоки: перший — це дефіцит генеруючої потужності, другий — дефіцит мережної потужності. За мережними обмеженнями. Було пошкоджено понад 50 підстанцій різного класу напруги та понад 50 високовольтних ліній електропередач. Це зазвичай призводить до складнощів у транспортуванні електроенергії. "Вирішувати цю проблему можна лише одним способом — це ремонт та відновлення пошкоджених об'єктів. Знищено багато енергогенеруючого обладнання на частини теплових станцій та гідроелектростанцій. Ми все це постійно відновлюємо", — повідомив в інтерв'ю Денис Шмигаль.

Опитані Фокусом енергоексперти стверджують, що зараз в Україні справді величезні складнощі як із пропускною спроможністю електромереж, так і з виробництвом електроенергії. "З одного боку, внаслідок обстрілів серйозно постраждали теплові електростанції, основний балансуючий вид генерації, постраждали 9 блоків — вісім на заході та один на сході. Але також є дефіцит пропускної спроможності мереж через пошкодження, що були раніше, відновлення триває час", — зазначив директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко. За його словами, в середньому взимку дефіцит в енергосистемі зберігається на рівні 25-30%, але періодично зростає до 40% (як правило, відразу після нового удару ЗС РФ).

"У нас 10 ГВт потужностей в окупації — це ЗАЕС, а також Луганська ТЕЦ, Курахівська ТЕС, Каховська ГЕС, Запорізька ТЕС, і це також створює проблеми в енергетиці", — наголосив експерт.

Щоб зменшити кількість відключень споживачів, енергетикам потрібно провести ремонти та заміну обладнання, на що може піти як пара днів, так і кілька місяців, залежно від типу та класу пошкодженого внаслідок російської атаки обладнання.

І мережевий дефіцит, і дефіцит генерації впливають на відключення споживачів. Постраждали теплові електростанції, розподільні мережі атомних електростанцій. З одного боку, є загальний дефіцит генерації — близько 20-25% генерації не вистачає. Одночасно стан мереж такий, що неможливо передати електроенергію той регіон, де вона необхідна", — зазначає Олександр Харченко, директор Центру досліджень енергетики.

Імпорт — не експорт. Чим корисна куплена в Європі електрика

Частково дефіцит генерації може перекрити імпорт електроенергії з Європи до України. За даними Міненерго, узгоджені комерційні перетікання між країнами ЄС та Україною (спільно з Молдовою) становлять 0,7 ГВт вночі та 0,6 ГВт вдень. У міністерстві вважають, що цих обсягів недостатньо для повного покриття дефіциту потужності у вечірній піковий час, проте залучення імпорту значно знижує обсяг небалансу. У Міненерго розраховують, що обсяг імпорту зростатиме, а закупівлями імпортної електроенергії сьогодні займаються трейдери — це і держкомпанія "ЕКУ", і приватні компанії "ЕРУ", група ДТЕК.

Ліміти імпорту узгоджуються з ENTSO-E, тобто самостійно Україна не може вирішувати, скільки електроенергії закупити, лише закуповувати в межах встановлених лімітів. Однак, як зазначають експерти, у разі суттєвого збільшення лімітів виникає питання, хто викупить електроенергію, яка надходить з Європи за європейськими цінами, які в рази вищі за українські ціни.

"Очевидно, що зараз потрібна електроенергія, але скільки це коштує і хто заплатить, адже вартість електроенергії дорожча, і треба відповісти на запитання: хто оплатить імпорт? В Україні вже катастрофічна ситуація з фінансами, ринок незбалансований абсолютно, ПСО (покладені на держкомпанії спецзобов'язання) створили ситуацію, коли ринок електричної енергії незбалансований, борги зростають, і цю проблему потрібно вирішувати, без цього привести до нормальної ситуації електроенергетику не вдасться", — упевнений Олександр Харченко.

Експерт з питань енергетики Українського інституту майбутнього Андріан Прокіп також вважає, що ціна щодо купівлі електроенергії в країнах ЄС залишається критично важливим фактором.

"Критичним фактором є ціна — ціна електроенергії вечірнього піка коштує найдорожче. Це, швидше, потрібно бізнесу, який зараз компенсує нестачу електроенергії за допомогою генераторів. Для бізнесу, який готовий платити, так, імпорт потрібен. Для поставок на об'єкти критичної інфраструктури також. Але якщо говорити про постачання населенню, то з урахуванням, що імпорт у вісім разів дорожчий, ніж ціна електроенергії в Україні для населення, постає питання — хто за це заплатить? Що стане джерелом компенсації?" — каже Андріан Прокіп.

Володимир Омельченко також зазначає, що висока ціна імпортної електроенергії створює ситуацію, коли трейдери закупити її за узгодженням з європейською стороною можуть більше, але ось покупцям електроенергія за такими цінами нецікава.

"Імпорт потрібен, і він може частково вирішити проблему дефіциту генерації, зараз у нас ліміт 600 МВт і постачають Румунія, Словаччина. Потенційна потужність імпорту — 2 ГВт, але ENTSO-E дозволу не дає поки", — зазначив Омельченко.

