Жодних подорожей: кому з жінок тепер заборонено виїжджати за кордон
Резонансна заборона на виїзд із країни стосується не лише топчиновників, а й кількох сотень тисяч українських громадян, зокрема й жінок. Хто потрапляє під обмеження, у яких випадках передбачені винятки і як тепер контролюватимуть перетин кордону?
Як діятиме нещодавня резонансна заборона виїзду за кордон для українських чиновників, суддів, прокурорів, депутатів Верховної Ради та ін. пояснює нова постанова Кабміну від 27 січня 2023 року №69 "Про внесення змін до Правил перетину державного кордону громадянами України".
Нагадаємо, відповідну заборону вводить у дію указ президента №27/2023 Про рішення Ради національної безпеки та оборони України від 23 січня 2023 року "Про деякі питання перетину державного кордону України в умовах воєнного стану".
Повний список посадових осіб, про яких згадали у цьому документі, Фокус наводить у своєму недавньому огляді "Римські канікули скасовуються. Чому українським чиновникам заборонили виїзд за кордон". Наступним кроком для запровадження обмеження мало стати внесення змін до "Правил перетину державного кордону громадянами України" від 27 січня 1995 року №57, що, власне, і виконав Кабмін у п'ятиденний термін.
Примітно, що в урядовій постанові список тих, на кого поширюються обмеження, розширили такими особами:
- держсекретар Кабінету Міністрів України із заступниками;
- керівник Апарату Верховної Ради України із заступниками;
- державні секретарі міністерств;
- депутати місцевих рад, а також керівники структурних підрозділів органів місцевого самоврядування;
- виконавчі органи державних унітарних підприємств та господарських товариств, частка яких (50% і більше) прямо чи опосередковано належить державі.
"Метою включення [керівників держкомпаній] стало забезпечення сталої роботи таких підприємств, оскільки відповідальність за виконання встановлених обсягів робіт підприємства покладається саме на керівника. Необхідність утворення наглядової ради, яка контролювала б керівника та результати самого підприємства, теж зрозуміла", — коментує Дмитро Стріченко, юрист ТОВ "ЮКК "Де-юре".
Співрозмовник Фокусу додає, що за інформацією фонду Держмайна станом на 1 жовтня 2022 року, кількість таких підприємств в Україні становила 3306. Тобто, відповідна кількість керівників уже потрапила під заборону виїзду за кордон у відпустку, а за наявності наглядової ради у кожному з підприємств, куди загалом входить 3-5 членів, слід додати ще 10-15 тис. осіб.
Крім цього, під дію заборони підпадає понад 42 тис. депутатів понад 1,5 тис. обласних, районних, міських, селищних та сільських рад та рад районів у містах, а також численні керівники структурних підрозділів органів місцевого самоврядування. Нагадаємо, раніше у коментарі Фокусу Дмитро Стріченко орієнтовно оцінював кількість тих, кого стосується обмеження у 500 тис. осіб. Тобто тепер ця армія невиїзних гіпотетично збільшилася орієнтовно до 600 тис.
Як усіх цих осіб "візьмуть на контроль", як виявлятимуть і перевірятимуть під час спроби виїзду з країни і як це вплине на ситуацію на кордоні, поки остаточно не зрозуміло.
"Питання справді гостроцікаве, оскільки згідно з останніми новинами, практичний механізм контролю виїзду таких осіб запропоновано не було, а як це рішення виконуватимуть посадовці Держприкордонслужби — важко спрогнозувати", — коментує Дмитро Стріченко.
Співрозмовник Фокусу передбачає, що було б доцільно сформувати єдиний реєстр осіб, яким заборонено перетинати кордон з певних причин, де можна об'єднати відомості з реєстру боржників, виконавчих проваджень та списку тих, кому заборонено відпустки за кордон. Інші шляхи виконання поставленого завдання, на думку Стріченка, будуть неефективними і можуть призвести до спекулювання на місцях та затягування процедури перетину кордону.
Однак у суворих правилах є винятки і стосуються вони не лише службових відряджень. Тобто жінки та чоловіки, на яких поширюється заборона, можуть виїхати за кордон у таких "особливих випадках":
- відвідування дитини або дітей віком до 18 років (включно), які перебувають за межами України, або супровід дітей під час виїзду за межі України самотнім батьком або матір'ю;
- лікування за кордоном або супровід на лікування одного з членів сім'ї першого ступеня спорідненості;
- смерть близького родича за кордоном
"Доповнюючи цю норму словами "у виняткових випадках", Кабмін фактично переклав відповідальність за пропуск таких осіб на прикордонників, — коментує Стріченко. — Адже тільки уповноважена особа Держприкордонслужби аналізуватиме винятковість обставин. Можливо, доказів того, що діти, які перебувають за кордоном протягом тривалого часу, тяжко хворіють або їхній опікун не в змозі надавати їм належного догляду у зв'язку з обставинами непереборної сили буде достатньо".
Однак не можна виключати ймовірність того, що навіть за наявності виняткових обставин чиновника з країни можуть не випустити, оскільки остаточне рішення залежить від особистої думки та настрою представника Держприкордонслужби, і, можливо, в деяких випадках політичної доцільності.
Додамо, що внесення до постанови депутатів місцевих рад вже викликало обурення в соцмережах. "Якщо уряд передбачив відвідування [дітей за кордоном], то це паралізує роботу прикордонників, враховуючи кількість депутатів місцевих рад та потребу по кожній жінці перевіряти чи справді діти за кордоном", — пише у своєму профілі у фейсбук депутат від партії Слуга Народу Віталій Безгін. На його думку, такий крок може призвести до складання жінками-депутатками місцевих рад своїх мандатів та руйнування системи місцевого самоврядування.
Раніше Фокус детально аналізував передумови для появи такої заборони. Також Фокус розбирався в особливостях нових правил військового обліку.