Тим часом у Кабміні затвердили постанову, яка гарантує покупцям імпортної електроенергії відсутність відключень. Однак як саме реалізовуватимуть таку обіцянку, поки немає ясності.

"Складно зрозуміти, як споживач (який купує імпортну електроенергію) може бути не відключений разом із регіоном у період аварії, коли трапилася атака", — каже Олександр Харченко.

А ось чутки про експорт, що триває з України, експерти, опитані Фокусом, розвіяли. Наразі Україна не продає електроенергію за кордон. Як повідомив Андріан Прокіп, відкриті джерела ENTSO-E свідчать, що комерційного експорту електроенергії з України у ЄС немає. "Є системні перетікання, які в результаті зводяться до нуля, баланс збігається, тобто ні, комерційного експорту електроенергії зараз немає", — зазначив Прокіп.

Світло на газ. Чи допоможуть Україні газотурбінні та газопоршневі станції

Щоб виробляти більше такої необхідної електроенергії, в Україні відбувається розробка стратегії із запуску газотурбінних і газопоршневих станцій. Про це повідомив Денис Шмигаль.

"Газотурбінні та газопоршневі мініелектростанції — це ще один шлях [для підвищення стійкості системи]. У нас є такі станції українського виробництва. Щобільше, вони вже встановлені, зараз відновлюють їхню роботу. Ті, які виготовлені, ми забираємо зі складів і теж встановлюємо. Це дуже хороший кейс, хоча виробництво електроенергії на них коштує дорого, але вони хороші тим, що дуже швидко запускаються — до 3 хвилин. Газотурбінні та газопоршневі електростанції мають невеликі блоки, в середньому, 50 МВт. Їх можна використовувати у великих містах для постачання водою та теплом. Друга їх сфера застосування — енергетична безпека атомної генерації", — розповів про переваги мобільних газотурбінних установок прем'єр-міністр Денис Шмигаль.

Тобто, щоб посилити стійкість енергосистеми та надати постійне джерело струму об'єктам критичної інфраструктури, в країні поступово запускатимуть у роботу малі електростанції, що працюють на природному газі.

Андріан Прокіп каже, що такі станції є сучасним рішенням, це швидкоманеврена генерація, яка використовується в розвинених країнах.

"Інша справа, що з урахуванням ціни газу така електроенергія виходить дорогою. Питання ціни самого ресурсу, питання ціни обладнання. Ціни на ринку обмежені "прайскепами", і в нас раніше дорога генерація була нежиттєздатною. Для енергосистеми такі станції потрібні, корисні та важливі. Але поки неясно, як і де вони працюватимуть", — зазначив Прокіп.

Експерти зазначають, що поки немає інформації, чи підключена до енергосистеми хоч одна газопоршнева чи газотурбінна установка.

"Поки ми від донорів великих газопоршневих установок не отримали, поки отримуємо генератори на дизелі і на бензині. Не чув, щоб отримали газотурбінні. Але такі модульні агрегати можна використовувати — потужністю до 5 МВт можна ставити на котельні, використовувати як когенераційні установки — і для виробництва тепла, та для виробництва електроенергії", — пояснив Володимир Омельченко. На його думку, газопоршневі та газотурбінні станції можуть ефективно застосовуватися для живлення об'єктів критичної інфраструктури.

"Перше завдання для газотурбінних станцій — це забезпечення електроенергією критичної інфраструктури. Плюс вони можуть підтримувати піковий годинник споживання, а газопоршневий може бути інструментом на додаток до резервних джерел живлення, що встановлені при атомних електростанціях", — пояснив експерт Олександр Харченко. Він упевнений — газотурбінні станції стануть вигіднішим та ефективнішим рішенням, ніж газопоршневі.

"В умовах дефіциту генерації газотурбінні актуальніші, газопоршневі — там потужність до 5 МВТ, а газотурбінная — доцільніша — там потужність може бути 30, 60 і навіть 100 МВт, це той тип генерації, що можна швидко придбати та встановити. В Україні якісь такі потужності є, але нам потрібно більше — необхідно 1,5 ГВт потужностей", — зазначив Олександр Харченко. За його словами, зараз ведеться робота з донорами над розширеним фінансуванням, і найближчими тижнями кияни, а потім потім жителі інших регіонів відчують результати цієї роботи.

Чи закінчаться блекаути в Україні із встановленням газотурбінних потужностей, а також із настанням березня, на жаль, поки що залишається нез'ясованим питанням. Оскільки ситуація в енергосистемі — дуже тендітна, і нові можливі обстріли ЗС РФ можуть збільшити дефіцит як мережевий, так і дефіцит генерації. Крім того, навесні можливі планові ремонти блоків ТЕС та АЕС, що також впливатиме на рівень вироблення електроенергії в країні. Тим часом збільшення генерації сонячними станціями в березні-квітні не вплине, оскільки такі станції не можуть допомогти збалансувати енергосистему під час вечірніх піків. І все ж надії на весну та покращення ситуації з відключеннями — не марні. "Важлива умова — якщо не буде додаткових серйозних пошкоджень. Потенційно споживання падатиме, генерація ВІЕ навесні підтягнеться, але все в результаті буде впиратися в ситуацію з обмеженнями в системі передачі", — вважає Андріан Прокіп.